Ухвала суду № 73011916, 27.03.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 661/667/18 Головуючий в 1 інстанції: Пилипенко С.В. Провадження № 11-сс/791/145/18 Доповідач: Батрак В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого - Батрака В.В.,

суддів - Литвиненко І.І., Красновського І.В.,

за участю: секретаря - Зима Я.А.

прокурора - Найдьонов О.О.

захисника - адвоката Вознюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника Вознюк О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 01 березня 2018 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Топорівці, Новоселицького району, Чернівецької області, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст.89 КК України не маючого судимості

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі, що становить 528 600 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Заступник начальника СВ Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області майор поліції Петренко О.В. звернувся із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, строком на 60 днів.

Ухвалою судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 01 березня 2018 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави 528 600 грн. Своє рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України, який є особливо тяжким злочином, санкцією частини даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, раніше судимий за вчинення тяжких, в тому числі і корисливих злочинів, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, одружений, має на утриманні малолітню дитину, сина 2010 року народження, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел доходу, що в сукупності дає обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний, усвідомлюючи свою відповідальність перед законом, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, з метою ухилення від відбування покарання незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити або сховати речі та документі, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити свою злочину діяльність, а також перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб, що унеможливлює обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під варту.

В апеляційній скарзі захисник Вознюк О.В. вважає ухвалу слідчого судді незаконною, та необґрунтованою.

Так, на його думку в клопотанні не зазначено жодного доказу на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, як зазначає апелянт, суд в оскаржуваній ухвалі, не взяв до уваги те , що свідок ОСОБА_4 не зміг впізнати ОСОБА_2, як особу, яка здійснила крадіжку в ТЦ «О-Фреш», та неможливо також це встановити з відеозаписів камер спостереження.

Зважаючи на викладене, просить оскаржувану ухвалу скасувати та обрати відносно ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_2 28 лютого 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними в сукупності та взаємозв'язку, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: протоколом ОМП від 27.02.2018; довідкою ФОП ОСОБА_5; письмовими показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6; показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8; протоколом ОМП від 27.02.2017 року.

Зокрема, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину, за який санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, хоча і є особою, яка в силу ст. 89 КК України не маючою судимості, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, що свідчить про стійкість злочинних намірів та схильність до вчинення кримінальних правопорушень, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел прибутку, тому слідчий суддя, зважаючи на викладене, дійшов вірного висновку про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Крім того, з огляду на тяжкість покарання, що загрожуватиме ОСОБА_2 у разі визнання винним, підтверджує існування ризику того, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду тому, колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а тому жоден інший, більш м'який запобіжний захід аніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Зважаючи на викладене твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та можливість застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, є непереконливими.

Слідчий суддя дотримався вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Саме застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на думку колегія суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність визначення застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України при розгляді клопотання не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Вознюка О.В. залишити - без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 01 березня 2018 року, якою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави залишити - без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області В.В. Батрак