Рішення № 73007038, 28.03.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/343/18

2/212/1038/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого - судді Пустовіта О.Г., секретаря судового засідання Конограй В.В., без присутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_1 в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 212/343/18, 2/212/1038/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційнИй банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» звернулися в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 62524,36 грн. та судового збору в розмірі 1762,00 грн. Мотивуючи свою заяву тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 03.03.2011 року ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 6200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконала, у зв’язку із чим станом на 30.11.2017 року має заборгованість в розмірі 62534,36 грн.

Ухвалою від 31.01.2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду з викликом сторін на 23.02.2018 року.

Ухвалою 23.02.2018 року відкладено розгляд справи в зв’язку з неявкою учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує, просила задовольнити в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час, місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причину своєї неявки суд не сповістила.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. У зв'язку із зазначеним, 28 березня 2018 року судом постановлена ухвала про розгляд справи у заочному порядку.

Судом встановлено, що відповідно до заяви б/н від 03.03.2011 року позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 6200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Відповідач ОСОБА_2 зобов’язання за вказаними умовами належним чином не виконала.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором Відповідач станом на 30 листопада 2017 року має заборгованість в сумі 62524,36 гривень, яка складається із: заборгованість за кредитом – 5776,22 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 50012,81 гривень; заборгованість за пенею – 3281,79 гривень, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень; штраф (процентна складова) в сумі 2953,54 гривень.

Згідно із п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідачем ОСОБА_2 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги пункту 2.1.1.7.6 Умов надання споживчого кредиту, яким передбачено обов'язок позичальника з погашення заборгованості за кредитом, процентам за його користування, а також сплаті комісії. Крім того, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання споживчого кредиту, при порушенні позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф розмір якого встановлено тарифами договору .

Таким чином, відповідно до наданого позивачем розрахунку, з яким погоджується суд, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 62524,36 гривень, яка складається із: заборгованість за кредитом – 5776,22 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 50012,81 гривень; заборгованість за пенею – 3281,79 гривень, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень; штраф (процентна складова) в сумі 2953,54 гривень.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача суд зазначає наступне.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов надання споживчого кредиту передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн. + 5% від суми заборгованості.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У частині 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Тому суд вважає, керуючись принципом справедливості, за необхідне стягнути з відповідача лише штраф (фіксована частина) та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення пені та штраф (процентна складова).

На підставі наведеного, виходячи із принципів об'єктивності, реальності і справедливості суд вважає за необхідне стягненню з відповідача на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 56289 грн.03 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом – 5776,22 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 50012,81 гривень; штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень.

Згідно ст.141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1762 грн.00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 77,78, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 259, 509, 526, 549, 551, 527,530, 1049, 1050,1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги , буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 03.03.2011 року в сумі 56289 грн.03 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом – 5776,22 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 50012,81 гривень; штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги , буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29092829003111, МФО № 305299) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві ) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» відмовити .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: О. Г. Пустовіт