Ухвала суду № 73011775, 27.03.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/440/18

Номер провадження 1-кп/341/78/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Юсип І.М.

секретаря судових засідань Король І.Л.

прокурора Тюшки І.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Телегіна А.С.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017090140000416 від 18.12.2017 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов для розгляду обвинувальний акт з доданими до нього документамив кримінальному провадженні № 12017090140000416 від 18.12.2017 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України який ухвалою суду призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту та доданих до нього документів до судового розгляду, оскільки вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України провадження підсудне Галицькому районному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено. Одночасно прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, у тому числі проти власності, звільнившись 23.08.2017 з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період непогашеної судимості знову вчинив кримінальне правопорушення.

Так, 24.10.2017 ОСОБА_4, перебуваючи у м. Львові, з метою вчинення крадіжки чужого майна з помешкань громадян у м. Бурштин Івано-Франківської області, домовився зі своїм знайомим ОСОБА_2, щоб той підшукав водія з транспортним засобом, який би довіз їх до вказаного населеного пункту. ОСОБА_2 погодився на пропозицію свого знайомого, після чого домовився з невстановленою слідством особою, що той довезе їх до м. Бурштин Івано-Франківської області.

Наступного дня, 25.10.2017 близько 10 години ОСОБА_4, взявши з собою заздалегідь придбані спеціальні інструменти для відчинення замків типу відмички, зустрівся у м. Львові із ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою - водієм чоловічої статі, який керував автомобілем марки «Мерседес-Бенц 300D», синього кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрованим за жителем АДРЕСА_1, ОСОБА_5, і всі разом поїхали у м. Бурштин Івано-Франківської області

Прибувши 25.10.2017 близько 11 години 30 хвилин до вказаного населеного пункту, зазначені вище особи зупинились біля міського ринку, де водій залишився у салоні автомобіля марки «Мерседес-Бенц 300D», а ОСОБА_2 та ОСОБА_4, будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, діючи як співвиконавці, у пошуках квартири, з якої можна було б вчинити крадіжку чужого майна, направились до багатоповерхових будинків, що знаходяться по вул. Коновальця.

При цьому вони обоє, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зайшли у під'їзд будинку АДРЕСА_2, яка знаходиться на сходовій площадці першого поверху та належить сім'ї ОСОБА_6

При цьому ОСОБА_4, переконавшись, що поруч нікого немає і за їхніми діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, за допомогою відмичок відчинив врізний замок вхідних дверей квартири ОСОБА_6 і разом із ОСОБА_2 проник усередину житла.

Перебуваючи у даній квартирі, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, діючи спільно та умисно, з метою особистого збагачення, почали шукати майно, яке б можна було викрасти і при цьому у спальній кімнаті та коридорі виявили належне ОСОБА_6 та його сім'ї особисте майно, а саме: 1) жіночу шкірянку куртку-дублянку чорного кольору торгової марки «Roma Roy COLLECTION» вартістю 3200 грн.; 2) жіночу шкіряну куртку-дублянку чорного кольору торгової марки «UMUT LEATHER» вартістю 3200 грн.; 3) ланцюжок з білого металу (біжутерія) розмірами 1200х4 мм і вартістю 100 грн.; 4) ланцюжок з білого металу (біжутерія) розмірами 380х2 мм і вартістю 50 грн.; 5) чоловічий наручний годинник марки «Jaragor Turboulion» у металевому корпусі жовтого кольору вартістю 1200 грн.; 6) мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY GT-S 5660DSJSEK» у корпусі чорного кольору вартістю 1600 грн., а всього майна на загальну суму 9350 гривень.

Вказані дві жіночі куртки-дублянки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 упакували у знайдену у квартирі полімерну сумку-пакет прозорого кольору, ланцюжки з металу білого кольору ОСОБА_7 заховав у кишені своїх штанів, а ОСОБА_2 забрав чоловічий наручний годинник та мобільний телефон.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з викраденим майном вийшли з квартири ОСОБА_6 на сходову площадку і, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном, направились до виходу з під'їзду. Однак у цей час вони були виявлені власником квартири ОСОБА_6, який надійшов з вулиці і, виявивши, що вхідні двері його помешкання не зачинені на ключ, відійшов до входу у під'їзд і став телефонувати своєму родичу ОСОБА_8

Побачивши ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також прозору полімерну сумку-пакет з двома жіночими куртками-дублянками, яка була у руках останнього, ОСОБА_6 зрозумів, що вказані особи вчинили крадіжку майна з його квартири, і хотів запитати що вони тут роблять.

Однак ОСОБА_2 та ОСОБА_4, усвідомлюючи, що вчинювані ними дії уже здійснюються в умовах очевидності та відкритості, продовжуючи свої злочинні дії, ігноруючи присутність потерпілого ОСОБА_6, виконавши всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, маючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном, будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом та діючи як співвиконавці, почали втікати з викраденими майном з місця вчинення злочину.

При цьому ОСОБА_2 із застосуванням фізичної сили, відштовхнув ОСОБА_6 у сторону і, продовжуючи свої дії, спрямовані на відкрите заволодіння майном, вибіг з під'їзду та втік з частиною викраденого майна на суму 2 800 гривень у невідомому напрямку, а ОСОБА_4 був затриманий з частиною викраденого майна власником квартири ОСОБА_6, який викликав телефоном на місце події свого родича ОСОБА_8 та слідчо-оперативну групу Галицького відділення поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області та утримував ОСОБА_4 до прибуття працівників поліції.

