Вирок № 73007479, 26.03.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/12575/16-к

н\п 1-кп/490/404/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Мамаєвої О.В.,

із секретарем Баришніковою І.М. під час відкритого судового засідання на підставі обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12016150020005269, за обвинуваченням: ОСОБА_1, який народився 14 жовтня 1979 року у м.Миколаєві, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше судимого вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 07.06.2004 року за ч.1 ст. 185 КК України з іспитовим строком 1 рік, 29.06.2005 року постановою Центрального районного суду м.Миколаєва направлено для відбування покарання, 17.07.2007 року звільнився умовно-достроково на 5 місяців 7 днів; вироком Заводського районного суду м.Миколаєва за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; вироком Ленінського районного суду м.Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України на підставі ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, 30.04.2013 року звільнений за відбуттям покарання, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

Сторони судового провадження:

сторона обвинувачення: прокурор Іванов А.О.,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ :

07 листопада 2016 року близько 20-50 год. ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: вул. 2 Госпітальна, 17 в м. Миколаєві, у ході раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_3, маючи умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень, ножем, що знаходився в його правій руці, завдав два удари в область тулубу останнього, чим спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у виді двух ран живота проникаючих у черевну та грудну порожнину зліва та справа з пошкодженням селезінки та великих її судин, діафрагми, 10, 11 ребер зліва, які могли утворитись від дій колюче ріжучого предмету, не виключено клинка ножа, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що свою провину визнає, та повідомив суд, що 07.11.2016 року, коли він знаходився за місцем свого мешкання за адресою: вул. 2 Госпитальна, 17 в м. Миколаєві, до нього прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3, останній знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння. Вони пройшли на кухню, і ОСОБА_3 став чіплятись до нього, вдарив його кулаком в ніс, у нього пішла кров, після цього вони зчепились, штовхались, наносили один одному удари. ОСОБА_4 розборонив їх, а він просив ОСОБА_3 піти з будинку та повернутись, коли буде тверезий. Однак, ОСОБА_3 продовжував пред'являти претензії. Його дуже обурила поведінка потерпілого, який прийшов до його будинку в нетверезому стані, пред'являв незрозумілі претензії, не хотів залишати будинок, в зв'язку із чим він знаходився у стані сильного душевного хвилювання.

Потім він вийшов до іншої кімнати, для чого точно не пам'ятає, можливо дитина заплакала, а він пішов провірити, та взяв у кімнаті ніж, коли повернувся на кухню, то наніс ОСОБА_3 2 удари ножем в область живота. Та одразу пішов із дому. Де дів ніж, не пам'ятає.

До приходу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у нього був конфлікт із дружиною, а її сестра почула та зателефонувала брату - ОСОБА_4 Після їх приходу, він мав розмову із ОСОБА_4 та конфлікт був вичерпаний.

У вчиненому щиро кається. Цивільний позов, заявлений прокурором, визнає в повному обсязі. Наслідки визнання позову йому роз'яснені та зрозумілі.

Вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого злочину, окрім визнання вини самим обвинуваченим, також підтверджується іншими доказами, дослідженими судом.

Показами потерпілого ОСОБА_3І, який показав, що 07 листопада 2016 року він прийшов з роботи приблизно о 19-00 год. Поряд з магазином зустрів ОСОБА_4, вони розпивали спиртні напої. Він знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння, коли ОСОБА_4 подзвонила його сестра ОСОБА_4 і повідомила, що між подружжям ОСОБА_1 виникла сварка. Він разом з ОСОБА_4прийшов до квартири, в якій проживає подружжя ОСОБА_1. Потерпілий пам'ятає, що він разом за обвинуваченим розбиралися на кухні, в квартирі де проживає подружжя ОСОБА_1, проте не пам'ятає про що вони розмовляли. В силу сильного алкогольного сп'яніння, він не пам'ятає як йому були нанесені ножові поранення. Опритомнів у лікарні. Його лікування оплачували сестра з братом та допомагали друзі. Також, вказав, що притензій до ОСОБА_1 не має, зазначив, що не наполягає на суворій мірі покарання обвинуваченому. Заявлений ним цивільний позов просить залишити без розгляду. Наслідки залишення цивільного позову без розгляду йому роз'яснені та зрозумілі.

