Рішення № 73010953, 12.03.2018, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

12 березня 2018 року

смт Краснопілля

Справа № 578/990/17

провадження № 2/578/43/18

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

учасники судового процесу:

секретар судового засідання Литвин А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» /далі – Банк/ в особі представника за дорученням ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

У жовтні 2017 року Банк через свого представника за довіреністю № 8332-К-Н-О 04 31 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, та просила стягнути з ОСОБА_2 14910,83 грн кредитної заборгованості та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 27.03.2006 відповідач отримала кредит у розмірі 4000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк, на підставі п.п. 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг, може змінювати кредитний ліміт. Як на підставу своїх вимог позивач посилався на те, що свої зобов'язання за договором виконав та надав кредит. В свою чергу, відповідач, в порушення норм закону та умов кредитного договору, свої зобов'язання не виконала, допустивши утворення заборгованості, яка станом на 31 липня 2017 року становить загальною сумою14910,83 грн, з якої: 690,71 грн - заборгованість за кредитом; 10333,89 грн - по процентам за користування кредитом; 2700,00 грн -за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина); 686,23 грн - штраф (процентна складова), і у добровільному порядку сума заборгованості не погашена.

В судове засідання представник позивача не з’явився, згідно поданого клопотання просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, згідно поданої заяви просила справу розглянути за її відсутності.

/ас 21, 102/

Встановлені обставини та мотиви Суду

Суд встановив, що 27 березня 2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання банківських послуг, який складається з анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку, тарифів банку, умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до анкети-заяви від 27 березня 2006 року ОСОБА_2 виразила згоду, що заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами, становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Відповідно до тарифів, базова відсоткова ставка в місяць складає 3,0 % (36 % на рік), розмір щомісячних платежів - 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн та не більше залишку заборгованості, пільговий період – до 30 днів за кожною тратою (ас 7-13 - копії заяви, тарифи, умови та правила надання банківських послуг).

Пунктом 3.1 умов та правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг, банк видає клієнту картку, її вид визначений в пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт та банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної в заяві.

Згідно з п. 6.5 умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, по перерахунку платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених договором.

Пунктом 8.6 умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш, ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний заплатити банку штраф в розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту. Банк має право призупинити здійснення розрахунків по картці та / або визнати картку не дійсною до часу усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній Банком частці в разі невиконання боргових та інших зобов’язань по договору (п. 9.1 умов).

Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг від 27 березня 2006 року виконав, надав ОСОБА_2 в кредит кошти.

Відповідач свої кредитні зобов'язання належним чином не виконувала, не погашала заборгованість за договором № б/н від 27 березня 2006 року, у зв'язку з чим, згідно розрахунку заборгованості, станом на 31 липня 2017 року має заборгованість за кредитом та становить загальною сумою 14910,83 грн, з якої: 690,71 грн - заборгованість за кредитом; 10333,89 грн - по процентам за користування кредитом; 2700 грн - за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина); 686,23 грн - штраф (процентна складова)

/ас 4-6/.

На даний час відповідач свої обов'язки за договором не виконала.

Згідно статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 536 ЦК, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК).

Згідно частини першої статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другою статті 81 ЦПК встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі.

У відповідності з п. 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно до частини другої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки, на день розгляду справи, з боку відповідача не надано доказів про виконання свого обов'язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками, пенею за користування кредитом відповідно до положень договору, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідача штрафів: (фіксована та процентна складові) у розмірі 500 грн та 686,23 грн задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 6-2003цс15.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що позивачем застосована до відповідача цивільно-правова відповідальність у виді стягнення як пені, так і штрафів за одне і те саме порушення, а саме несвоєчасне виконання зобов`язання по сплаті платежів в рахунок погашення заборгованості, суд вважає, що дані обставини є порушенням статті 61 Конституції України, а тому вимоги Банку про стягнення штрафів не підлягають задоволенню.

Отже, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає до часткового задоволення, та стягнення з відповідача на користь позивача 13724 грн 60 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 березня 2006 року, яка складається з: 690,71 грн - заборгованість за кредитом; 10333,89 грн – по процентам за користування кредитом, 2700 грн – заборгованість за пенею та комісією. Підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання відповідно до статті 617 ЦК судом не встановлено.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому статтею 141 ЦПК відповідно до Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1472 грн 64 коп. судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог /92,04 % від 1600 грн/.

Керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

Ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 13724 грн 60 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 березня 2006 року, яка складається з: 690,71 грн - заборгованість за кредитом; 10333,89 грн – по процентам за користування кредитом, 2700 грн – заборгованість за пенею та комісією, а також 1472 грн 64 коп. судових витрат, а усього 15197 / п’ятнадцять тисяч сто дев’яносто сім / гривень 24 коп.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу (фіксованої частини) та штрафу (процентної складової) - відмовити.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13Перехідні положення ЦПК до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Краснопільський районний суд Сумської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частини другої статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.03.2018.

Суддя А. І . Косар