Ухвала суду № 73006769, 21.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/196/18

У Х В А Л А

21 березня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Деркач А.А.

за участю:

представника позивача - Бендери А.В.

представника відповідача - Данилюка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі клопотання про залишення без розгляду позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рузана-Плюс» про стягнення штрафів, -

встановив:

15 січня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду через канцелярію суду надійшов позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (місцезнаходження: вул. 7-ма Пересипська, 6, м. Одеса, 65042; ідентифікаційний код юридичної особи: 40342996) від 12.01.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рузана-Плюс» (місцезнаходження: вул. Леніна, 2, кв. 16, м. Іллічівськ, Одеська область, 68000; ідентифікаційний код юридичної особи: 33799175) про стягнення з відповідача до Державного бюджету України на р/р 31115106700015, МФО 828011 до УК у м. Іллічівську/м. Іллічіськ, код ЄДРПОУ 37914041, код бюджетної класифікації 21081100, сум штрафу в розмірі: 5083,00 грн. та 1700,00 грн., у зв'язку із їх несплатою відповідачем у добровільному порядку.

В судовому засіданні 21.03.2018 року з'ясовано, що 13.03.2018 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання щодо строків звернення до адміністративного суду, в якому останній, керуючись ст. 122-123 КАС України, просить залишити позовну заяву позивача без розгляду, з тих підстав, по суті, що:

- як вбачається з тексту адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, рішенням про накладання штрафу № 14 від 14.06.2017 року на відповідача було накладено штраф у розмірі 5083,00 грн., зазначене рішення було отримано відповідачем 14.07.2017 року. Рішенням про накладання штрафу № 41 від 23.08.2017 року на відповідача було накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., зазначене рішення було отримано відповідачем 14.09.2017 року.

Відповідно, враховуючи несплату штрафу в добровільному порядку та пропуск строків на їх оскарження відповідачем у судовому порядку, 04.08.2017 року та 05.10.2017 року у позивача виникло право на стягнення штрафів у судовому порядку;

- 15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України роз'яснив, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановлено строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

Не зрозуміло, з чим пов'язане неподання позову до суду з 15.12.2017 року, після набуття чинності новою редакцією КАС України, в межах строків, передбачених ст. 122 КАС України, а також не надано до суду доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду;

- позивачем не дотримано положення п.п. 1-3 ст. 123 КАС України щодо подання заяви про поновлення строку звернення до суду, що тягне залишення позовної заяви без розгляду;

- відповідно до п. 18 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Рішення № 14 було прийнято 14.06.2017 року та направлено на адресу відповідача лише 05.07.2017 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У разі вчасного направлення рішення № 14 позивачем, тобто у строк до 24.06.2017 року включно, враховуючи 20 днів передбачені на добровільне виконання Рішення № 14, строк звернення до суду розпочинається з 14.07.2017 року.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою - 15.01.2018 року, тобто з пропуском не тільки тримісячного строку звернення до суду, передбаченого чинною редакцією КАС України, а й шестимісячного строку, передбаченого КАС України в редакції від 1 липня 2013 року, чинного на момент прийняття рішення № 14.

Рішення № 41 було прийнято 23.08.2017 року та направлене на адресу відповідача лише 14.09.2017 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Вищенаведене свідчить про грубе порушення позивачем 10-денного строку для направлення рішення особі, стовно якої було прийнято рішення, а також підтверджує вищевказані доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем пропущено встановлений чинним законодавством строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Представник позивача заперечував проти задоволення поданого клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених в письмових поясненнях на клопотання від 15.03.2018 року, згідно змісту яких, зокрема:

- відповідно до ст. 58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 року, та як вбачається із матеріалів справи, то на момент прийняття та вручення ТОВ «Рузана-Плюс» діяв Кодекс адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017 року;

- моментом виникнення підстав, що дають позивачу право на звернення до суду з позовом є момент вручення рішення про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу. Рішення про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу № 14 від 14.06.2017 року відповідач отримав 14.07.2017 року. Рішення про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу № 41 від 23.08.2017 року відповідач отримав 14.09.2017 року. Таким чином, у відповідності до вимог ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), останнім днем пред'явлення позовних вимог позивача є щодо: рішення про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу № 14 від 14.06.2017 року - 14.01.2018 року; рішення про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу № 41 від 23.08.2017 року - 14.03.2018 року. Відповідно до ч. 6 ст. 103 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) - якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Так, у відповідно до вимог КАС України, з дотриманням строків звернення до суду, позивач 15.01.2018 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду.