Показами свідка ОСОБА_5 (цивільної дружини потерпілого ОСОБА_3І.), яка показала суду, що в день коли трапилась подія, їй подзвонила знайома та повідомила про бійку між подружжям ОСОБА_1 і про те, що викликали швидку допомогу. Їй розповіла ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 побивав свою дружину і вона позвала ОСОБА_3 Потім у ОСОБА_3 з ОСОБА_1 зав'язалась бійка. ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 ножові поранення в живіт. Вже на третій день після події вона побачила ОСОБА_3 в БСМП, він не міг рухатись і говорити. Сам ОСОБА_3 практично нічого не пам'ятає про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень, тому що був у стані сильного алкогольного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_6 показала суду, що 07 листопада 2016 року, приблизно о 20-00 год., можливо пізніше, між нею та ОСОБА_1 виникла сварка, він її штовхнув. Її сестра побачила це і зателефонувала братові - ОСОБА_4 Коли ОСОБА_4 з ОСОБА_3 прийшли до квартири, в якій вона проживала, останній почав сперечатися з її чоловіком, вона при цьому не була присутня та чула шум. Суперечка відбувалась на кухні, коли все затихло вона вийшла до кухні і побачила ОСОБА_3 Саму подію вона не бачила, тому що вкладала дитину спати. Вона побачила лише те, що ОСОБА_3 лежав на полу, а її чоловік кудись пішов з квартири. В момент події був присутній ОСОБА_4, він розповів про те, що ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 ножові поранення, тому ОСОБА_6 одразу викликала швидку. ОСОБА_3 лежав на животі, тримаючи його рукою. Також, свідок вказала, що на момент події ОСОБА_1 був тверезим, ОСОБА_4 прийшов трохи випившим, але адекватним, проте ОСОБА_3 був дуже п'яним, що можна було зрозуміти по його голосу та з розмови.

Свідок ОСОБА_4 показав суду, що 07 листопада 2016 року він ввечері після роботи зустрівся із ОСОБА_3 та розпивав із ним спиртні напої. Близько 20-00 год. вечора зателефонувала його сестра, щоб він прийшов, так як у подружжя ОСОБА_1 був конфлікт. Разом із ОСОБА_3 він прийшов до будинку, де проживає ОСОБА_1 за адресою: вул. 2 Госпітальна, 17 в м. Миколаєві. Вони зайшли на кухню, де був ОСОБА_1, ОСОБА_3 став пред'являти претензії ОСОБА_1, потім вдарив ОСОБА_1 кулаком в обличчя. Він їх розборонив. Через деякий час ОСОБА_3 знов накинувся на ОСОБА_1, вони зчепились разом, штовхались. Потім ОСОБА_1 на деякий час вийшов з кімнати. Коли він повернувся він не помітив, нанесення удару ножем не бачив, лише побачив, що ОСОБА_1 пішов з дому, а ОСОБА_3 присів біля стіни та тримається за живіт, він побачив кров, та викликали швидку допомогу.

Протоколом огляду місяця події від 08 листопада 2016 року, відповідно до якого було оглянуто приміщення, яке розташовано за адресою: м.Миколаїв, вул.2 Госпітальна буд. 17, у кухні вказаного будинку на стіні на плівці та на підлозі нап листі пенопласту виявлені плями крові. Під час огляду вилучено ножі в кількості 6 шт. №2295301, № 2295300; 3 змиви крові, пакети № 00275710, № 0027569; виделки пакет №0027693; мобільний телефон «Nokia».

Протоколом проведення слідчого експерименту від 19 грудня 2016 року, відповідно до якого, свідок ОСОБА_4 показав, що він разом із ОСОБА_3 ввечері 07 листопада 2016 року прийшов до будинку ОСОБА_1 та між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникла сварка, а він намагався їх заспокоїти. Потім ОСОБА_3 першим наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_1 Як саме ОСОБА_1 наніс удар ножем він не бачив, вже бачив, як ОСОБА_1 пішов з дому, а ОСОБА_3 присів біля стіни, тримаючись за живіт.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 19 грудня 2016 року, відповідно до якого, обвинувачений ОСОБА_1 відтворив фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення та вказав, що 07 листопада 2016 року між ним та його дружиною виникла сварка, яка відбулася за місцем їх проживання. В подальшому до нього до дому прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 В подальшому між ним та ОСОБА_3 відбулась сварка, в ході якої останній наніс йому удар кулаком в область носа. Після чого вони схопили один одного та почали штовхатися, потім він пішов до іншої кімнати, де взяв ніж. Повернувшись на кухню, він наніс ножем 1-2 удари правою рукою у бік ОСОБА_3 Потім ОСОБА_1 побачив, що ОСОБА_3 присів, він підхопив та присунув ОСОБА_3 до стіни біля столу. Після чого він пішов з приміщення на вулицю, прихопивши з собою ніж.

