Рішення № 73008266, 28.03.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6900/17

Провадження № 2-а/185/48/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 березня 2018 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

Головуючого судді Гаврилова В.А.,

При секретарі Чичман І.В.,

розглянувши справу в приміщенні суду адміністративну справу № 185/6900/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо не виплати йому пенсії з 01 липня 2016 року по 31 березня 2017 року та зобов’язати відповідача виплатити несплачену пенсію. Мотивував тим, що він є внутрішньо переміщеною особою, перебуваючи на обліку вКостянтинівському об’єднаному УПФУ в Донецької області отримував пенсію за віком. При виплаті пенсії утворилась заборгованість за період з 01.07.2016 р. по 31.03.2017р. 05 липня 2017 р. та 25 липня 2017 р. він звертався до відповідача з заявами про виплату заборгованості по пенсії. Листом № Ц/224 від 08.08.2017 року йому було повідомлено, що виплату пенсії йому поновлено лише з 01 квітня 2017 року,а у виплаті заборгованості по пенсії йому було відмовлено.

Позивач у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу у його відсутність, позов не визнав та зазначив, що у виплаті заборгованості по пенсії відмовлено у зв’язку з тим,що позивачу було скасовано соціальні виплати. Факт заборгованості по пенсії взнав.

При розгляді справи судом було замінено відповідача на головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Судом були витребувані докази перебування позивача на обліку в Костянтинівському об’єднаному УПФУ в Донецької області та дати зняття його з обліку.

Суд, дослідивши докази приходить до такого.

З листопада 2014 року позивач перебував на обліку як внутрішньо перемішена особа та отримувавпенсію за віком в Костянтинівськомуоб’єднаному УПФУ в Донецької області. Був знятий з обліку в липні 2016 року.

З 01 липня 2016 року по 31 березня 2017 року позивачу пенсія не сплачена. Вказаний факт відповідачем визнаний.

З березня 2017 року позивачстав на облік до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та став отримувати пенсію.

13.03.2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про витребування пенсійної справи з Костянтинівського об’єднаного УПФУ в Донецької області.

03.04.2017 року комісією по розгляду питань щодо призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам прийнято рішення про відновлення виплати пенсії позивачу з 01.04.2017 року.

На даний час заборгованість по виплаті пенсії з 01 липня 2016 року по 31 березня 2017 року позивачу не сплачена.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 цього Закону.

Згідно п.п.3 п.1 ст.12 Закону, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну даних про внутрішньо переміщених осіб є, зокрема, повернення до покинутого місця проживання. Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах ( у разі створення) рад за місцем проживання особи. У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулась до покинутого місця постійного проживання.

Викладена норма не передбачає підставу для відмови у виплаті пенсії у разі відсутності доказів факту проживання за адресою вказаною позивачем.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності ОСОБА_2 України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 ОСОБА_2 України).

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 ОСОБА_2 України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Таким чином, зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_2 України, ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 2 статті 19 ОСОБА_2 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 ОСОБА_2 України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених ОСОБА_2 України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися ОСОБА_2 України як актом прямої дії.

Статтею 8 КАС України суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Викладене приводить суд до висновку про те, що право на отримання позивачем пенсії було порушено. Дії відповідача є неправомірними і позов підлягає задоволенню.

Заяви відповідача про відсутність підстав для задоволення позову суд до уваги не приймає з вищевказаних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-247 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01липня 2016 року по 31 березня 2017 року.

Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсії за період з 01 липня 2016 року по 31 березня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1, проживаючий : ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Дніпро, вул. Набережна перемоги,26, ЄДРПОУ 21910427.

Суддя: ОСОБА_3