Заслухавши позицію представника відповідача, думку представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах розгляду поданого клопотання, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні представниками сторін визнано, що:

- рішення № 14 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 14 червня 2017 року надіслано позивачем 5 липня 2017 року, та отримано відповідачем 14.07.2017 року;

- рішення № 41 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23 серпня 2017 року надіслано позивачем 6 вересня 2017 року, та отримано відповідачем 14.09.2017 року.

Згідно ч. 5 ст. 99 КАС України (у редакції чинній на дати отримання відповідачем рішень № 14 від 14 червня 2017 року та № 41 від 23 серпня 2017 року) для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Згідно ч.ч. 1, 3, 6 ст. 103 КАС України (у редакції чинній на дати отримання відповідачем рішень № 14 від 14 червня 2017 року та № 41 від 23 серпня 2017 року) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Виходячи з вищенаведених вимог КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду щодо оскарження:

- рішення № 14 від 14 червня 2017 року почався для відповідача 15.07.2017 року та закінчився 15.08.2017 року;

- рішення № 41 від 23 серпня 2017 року почався для відповідача 15.09.2017 року та закінчився, з урахуванням вихідного дня, 16.10.2017 року.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції чинній на дату виникнення підстав, що дають позивачу право на пред'явлення заявлених у позовній заяві вимог), зокрема, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Тобто, днем виникнення підстав, що дають позивачу право на пред'явлення даних вимог, є:

- щодо стягнення штрафу на підставі рішення № 14 від 14 червня 2017 року - 16.08.2017 року;

- щодо стягнення штрафу на підставі рішення № 41 від 23 серпня 2017 року - 17.10.2017 року.

Відповідно, граничним днем звернення позивача до адміністративного суду з такими вимогами згідно абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції чинній на дату виникнення підстав, що дають позивачу право на пред'явлення заявлених у позовній заяві вимог), є:

- щодо стягнення штрафу на підставі рішення № 14 від 14 червня 2017 року - 16.02.2018 року;

- щодо стягнення штрафу на підставі рішення № 41 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23 серпня 2017 року, враховуючи вихідний день, - 17.04.2018 року.

Даний адміністративний позов подано позивачем до суду 15.01.2018 року.

З наведеного вбачається, що строк звернення до адміністративного суду, встановлений абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції чинній на дату виникнення підстав, що дають позивачу право на пред'явлення заявлених у позовній заяві вимог) позивачем не пропущений.

При цьому слід зазначити, що дійсно станом на дату подання позову діяла нова редакція КАС України (у редакції чинній з 15.12.2017 року).

Так, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України (у редакції чинній з 15.12.2017 року) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України (у редакції чинній на момент звернення позивача до адміністративного суду) для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Частинами 1, 3 статті 120 КАС України (у редакції чинній з 15.12.2017 року) «Обчислення процесуального строку» встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно абз. 2 п. 2 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 встановлено, зокрема, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 КАС України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З аналізу наведених положень Конституції України, рішення Конституційного Суду України, КАС України, виходячи з встановлених судом обставин щодо дат виникнення підстав, що дають позивачу право на пред'явлення даних вимог (16.08.2017 року та 17.10.2017 року) та з редакції норм КАС України, яка діяла під час настання цих обставин, - застосуванню підлягає абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції чинній на дату виникнення підстав, що дають позивачу право на пред'явлення заявлених у позовній заяві вимог).

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає, що позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рузана-Плюс» про стягнення штрафів подано у строк, установлений законом.

При цьому суд звертає увагу представника відповідача на те, що виходячи із встановлених судом вищенаведених обставин, щодо стягнення штрафу на підставі рішення № 41 від 23 серпня 2017 року, - позивачем не порушений, навіть тримісячний строк звернення до суду, передбачений абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України (у редакції чинній на момент звернення позивача до адміністративного суду).

Щодо рішення № 14 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 14 червня 2017 року. Якщо виходити з позиції представника відповідача щодо застосування тримісячного строку звернення до суду, передбаченого новою редакцією КАС України від 15.12.2017 року, то фактично виходить, що тримісячний строк звернення до суду закінчився для позивача щодо стягнення штрафу на підставі рішення № 14 від 14 червня 2017 року - 16.11.2017 року, тобто, ще до введення в дію зазначеної норми, що є неприпустимим як таке, що грубо порушує право позивача на доступ до суду.

Крім того, виходячи із встановлених судом обставин та на підставі вищенаведеного законодавства, позиція представника відповідача із посиланням на порушення позивачем 10-денного строку для направлення рішень, на підставі яких позивачем заявлено відповідне стягнення, як на таке, що підтверджує доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою, - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст. 3, 240, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рузана-Плюс» про стягнення штрафів, - відмовити.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

В повному обсязі ухвалу складено 26 березня 2018 року.

Суддя М.Г. Цховребова