Рішення № 73006243, 22.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3612/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представники сторін не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Червоноградський МЦНБПД), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 06.11.2017 просить суд:

- визнати дії відповідача у вигляді надання відповідей №572 від 25.09.2017 на запит позивача від 28.08.2017 №57-з, №573 від 25.09.2017 на заяву позивача від 11.09.2017 №63-з, №577 від 25.09.2017 на запит позивача від 18.09.2017 №66-з, №578 від 25.09.2017 на заяву позивача від 14.09.2017 №64-з, протиправними та такими, що не відповідають вимогам п.6 ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про звернення громадян", та зобов'язати його надати правові відповіді;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог позивача, визначених в заяві від 26.10.2018 №83-з;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у вигляді невиконання відповідачем вимог ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», що спричинило порушення права позивача, передбаченого ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою від 17.10.2017 суд звільнив позивача від сплати судового збору.

Ухвалою від 12.12.2017 суд зупинив провадження у справі.

Ухвалою від 28.02.2018 суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 28.02.2018 суд відмовив в прийнятті заяви позивача про уточнення позовних вимог від 15.01.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав належної відповіді на запит позивача від 28.08.2017 №57-з про надання інформації, вказавши, що Конституційний Суд України не є судом конституційного спору, про який вказано в заяві. Крім того, відповідач надав відповідь на запит позивача з порушення строку, встановленого ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Позивач вважає, що відповідач несвоєчасно надав відповідь на його заяву від 11.09.2017 №63-з. Також, на думку позивача, вказана відповідь не відповідає змісту, поставленого ним на розгляд відповідача запитання.

Позивач зазначає, що у відповіді №577 від 25.09.2017 на запит позивача від 18.09.2017 №66-з відповідач не відповів на жодне з поставлених запитань. Крім того, позивач вважає, що відповідач протиправно відмовився передати його заяву адвокату ОСОБА_3, оскільки в інших випадках він передавав такі звернення адвокатам.

На думку позивача, при розгляді його заяви 16.06.2017 у відповіді №313 від 06.07.2017 відповідач вийшов за межі своїх повноважень та безпідставно прийняв рішення за результатами розгляду скарг позивача на дії адвокатів, хоча розгляд таких належить до компетенції Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (далі - КДКА Львівської області). Відповідач протиправно не переслав вказаного звернення за належністю.

Представник позивача подав до суду письмові пояснення від 19.03.2018, в яких зазначив, що відповідач не надав належної відповіді на жодне зі звернень позивача.

Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що у відповіді №572 від 25.09.2017 позивачу належно роз'яснено, що Конституційний Суд України не є судом конституційного спору. З огляду на те, що запитання позивача стосувались роботи неіснуючого суду, відповідач не міг надати на них відповідь. Відповідач зазначає, що він у відповіді №573 від 25.09.2017 належним чином роз'яснив позивачу, що довіреність є документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. На думку відповідача, повними і достатніми також є його відповіді №577 та №578 від 25.09.2017 на запит позивача. Відповідач зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про звернення громадян», а не Законом України «Про доступ до публічної інформації», на який посилається позивач. Також відповідач зазначає, що до його повноважень не належить пересилання заяв (скарг) позивача чи інших осіб до КДКА Львівської області.

18.03.2018 представник відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

Позивач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

28.08.2017 позивач звернувся до відповідача з запитом на інформацію №57-з, в якому просив надати йому вичерпну інформацію про суд конституційного спору згідно з відповідним законом, затвердженим Президентом України, а також, чи можуть безоплатні адвокати подавати в цей суд подавати процесуальні документи в інтересах ОСОБА_1, в які строки, чи діє цей суд реально? Відповідь на вказаний запит позивач отримав 29.09.2017, що підтверджується підписом позивача на примірнику відповідача.

З відповіді Червоноградського МЦНБПД від 25.09.2017 №572 на вказаний запит позивача вбачається, що 13.07.2017 прийнято Закон України «Про Конституційний Суд України». Відповідач процитував ст.7, 8 вказаного Закону, які передбачають повноваження та межі повноважень Конституційного Суду України. Також відповідач вказав, що діяльність «суду конституційного спору» в Україні не передбачено.

