Рішення № 73008154, 28.03.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.03.2018

Справа № 497/11/18

Провадження № 2/497/192/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря – Ковтун О.І.

без участі сторін,

розглянувши, у судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської област, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого у жовтні 2016 року, та не може оформити належним чином право на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 1.78 га, розташовану на території Червоноармійської (нині Кубейської) сільської ради Болградського району Одеської області, яка належала померлому батьку на підставі державного акту серії Р1 № 457670 від 02.01.2003 року. Приватний нотаріус ОСОБА_4 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що на цю земельну ділянку не було присвоєно кадастровий номер. Спадщину позивач прийняла своєчасно шляхом подачі заяви до нотаріальної контори. Зазначене стало приводом для звернення до суду.

Позивач до суду не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.19, 49, 51). Подала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.68).

Відповідач – Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області до суду не прибула, про час та місце розгляду справи сповіщалася відповідно до чинного законодавства, про що в справі є відповідні докази (а.с.19, 49, 50, 52). Позовні вимоги визнав у повному обсязі, та справу просив розглянути у відсутність представника (а.с.53 ).

Третя особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 до суду не прибув, причини неявки не повідомив. Повідомлявся за адресою свого постійного місця реєстрації: вул. 8 Березня, № 16-б, с. Кубей, Болградський район, Одеська область (а.с.49).

Повідомлення на дату - було отримано позивачем, про що вона пояснила в підготовчому засіданні, оскільки третя особа є її братом, проте на території сільської рад не проживає тривалий час.

Повідомлення адресована на 28.03.2018 року – повернулося до суду без вручення з відміткою, «за скінченням встановленого строку зберігання» (а.с.66-67).

Згідно ст.128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою (ч.2).

Надалі суд повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки-виклик, та шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/ (а.с.62).

На виконання вимог ч.9 ст. 74 ЦПК України, відповідач, фактичне місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликався в суд через оголошення у пресі. Тобто, відповідач був повідомлений через засоби масової інформації шляхом розміщення оголошення в газеті «Одеські вісті» №20 (5044) від 14.03.2018 року (а.с.69-70), про що в справі є відповідні докази.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи.

Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих ним не було.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету ОСОБА_5 Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України (а.с.68).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦПК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов’язання встановлено законодавством у зв’язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Судом встановлено, що у жовтні 2016 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії 1-ЖД № 475146, виданим на підставі запису акту про смерть № 730 від 18.10.2016 року, складеним Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.9).

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на земельну ділянку загальною площею 1.78 га у межах згідно з планом, розташовану на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, яка належала померлому на підставі державного акту серії РІ № 457670 від 02.01.2003 року (а.с.11).

Відділом у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 30.01.2018 року надано лист за № 150/106-18 про нормативну грошову оцінку 1 га ріллі на території Одеської області визначено станом на 01.01.2018 року – 31 167.66 гривен/га (а.с.56).

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є його діти:

донька, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується:

- свідоцтвом про її народження серії ІІІ-ЖД № 307305, виданим 16.04.1981 року Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису № 42 (а.с.6);

- свідоцтвом про шлюб серії І-ФП № 006184, виданим 09.09.2005 року (а.с.7);

та є син померлого ОСОБА_2.

Ні хто зі спадкоємців не був зареєстрований в одному домоволодінні зі спадкодавцем за адресою: вул. Горького, №11, с. Кубей, Болградський район, Одеська область, що підтверджується довідкою № 3518 від 18.12.2017 року Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (а.с.10).

Позивач звернулася з заявою до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я позивача оскільки на цю земельну ділянку у відділі Держгеокадастра у Болградському районі Одеської області не присвоєно кадастровий номер, що не дає можливості одержати Витяг з Державного земельного кадастру на вказану землю (а.с.12).

Згідно спадкової справи за № 139/2017 року наданої приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 слідує, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулась донька померлого ОСОБА_1, та вона є в своїй заяві зазначила про наявність ще одного спадкоємця ОСОБА_2 (а.с.21-41).

Третя особа ОСОБА_2 на час відкриття спадщини був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проте фактичне місце його знаходження не відомо, заяву про прийняття спадщини він не подавав в нотаріальну контору, що свідчить про відсутність наміру у останнього реалізувати своє право на спадщину (а.с.49).

Положеннями ст.ст.1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. “а” ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Таким чином, позивач, як спадкоємець за законом, вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3. На підставі, що передбачена законом, тобто в порядку спадкування, позивач набула право на це майно, тобто на земельну ділянку загальною площею 1.78 га у межах згідно з планом, розташовану на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області.

При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про визнання права власності на земельну ділянку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.125, 152 Земельного Кодексу України, ст.ст.328, 373, 1216-1218, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 140, 247 п.2, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати право власності на земельну ділянку площею 1.78 га в межах згідно з планом, розташовану на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РІ № 457670 від 02 січня 2003 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2664-Т за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_4 (колишня назва с.Червоноармійське), Болградського району, Одеської області, паспорт серії КМ №373430, виданий 01.02.2006 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як за спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого у жовтні 2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ____ С.В.Кодінцева