Постанова № 73011963, 26.03.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/11360/16-ц Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М. Категорія 57 Доповідач Коломієць О.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання: Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/11360/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Національний банк України про захист прав споживача, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 22 грудня 2017 року, яке ухвалено суддею Зосименко О.М. в м.Житомирі

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (надалі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») щодо відмови укласти з ним на оголошених банком умовах договір про відкриття банківського особового (поточного) рахунку в іноземній валюті (дол. США) для здійснення з його використанням касових операцій щодо приймання, видачі та перерахування грошових коштів в іноземній валюті та зобов'язати відповідача укласти з позивачем вищевказаний договір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з метою задоволення власних споживчих потреб звертався до Житомирського РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з письмовими заявами від 01.07.2016 року, від 04.07.2016 року та від 13.07.2016 року з пропозицією відкрити на його ім'я на оголошених банком умовах банківський клієнтський рахунок в іноземній валюті (дол. США), для здійснення розрахунково-касових операцій щодо видачі чи/або приймання готівкових грошових коштів в іноземній валюті. Проте, в укладенні такого договору було відмовлено, запропоновано відкрити платіжну картку у іноземній валюті. Оскільки зазначені дії не узгоджуються з вимогами законодавства та свідчать про порушення його прав, просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 22 грудня 2017 року - у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Зазначає, що суд не врахував положення Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року, якою передбачена обов'язкова письмова форма договору банківського рахунку. Окрім того, поза увагою суду залишилась та обставина, що відмова ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укласти з ним зазначений договір суперечить положенням ч.2 ст.1067 ЦК України. Також апелянт зазначає, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що письмова пропозиція апелянта укласти договір банківського рахунку взагалі не була розглянута по суті працівниками ПАТ КБ «ПриватБанк».Відтак, висновок суду про те, що банком дотримані вимоги законодавства, є помилковим.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги зазначивши, що працівники банку, розглянувши звернення позивача, запропонували йому відкрити поточний рахунок для фізичних осіб та отримати картку для виплат шляхом приєднання до Умов та правил надання банківських послуг на підставі анкети-заяви, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із таких підстав.

Так, судом встановлено, що 01.07.2016 року ОСОБА_2 письмово звернувся до банку із заявою з письмовою пропозицією відкрити на його ім'я банківський клієнтський рахунок для здійснення розрахунково-касових операцій щодо видачі або приймання готівкових коштів в іноземній валюті (дол. США) за допомогою платіжних інструментів відповідно умов договору та вимог законодавства України (а.с.4).

13.07.2016 року ОСОБА_2 повторно письмово звернувся до банку із письмовою заявою в якій просив відкрити на його ім'я банківський клієнтський рахунок.

Зі змісту листів №20.1.0.0.0/7-20160704/1777 від 04.07.2016 року та за №20.1.0.0.0/7-20160713/6547 від 14.07.2016 року вбачається, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на дане звернення ОСОБА_4 було запропоновано відкрити платіжну картку в іноземній валюті.

Також листом № 20.1.0.0./7-20160719/4650 від 21.07.2016 року відповідач на звернення позивача надав роз'яснення, що Банк здійснює надання банківських послуг необмеженому колу осіб на підставі їх заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг розміщених на офіційному сайт Банку у мережі Інтернет.

Згідно з правилами п.2 ч.1 ст.208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 ЦК України, належить вчиняти у письмовій формі.

Частиною 1 статті 207 ЦК України також передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Відповідно до положень ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1067 ЦК України також передбачено, що договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунку, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунку клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За приписами ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 1.1.1.37 Умов та правил ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснює надання банківських послуг необмеженому колу осіб на підставі їх заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг.

Відповідно до змісту Умов та правил:

Картковий рахунок (п.1.1.1.43.) - банківський поточний рахунок, на якому обліковуються операції з використанням платіжних карток.

Пунктом 1.1.1.76. визначено, що платіжна картка (картка) - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової або іншого виду картки, що використовується для ініціалізації переказу коштів з рахунка платника або відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів готівкою у касах банку або через банківський автомат, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Залежно від умов, за якими відбуваються розрахунки з використанням платіжної картки, можуть використовуватися дебетова (див. дебетова картка), кредитна схеми обслуговування карток (див. Кредитна картка). Платіжна картка є ідентифікаційним засобом та інструментом для здійснення операцій, визначених чинним законодавством та договором між банком і клієнтом.