11.09.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою №63-з, в якій просив надати йому належним чином завірену копію договору, укладеного з адвокатом ОСОБА_4 Відповідь на вказану заяву позивач отримав 29.09.2017, що підтверджується підписом позивача на примірнику відповідача.

З відповіді Червоноградського МЦНБПД від 25.09.2017 №573 на вказану заяву позивача вбачається, що впродовж 2015-2017 років позивач видавав довіреності адвокатам на представництво його інтересів, а не підписував з ними відповідні договори.

18.09.2017 позивач звернувся до відповідача з запитом на інформацію №66-з, в якому просив надати інформацію про 26 адвокатів, які вказані в листі відповідача від 11.09.2017 №556, їх прізвище, ім'я та по-батькові, належність до центру, причини відмови в наданні позивачу безоплатної вторинної правової допомоги. Також позивач просить вказати норму Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та/або Закону України «Про безоплатну правову допомогу», на підставі яких вказані адвокати відмовились надавати правову допомогу позивачу, та норму, яка передбачає їх згоду для надання правової допомоги. Позивач запитує, хто буде його захисником в судовому засіданні згідно з наказом №254/6-4 від 12.09.2017 на 29.09.2017.

З відповіді Червоноградського МЦНБПД від 25.09.2017 №573 на вказаний запит позивача вбачається, що відповідно до Правил адвокатської етики адвокат має право відмовитись від прийняття доручення клієнта, виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення.

14.09.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою №64-з, в якій просить надати йому підтвердження про те, що доручення Червоноградського МЦНБПД №109/6 від 21.10.2016 адвокатом ОСОБА_3 не виконане.

З відповіді Червоноградського МЦНБПД від 25.09.2017 №578 на вказану заяву вбачається, що адвокат ОСОБА_3 не є працівником Червоноградського МЦНБПД. Тому, відповідач не може передати вказану заяву позивача його адресату.

26.10.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою №83-з, в якій просив надати відповідь на його заяву від 20.10.2017 №80-з. Вказану відповідь позивач просив надати йому 27.10.2017 в першій половині дня. У встановлений строк відповіді на свою заяву позивач не отримав.

16.06.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою, в другій частині якої просив надати підтвердження того, що його скарги на адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до КДКА Львівської області не надсилались.

З відповіді Червоноградського МЦНБПД від 06.07.2017 №313 вбачається, що такі скарги КДКА Львівської області не надсилались, оскільки вони адресовані директору Червоноградського МЦНБПД.

Не погоджуючись з діями відповідача при розгляді звернень, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначається Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до ст.1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ч.3 ст.3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.15 вказаного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вказаною статтею терміну.

Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом.

Згідно з ст.12 вказаного Закону суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 вказаного Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до ст.20 вказаного Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд встановив, що позивач двічі звертався до відповідача з запитами на інформацію від 28.08.2017 №57-з та від 18.09.2017 №66-з. Відповіді на вказані запити він одержав 29.09.2018. Тобто, запити позивача розглянуті з порушенням строку, встановленого ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Щодо розгляду відповідачем звернень позивача від 28.08.2017 №57-з, від 11.09.2017 №63-з, від 18.09.2017 №66-з, 14.09.2017 №64-з, від 26.10.2017 №83-з суд зазначає таке.

У відповіді від 25.09.2017 №572 відповідач протиправно не надав позивачу інформацію про Конституційний Суд України та щодо повноважень адвокатів Червоноградського МЦНБПД щодо представництва інтересів позивача у вказаному суді. Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач неправильно вказав назву суду, назвавши його «судом конституційного спору», оскільки в позивача немає юридичної освіти, про що відомо позивачу. Крім того, Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції України. Тому, з вказаного запиту зрозуміло, про діяльність якого саме органу запитує позивач.

