Ухвала суду № 73006500, 26.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 березня 2018 року м. Одеса Справа № 815/1209/18

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року відкрито провадження у справі.

23.03.2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32481072 від 22.11.2016, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено 18.11.2016 записи про право власності Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код - 14360570, місцезнахо дження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро (місто Дніпропетровськ), вулиця Набережна Перемоги, будинок 50): за номером 17557642 - на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Біляївсь кий район, селище Усатове, проспект Шевченко, будинок № 7, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 517656751210; за номером 17557891 - на земельну ділянку площею 0, 100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове, проспект Шевченко, земельна ділянка 7, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 552417951210;

- заборони Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТ-БАНК» (ідентифікаційний код - 14360570, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська об ласть, місто Дніпро (місто Дніпропетровськ), вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) та будь-яким іншим особам, зокрема та не виключно державним та приватним нотаріусам, державним реєстраторам тощо, вчиняти будь-яки дії щодо житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове, проспект Шевченко, будинок № 7, та земельної ділянки площею 0, 100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, за тією самою адресою, а також вчиня ти дії з виселення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) з житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове, проспект Шевченко, будинок №7.

Розглянувши вказану заяву, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як вбачається з позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського мі ського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 про дер жавну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32481072 від 22.11.2016, на під ставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.11.2016 внесено за писи про право власності Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 278,4 кв.м, житлова площа 65,6 кв.м, розташований за адресою: Одеська об ласть, Біляївський район, селище Усатове, проспект Шевченко, будинок № 7, та на земельну ділянку площею 0, 100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове, проспект Шевченко, земельна ділянка, 7, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 552417951210.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову, для відновлення порушених прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та суд погоджується з цим.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошуе право приватної власності як основне i невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав людини i основоположник свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'ективних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають iї положения.

Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Hixто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства i на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до статті 7 Закону № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

Таким чином суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до доданих до позову документів вбачається, що позивач досі зареєстрований у вказаному будинку та будь-якого рішення суду чи власної згоди позивача про зняття з реєстрації не має, а тому саме задоволення заяви в частині заборони Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні житловим будинком та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з житловим будинком дозволить гарантувати реальне виконання судового рішення прийнятого за позовом.

Щодо вимоги позивача забезпечити позовні вимоги шляхом зупинення дії рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32481072 від 22.11.2016 року, то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з житловим будинком, повністю поглинає в себе необхідний об’єм забезпечення позову до вирішення справи по суті.

Керуючись ст.ст.150-154 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні житловим будинком, з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 278,4 кв.м, житлова площа 65,6 кв.м, розташований за адресою: Одеська об ласть, Біляївський район, селище Усатове, проспект Шевченко, будинок № 7.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з житловим будинком, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Біляївсь кий район, селище Усатове, проспект Шевченко, будинок № 7 та земельною ділянкою площею 0,100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове, проспект Шевченко, земельна ділянка 7.

В решті заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Пунктом 15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановленні Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Е.А.Іванов