Всього, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 таємно викрали з квартири ОСОБА_6 та у подальшому своїми спільними діями відкрито заволоділи чужим майном на загальну суму 9350 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму. 8 березня 2018 року ОСОБА_2 затриманий у порядку ст. 191 КПК України і цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Будучи допитаним як підозрюваний, ОСОБА_2 відмовився від дачі показів на підставі ст. 63 Конституції України.

Однак, незважаючи на це, його вина у вчиненому кримінальному правопорушенні доведена матеріалами кримінального провадження, здобутими у ході досудового розслідування, зокрема: протоколом огляду місця події від 25.10.2017, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6, протоколами допиту підозрюваного ОСОБА_4, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

9 березня 2018 року слідчим суддею Галицького районного суду Івано-Франківської області щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, терміном до 7 травня 2018 року.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2 у минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, у тому числі і проти власності і лише 23.08.2017 звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання. Новий тяжкий злочин вчинив через 2 місяці після звільнення з місць позбавлення волі, у період непогашеної судимості, що свідчить про його цілеспрямованість на продовження злочинної діяльності та наявність такого ризику як вчинення інших кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ніде не працює, тобто не має засобів для існування, є жителем іншої області, що буде утруднювати постійне здійснення за ним контролю зі сторони правоохоронних органів Галицького району Івано-Франківської області у разі обрання іншого запобіжного заходу і по цій причині він з метою уникнення від кримінальної відповідальності зможе у будь-який момент покинути місце свого постійного проживання та скритись від суду, що уже раніше довів своїми діями, скрившись від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим 23.01.2018 був оголошений у розшук.

Також, перебуваючи на волі, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд ще почався і він взагалі не давав будь-яких показів по суті повідомленої йому підозри, відмовившись від дачі будь-яких показів.

Крім цього обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані обставини дають достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення нового тяжкого злочину, незважаючи на його сімейний стан та наявність постійного місця проживання, буде переховуватися від суду, з метою умалення своєї участі у вчиненні кримінального правопорушення буде незаконно випливати на потерпілого та свідків, може вчинити інше нове кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Потерпілий в підготовче судове засідання не зявився,надіслав заяву в якій просить підготовче судове засідання проводити без його участі.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечив щодо призначення справи до розгляду,заявив клопотання про допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 Щодо обрання запобіжного заходу думки не висловив.

Захисник Телегін С.А. не погодився з клопотанням прокурора щодо обрання запобіжного заоду та просив обрати його підзахисному запобіжний захід більш мякий у вигляді домашнього арешту, оскільки відсутні будь-які підстави для тримання його під вартою, так як досудове розслідування закінчено, обвинувачений має сімю, постійне місце проживання і не має наміру ухилятися від явки до суду.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з доданими до нього документами в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України , суд вважає, щоє достатньо підстав для призначення судового розгляду даного кримінального провадження та задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 виходячи з наступного:

Згідно з наданим суду обвинувальним актом, останній складений слідчим відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, підстав для закриття провадження в справі або повернення обвинувального акту прокурору, не встановлено.

В підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1, п.3 ч.2ст. 183 даного Кодексу передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Як передбачено п.4 ч.1 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_2 09.03.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 07.05.2018 року.

Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_2 даного запобіжного заходу. Зокрема, встановлено ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може спробувати переховуватися від прокуратури та суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що він ніде не працює, не має міцних соціальних зв'язків, неодноразово судимий, злочини вчинив в перод непогашеної судимості.

Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, є те, що останні ще не допитані в судовому засіданні, що може спонукати його незаконно впливати на даних осіб з метою зміни їх показів на його користь.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Оцінивши вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять існування обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими вказаного злочину; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, і на які вказується у клопотанні прокурора; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що застосування обвинуваченому ОСОБА_2 більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, а тому суд вважає за необхідне клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177,178 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

В даному випадку ОСОБА_2 будучи викритим у вчиненні крадіжки та усвідомлюючи даний факт, з метою утримання викраденого майна застосував фізичну силу до потерпілого ОСОБА_6 і продовжуючи свої дії,спрямовані на відкрите заволодіння майном, вибіг з підїзду та втік з частиною викраденого майна. При таких обставинах суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 110,176-178,182-183, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 314-316, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів у кримінальному провадженні № 12017090140000416 від 18.12.2017 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,у відкритому судовому засіданні 2 квітня 2018 року на 11 год. 40 хв. в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області за адресою: м. Галич,вул. караїмська,10 з участю прокурора, потерпілої, захисника та обвинуваченого.

Клопотання прокурора задоволити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2,уродженця та жителя АДРЕСА_3,громадянина України,українця, одруженого,з середньо-спеціальною освітою, не працюючого , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту оголошення даної ухвали, тобто з 16.00 год. 27.03.2018 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 закінчується о 16.00 год. 26.05.2018 року.

Тримання під вартою ОСОБА_2 здійснювати в УВП № 12 м.Івано-Франківськ.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:І. М. Юсип