Згідно п. 2.1.2.1. Банк випускає Клієнту Карту на підставі Анкети-заяви про надання послуг, належним чином заповненої та підписаної Клієнтом. Випуск Карти та відкриття Рахунку Карти здійснюється у разі прийняття Банком позитивного рішення щодо можливості випуску Клієнту карти заявленого Клієнтом виду.

Пунктом 2.1.2.2.1. встановлено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку, її вид визначений у Пам'ятці Клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якого Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг.

Згідно п. 2.1.2.2.2. карта може використовуватися для будь-яких грошових зарахувань зарплата, пенсія, аванси, відрядні, стипендія, всіх видів соціальної допомоги, а також грошових переказів від родичів та ділових партнерів.

Відповідно до п. 2.1.2.2.8 карта може бути використана Власником для оплати товарів і послуг отримання /внесення готівкових грошових коштів у банківських установах і через банкомати, для здійснення інших банківських операцій, передбачених Договором, з використанням Картки Клієнт отримує можливість здійснювати операції через віддалені канали обслуговування.

Пунктом 2.1.2.2.9 визначено, що порядок здійснення Платіжних операцій з використанням Картки, стікера РауРаss, а також порядок отримання Кредиту регулюється чинним законодавством України, нормами Міжнародних платіжних систем Vіsа Іnternational, МаsterСаrd Іnternational, даним Договором та Тарифами Банку.

Відповідно до п. 7.1.2 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пункт 1.13 ст.1 Закону зазначає, що платіжний інструмент - це засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів. До платіжних інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні засоби. У пункті 1.14 ст.1 Закону - електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.

Пункт 8.1. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах затвердженої Постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 року регламентує, що Клієнт - власник поточного рахунку має право здійснювати операції за цим рахунком з використанням електронного платіжного засобу після укладення договору, на підставі якого надається і використовується електронний платіжний засіб.

У пункті 1.9 вказаної Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.

Пунктами 1.14, 1.17 зазначеної Інструкції також передбачено, що днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку.

У разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого (яку) згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб (особи) банку, які (яка) відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що договір банківського рахунку вважається укладеним шляхом: укладення та підписання окремого договору; подачі особою заяви про відкриття рахунку чи її приєднання до публічної пропозиції укладення договору.

Таким чином, письмова форма договору банківського вкладу є дотриманою не лише у разі підписання сторонами договору як єдиного документа, а також у випадку звернення клієнта до банку із письмовою заявою про відкриття рахунку чи приєднання до публічної пропозиції укласти договір (оферта) та рішення уповноваженої особи банку щодо відкриття рахунку (акцепт) .

В подальшому, Постановою НБУ №106 від 25 жовтня 2017 року до п.1.9 вказаної Інструкції внесені зміни, якими передбачено, що договір банківського рахунку та договір банківського вкладу можуть укладатися шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферта), який розміщений у загальнодоступному для клієнта місці в банку та на його офіційному сайті в мережі Інтернет.

Під час розгляду справи було встановлено, що Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», передбачена можливість укладення договору банківського рахунку шляхом звернення клієнта до банку із заявою-анкетою про відкриття банківського рахунку та/або надання інших банківських послуг.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що пропозиція відповідача відкрити на ім'я ОСОБА_2 картку для виплат у порядку, передбаченому Умовами та Правилами, узгоджується з положеннями ст.ст. 207, 208, 1067 ЦК України, а також п.1.9 зазначеної Інструкції, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є вірним.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями ч.1 ст. 3 ст. 627 ЦК України передбачено, що однією із засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Отже, цивільним законодавством передбачено свободу договору та неприпустимість примусу щодо вступу у договірні відносини.

Таким чином, звернувшись до суду з позовом про зобов'язання ПАТ КБ «ПриватБанк» укласти договір банківського рахунку, ОСОБА_2 обрав спосіб захисту, який суперечить нормам цивільного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду позивачем не надано. Крім того, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч.2 ст.376 ЦПК України)

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м.Житомира від 22 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 березня 2018 року.

Головуючий: Судді: