Рішення № 73006613, 27.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 р. Справа № 814/287/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Щепкіна, 24, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501 до відповідача:Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 про:визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2017 року № 115,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Вознесенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі – відповідач, Вознесеньке ОУПФУ) від 21.12.2017 року № 115 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

Ухвалами суду від 01.02.2018 року відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, та задоволено клопотання позивача про забезпечення позову.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за її заявами відповідачем неодноразово проводились перерахунки пенсії позивача як пенсіонеру, що продовжує працювати, у зв’язку зі збільшенням страхового стажу. До формування довідки про розмір заробітної плати, на підставі якої позивачу була розрахована та призначена пенсія в 2009 році, вона не мала відношення, лише після її формування бухгалтером. Будучи впевненою в достовірності та обґрунтованості даних, викладених в довідці про зарплату, позивач надала її Пенсійному фонду, який і призначив їй пенсію. Таким чином, позивач вважає, що відповідач, приймаючи відносно неї рішення про утримання сум пенсії, надміру виплачених пенсіонеру, внаслідок подання страхувальниками недостовірних даних, діяв протиправно. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії, на думку позивача, повинні стягуватися з страхувальника.

Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позовну заяву зазначив, що посилання позивача на положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо обов’язку повернення пенсіонером сум пенсії, виплачених над міру лише внаслідок зловживань з його боку, є помилковими, оскільки положення суперечать положенням ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому не можуть бути застосовані. Рішення Вознесенького ОУПФУ від 21.12.2017 року № 115 про утримання надміру виплачених пенсій на суму 4646,58 грн. є законним та відповідає чинному законодавству України, отже скасуванню не підлягає.

У відповідача на відзив позивач зазначила, що вина з надання недостовірних даних наявна не в її діях, а в діях страхувальника. Також позивач вказала на те, що відповідач з 2009 року не вчинив жодних дій з перевірки наданих відомостей для призначення пенсії, що могло б зменшити шкоду, спричинену державі поданням, страхувальником недостовірних відомостей.

Відповідач у свої запереченнях зазначив, що позивач до спірних питань застосовує лише загальні норми матеріального права, та взагалі не розглядає спеціальні норми матеріального права, що регулюють відносини між суб’єктами у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні. Відповідач наголошує на тому, що оскільки з боку Вознесенського ОУПФУ не було жодних помилок щодо надмірної виплати пенсії, а безпідставно виплачені кошти в сумі 4646,58 грн. отримала саме ОСОБА_1, через подання страхувальником недостовірних даних, то вона і повинна їх повертати.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

У відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 02.04.2009 року звернулась до Вознесенського ОУПФУ із заявою про призначенні їй пенсії за віком. До заяви позивач надала, зокрема, довідки про заробіток, який враховується при обчисленні пенсії від 01.04.2009 ролу № 161 та № 162 Вознесенської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 7 Вознесенської міської Ради Миколаївської області.

На підставі наданого позивачем пакету документів, згідно Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України № 1058), відповідач протоколом № 500077 від 18.08.2009 року призначило ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 22.03.2009 року.

Пенсія позивача була обчислена із загального страхового стажу 36 років 5 місяців 13 днів, із заробітної плати з 01.10.1991 року по 30.08.1996 року та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.05.2009 року.

В подальшому, згідно заяв ОСОБА_1 від 12.04.2011 року, 12.04.2013 року, 22.04.2015 року та 24.04.2017 року відповідачем проводилися перерахунки її пенсії як пенсіонеру, що продовжує працювати, в зв’язку зі збільшенням страхового стажу.

05.10.2017 року спеціалістами Вознесенкького ОУПФУ була проведена зустрічна перевірка достовірності видачі довідки про заробітну плату, виданої Вознесенською загальноосвітньою школою І – ІІІ ступенів № 7, за результатами якої складено акт № 2243 від 05.10.2017 року.

Перевіркою було встановлено невідповідність даних довідки по заробітній платі з даними первинних документів за період з січня 1991 року по грудень 1998 року. За результатами перевірки школою було видано нову довідку про заробітну плату від 05.10.2017 року, відповідно до якої було проведено перерахунок пенсії та встановлено її переплата в розмірі 4646,58 грн.

Відповідно до результатів перерахунку було прийняте рішення про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій від 21.12.2017року № 115 у розмірі 4646,58 грн.

Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України № 1058, згідно з частиною першою якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

За приписами ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/16279/17 від 15.05.2017 року (реєстраційний № 66550187) та по справі № К/800/15124/17 від 05.05.2017 року (реєстраційний № 66549773).

За приписами ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Тобто, відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень може нести саме організація, а не фізична особа, відносно якої видано довідку.

При цьому, здійснюючи обчислення пенсії в період з 02.04.2009 року по 05.10.2017 року на підставі відомостей про працевлаштування позивача, орган Пенсійного фонду не був позбавлений можливості перевірити даний факт, витребувавши відповідні докази чи інформацію за власною ініціативою.

Оскільки відповідачем не було надано доказів зловживань з боку пенсіонера щодо подання документів з неправдивими відомостями, суд дійшов висновку, що передбачені статтею 50 Закону України № 1058 підстави для стягнення з неї надміру виплачених сум пенсій відсутні.

Статтею 1215 Цивільно Кодексу України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Незважаюче на те, що Вознесенське ОУПФУ як суб'єкт владних повноважень наділений законодавством правом приймати рішення про утримання надмірно виплачених сум пенсій, реалізація цих рішень повинна здійснюватись у «правовому полі», тобто через подання до суду обгрунтованого позову про стягнення зайво сплачених сум пенсій. Рішення органу Пенсійного фонду України не є виконавчим документом в розумінні адміністративвного та цивільного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 704,80 грн., підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач у позовних вимогах просить суд повернути понесені нею судові витрати, до яких, окрім судового збору за подання позову, відносить 528,61 грн. – за подання заяви про забезпечення позову та 500,00 грн. – що є судовими витратами на допомогу адвоката зі складання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно положень ч. 3 ст. 139 КАС України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; 3) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем надано до суду квитанцію від 30.01.2018 року № 35 про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову на суму 528,61 грн. Жодних доказів сплати оплати допомоги адвокату у розмірі 500,00 грн. позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, поверненню підлягає лише сума судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 528,61 грн. Тобто, загалом стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у рощзмірі 1233,41 грн. (704,80 + 528,61).

Керуючись ст. 2, 19, 194, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Щепкіна, 24, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 37945221) – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Вознесенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 21.12.2017 року № 115 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (код ЄДРПОУ 37945221) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1233,41 грн. (одна тисяча двісті тридцять три гривні 41 копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.03.2018 року.

Суддя Н. В. Лісовська