Висновком експерта №2065 від 23 грудня 2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 виявлені тілесні пошкодження у вигляді ран живота, проникаючих в черевну та грудну порожнину зліва та справа, з пошкодженням селезінки та великих її судин, діафрагми, 10,11 ребер праворуч, підшлункової залози, поперечно ободової кишки, 11-12 ребер зліва, які могли утворитись від дії якогось колюче ріжучого предмету, не виключено клинка ножа. Дані тілесні пошкодження утворилися внаслідок двох ударних дій будь-яким колюче ріжучим предметом, не виключено клинка ножа, незадовго до звернення в лікарню 07.11.2016 року. За ступенем тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Аналізуючи досліджені докази суд вважає, що вина ОСОБА_1 за вказаним обвинуваченням повністю доведена сукупністю вищевказаних досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, та у суду немає підстав їм не довіряти. Сукупність цих доказів, суд вважає такою, що поза розумним сумнівом доводить вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Наведені вище дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження - умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Доводи захисника про необхідність перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч.1 ст. 123 КК України, оскільки тяжкі тілесні ушкодження вчинені в стані сильного душевного хвилювання, є безпідставними.

Суб'єктивна сторона заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, відповідальність за

яке передбачено ст. 123 КК України, характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати

свої дії або керувати ними. Необхідною умовою кваліфікації дій винного за вказаною статтею є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, яке може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової

шкоди).

Для кваліфікації цього злочину обов'язково необхідно встановити чи мала місце раптовість виникнення такого стану, яка означає безпосередню реакцію винного на протизаконне насильство, чи тяжку образу.

Однак, як встановлено в ході судового розгляду в даному випадку не йде мова про раптовість, оскільки обвинувачений після наявного конфлікту із ОСОБА_3, залишив кухню, вийшов до іншої кімнати, як повідомив ОСОБА_1, перевірити, чи не прокинувся малолітній син, після чого взяв ніж, повернувся на кухню та наніс ОСОБА_3 2 удари ножем.

Неправомірна поведінка потерпілого в такому разі може бути визнана обставиною,

що зменшує суспільну небезпечність злочину і пом'якшує покарання винного.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, а саме те, що він є раніше судимимим за вчинення корисливих злочинів, те, що він вчинив тяжкий умисний злочин, має певне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, знаходиться на профілактичному обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: зловживання каннабіноїдами та алкоголем, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину- сина Назара, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд враховує знаходження неповнолітньої дитини на утриманні, щире каяття, та неправомірну поведінку потерпілого,

що істотно зменшує суспільну небезпечність злочину, обставин, які обтяжують покарання, - досудовим слідством та судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне за вчинений злочин призначити ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене ч.1 ст.121 КК України, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину. Разом з цим, враховуючи те, що ОСОБА_1 має певне місце проживання, неповнолітню дитину на утриманні, щиро покаявся у вчиненому злочині, зважаючи на неправомірну поведінку потерпілого, що істотно зменшує суспільну небезпечність злочину, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому й можливим, на підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням строком на три роки, з покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат Міської лікарні швидкої медичної допомоги м.Миколаєва на лікування потерпілого ОСОБА_3 шляхом стягнення з обвинуваченого 16425,95 грн. підлягає задоволенню.

Так, згідно довідки бухгалтерії МЛШМД м.Миколаєва від 28.12.2016р., вартість лікування ОСОБА_3 у хірургічному відділенні №2 МЛШМД з 07.11.2016р. по 26.12.2016р. за 49 ліжко-днів складає 16425,95 грн. /а.с. 119/.

Згідно ст. 1206 ч.1,3 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п.2,3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ №545 від 16.07.1993р., сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Відповідно до ч.1 ст.89 п.3 а) Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на: 3) охорону здоров'я: а) амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, дільничні лікарні)

Миколаївська МЛШМД підвідомча управлінню охорони здоров'я Миколаївського міськвиконкому та фінансується з місцевого бюджету м.Миколаєва, розпорядником коштів якого є Миколаївська міська рада в особі Департаменту фінансів.

Таким чином, кошти на відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину, згідно вимог ст.1206 ЦК України, мають бути стягнені до місцевого бюджету м.Миколаєва.

Відповідач ОСОБА_1 із позовом згоден, судом роз'яснені наслідки визнання позову.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підлягає залишенню без розгляду на підставі його заяви, відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Речові докази: 3 змиви РБК - знищити; DVD-диски залишити в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, з покладенням на нього обов'язків передбачених п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради (р/р 31554201143958 ГУ ДКСУ в Миколаївській обл., МФО 826013 код ЄДРПОУ 05483090, код платежу 24060300 "Інші надходження") кошти витрачені Миколаївською міською лікарнею швидкої медичної допомоги на лікування потерпілого ОСОБА_3, в сумі 16425,95 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Речові докази: 3 змива РБК - знищити; DVD-диски залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя О.В.Мамаєва