Рішення № 73008386, 27.03.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4764/17

Провадження № 2-а/0182/21/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.03.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 31 травня 2000 року він перебуває на обліку в Нікопольському об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію по 2 групі інвалідності, яка була призначена, відповідно до ст.37 ЗУ "Про державну службу", стаж якого становить 28 років. Відповідно до ЗУ "про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року, він має статус "Діти війни", яким передбачено підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. З 22 липня 2011 року та по теперішній час відповідач нараховує та виплачує йому надбавку до пенсії до 7 % мінімальної пенсії за віком, в розмірі 66 грн. 43 коп. в місяць, керуючись при цьому постановою КМУ № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року. При цьому, заявник посилається на ст.3 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року, яким встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. На його думку, відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку та відмова у виплаті пенсії в підвищеному розмірі не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною. Просить суд зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату підвищення до пенсії, згідно ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з січня 2012 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум. За таких обставин звернувся до суду.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, відповідно письмових заперечень, що, відповідно до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, який вступив в силу з 01 січня 2006 року, було передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30 % від мінімальної пенсії за віком. Проте, Законом не визначено розміру мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус “діти війни”. Визначення розміру мінімальної пенсії за віком надається лише в ст.28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але застосування цього показника не можна використовувати при перерахунку доплати до пенсії, призначених за ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки цей розмір застосовується лише для пенсій, що призначаються згідно з цим законом. 19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 року № 3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог вищезазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 грудня 2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, яка набрала чинності 01 січня 2012. Відповідно до п.6 вищезазначеної Постанови встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або місячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 66 грн. 43 коп. Отже, починаючи з 01 січня 2012 року виплата особам, які мають статус “діти війни”, повинні здійснюватись у відповідності до постанови КМУ № 1381. За прийнятим 26 грудня 2011 рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» вищезазначені норми визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційними). Враховуючи вищенаведене, з огляду на зміст резолютивної частин рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 № 20-рп/2011, підстави для застосування судами статей 39, 50, 51, 52, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при вирішенні справ за адміністративними позовами про перерахунок пенсій, відповідно до наведених норм зазначених Законів, відсутні. Виходячи із змісту п.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). За таких умов, на підставі прийнятих 26 грудня 2011 року та 25 січня 2012 року рішень Конституційного Суду України № 20-рп/2011 року та № ЗРП/2012 виникає юридично обґрунтоване твердження, що при вирішенні справ за адміністративними позовами чорнобильців та дітей війни суди повинні були застосувати постанови Кабінету Міністрів України, які на час виникнення спірних правовідносин встановлювали розміри пенсійних виплат зазначеним категоріям громадян. А тому, враховуючи вищевикладене, просять суд в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про зобов"язання вчинити певні дії - відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями), встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 31 травня 2000 року перебуває на обліку в Нікопольському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та отримує пенсію по 2 групі інвалідності, яка була призначена, відповідно до ст.37 ЗУ "Про державну службу" (а.с.13). Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи паспортними даними позивача та відповідною відміткою у пенсійному посвідченні. 09 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського об"єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії, згідно ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з січня 2012 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум (а.с.4). На своє звернення ОСОБА_1 отримав лист № С- 115-1 від 22 червня 2017 року, в якому відповідач зазначив про те, що питання перерахунку пенсії як державному службовцю було передбачено ст.37-1 ЗУ "Про державну службу" № 3723, який діяв до 01 травня 2016 року, та, відповідно до якого, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв"язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Однак, з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до ЗУ "Про державну службу". У зв"язку з набранням чинності вищевказаного закону від 10 грудня 2015 року скасовано норми ст.37 закону № 3723 щодо перерахунку пенсій державного службовця (а.с.5). Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 1 січня 2015 року), дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статі зазнавала протягом часу певних змін, в той же час, згідно із внесенням останніх змін згідно із Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28 грудня 2014, положення ч.1 ст.6 Закону було викладено в новій редакції, а саме було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 34 Розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, який набув чинності з 1 січня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме: у частині першій статті 6 цього Закону слова «у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» замінено словами «у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». Редакція цієї статті є діючою на час виникнення між сторонами спірних правовідносин та неконституційною не визнавалась. Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" також не було встановлено змін щодо застосування положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Тобто, якщо положеннями попередньої редакції цієї ст.6 Закону визначались одні правила та розмір, що підлягав застосуванню при підвищенні доплати, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, то згодом, безпосередньо станом за спірний період, встановлений зовсім інший порядок та розмір, який визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 4 Постанови № 1381 в редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 112 від 25 березня 2014 року, було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 66,43 гривні. Тобто, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 66 грн. 43 коп. Судом також враховано висновки п.п.2.1 п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року, в якому зазначено, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України. Відповідач, здійснюючи нарахування та виплати у визначеному Кабінетом Міністрів Україні розмірі, діяв з урахуванням вимог законодавства, та він не міг застосовувати не існуючої норми. Питання щодо розміру доплат, є питанням та прерогативою самої держави, як і її відповідальності. Законодавцем визначено, що саме Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати порядок та розмір виплат дітям війни. Відповідач не є особою, яка сама встановлює та визначає правове регулювання цих питань, пенсійний орган є суб'єктом владних повноважень, який є виконавцем в межах цих відносин.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при виплаті позивачу як дитині війни 66,43 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та згідно з чинним законодавством України, а тому не порушив права та законні інтереси позивача. Відповідач не мав правих підстав для застосування до спірних правовідносин положення ст.6 Закону, в редакції на час прийняття, норми яких на теперішній час існують та діють в іншій редакції закону, та у інший спосіб регулюють спірні правовідносини. Такої правової можливості не має також і суд.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови перерахунку та виплати підвищення до пенсії, згідно ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", за період з січня 2012 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум є безпідставними і в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.5-11, 15, 72-77, 79, 90, 122, 241-246 КАС України, суд–

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_3