Щодо відповіді Червоноградського МЦНБПД від 25.09.2017 №573 на заяву позивача, то суд вважає таку неповною. Як вбачається з заяви позивача від 11.09.2017 №63-з, він просив відповідача надати інформацію про договори, укладені з адвокатом ОСОБА_4 Проте, у вказаній відповіді Червоноградський МЦНБПД такої інформації не надав, зазначивши, що підставою для представництва його інтересів є довіреності.

У відповіді Червоноградського МЦНБПД від 25.09.2017 №573 на запит позивача відповідач не вказав конкретної норми Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та/або Закону України «Про безоплатну правову допомогу», на підставі яких вказані адвокати відмовились надавати правову допомогу позивачу, та норму, яка передбачає їх згоду для надання правової допомоги, про що просив позивач. Крім того, позивач так і не дав відповідь на запитання позивача щодо того, хто буде його захисником в судовому засіданні згідно з наказом №254/6-4 від 12.09.2017.

Щодо відповіді Червоноградського МЦНБПД від 25.09.2017 №578, то в такій відповідач відмовився передати адвокату ОСОБА_3 звернення позивача від 14.09.2017 №64-з. Проте, як вбачається з відповідей Червоноградського МЦНБПД від 16.08.2017 №510, від 20.07.2017 №431, від 20.07.2017 №432 відповідач неодноразово виконував аналогічні прохання позивача.

У зверненні позивача від 26.10.2017 №83-з, він просив надати відповідь на його заяву від 20.10.2017 №80-з та вказав поважні причини отримання запитуваної ним інформації в найкоротший строк (27.10.2017 в першій половині дня). Як встановив суд, відповідач так і не надав відповідь на вказане звернення позивача у встановлений ним строк.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач неналежно виконав свій обов'язок щодо об'єктивного, всебічного і вчасного розгляду вказаних звернень позивача. Тому, дії відповідача щодо розгляду звернень ОСОБА_1 від 28.08.2017 №57-з, від 11.09.2017 №63-з, від 18.09.2017 №66-з, 14.09.2017 №64-з, від 26.10.2017 №83-з та надання на них відповідей є протиправними.

Таким чином, для ефективного поновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 28.08.2017 №57-з, від 11.09.2017 №63-з, від 18.09.2017 №66-з, 14.09.2017 №64-з, від 26.10.2017 №83-з та надати на них відповідь.

Щодо визнання протиправними дій відповідача щодо надання відповіді від 06.07.2017 №313 на заяву ОСОБА_1 від 16.06.2016 в частині не направлення вказаної заяви за належністю, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Суд встановив, що в зверненні до відповідача від 16.06.2017 позивач, зокрема, порушив питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Відповідно до ст.25 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» розгляд вказаного питання належить до повноважень КДКА Львівської області.

Як вбачається з відповіді Червоноградського МЦНБПД від 06.07.2017 №313 скарги на адвокатів до КДКА Львівської області не надсилались, оскільки вони адресовані директору Червоноградського МЦНБПД.

Суд зазначає, що норма ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» визначає обов'язок органу державної влади переслати за належністю звернення, яке містить питання, що не входить до його повноважень.

З огляду на наведене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо надання відповіді від 06.07.2017 №313 на заяву ОСОБА_1 від 16.06.2016 в частині не направлення вказаної заяви за належністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати, що пов'язані з прибуттям до суду, в сумі 190,04грн., що підтверджуються проїзними документами.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розгляду звернень ОСОБА_1 від 28.08.2017 №57-з, від 11.09.2017 №63-з, від 18.09.2017 №66-з, 14.09.2017 №64-з, від 26.10.2017 №83-з та надання на них відповідей.

Зобов'язати Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 28.08.2017 №57-з, від 11.09.2017 №63-з, від 18.09.2017 №66-з, 14.09.2017 №64-з, від 26.10.2017 №83-з та надати на них відповідь.

Визнати протиправними дії Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо надання відповіді від 06.07.2017 №313 на заяву ОСОБА_1 від 16.06.2016 в частині не направлення вказаної заяви за належністю.

Стягнути з Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 190 (сто дев'яносто) грн. 04 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 28.03.2018.

Суддя А.Г.Гулик