Ухвала суду № 73006046, 23.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/21332/17

Провадження №11-кп/772/133/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Іванченко Я. М.

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Бурденюка С.І.

суддів: Ващук В.П., Рупака А.А.

секретаря Табачук В.О.

за участю прокурора Ведешина О.О.

адвоката Варчука А.Б.

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судової справи за апеляційними скаргами адвоката Варчука А.Б. в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду від 31 жовтня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання останнього про зарахування йому строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув"язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України

в с т а н о в и в :

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2017 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України- відмовлено. Свою ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що аналогічне клопотання засудженого ОСОБА_3 вже розглядалось судом і по даній справі вже є остаточна ухвала, яка набрала законної сили.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, засуджений та його захисник-адвокат Варчук А.Б. подали апеляційні скарги, в яких просили ухвалу Вінницького міського суду від скасувати та винести нову ухвалу про зарахування йому в строк покарання строк попереднього ув'язнення згідно ч. 5 ст. 72 КК України у співвідношенні один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, вважаючи, що положення ЗУ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» застосовуються до всіх осіб, покарання яких невідбуте повністю. Крім того, клопотання про помилування осіб засуджених до довічного позбавлення волі може бути подано після відбуття не менше 20 років призначеного покарання, тобто даний критерій має строковий характер.

Заслухавши доповідача, захисника засудженого та самого засудженого, які просили задовольнити їх апеляційні скарги, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг засудженого та захисника Варчука А.Б. перевіривши матеріали справи в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги засудженого ОСОБА_3 та адвоката Варчука А.Б. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим .

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про проведення йому перерахунку строку невідбутої частини покарання за вироком Київського міського суду від 08 серпня 2000 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом, строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015року№838-VIII, з моменту затримання по день перебування у слідчому ізоляторі.

Вказане клопотання мотивоване засудженим тим, що йому необхідно перерахувати строк невідбутої частини покарання, в зв'язку з внесенням змін до Кримінального кодексу України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2017 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, - відмовлено з підстав що ОСОБА_3 засуджений до довічного позбавлення волі, що є окремим видом покарання, на яке дія ст. 72 КК України не розповсюджується.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом по даній справі не дотримано вимог кримінального процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об'єктивної істини.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», його дія застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуте повністю.

Ст.5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність, або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України, викладеної в новій редакції « Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-7, який набрав чинності 24.12.2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно ст. 1 Закону України « Про попереднє ув'язнення»- попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 26 жовтня 2017 року, застосування до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, Закону № 838-VІІІ не може бути обмежено, оскільки передбачені частиною п'ятою статті 72 КК правила зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення мають істотне значення для обчислення засудженому строку фактичного відбування покарання, що прямо впливає на реалізацію ним прав щодо зміни умов тримання, передбачених кримінально-виконавчим законодавством, у тому числі права на звернення з клопотанням про помилування.

Суд дійшов висновку про те, що положення ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VІІІ слід тлумачити таким чином, що в ній фактично використане родове поняття позбавлення волі, яке складає зміст відразу двох видів покарань: позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі. Відповідно, норма про зараховування попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі підлягає застосуванню як до осіб, які засуджені до позбавлення волі на певний строк, так і до тих, які засуджені до довічного позбавлення волі.

Відповідно до матеріалів особової справи ОСОБА_3 засуджений вироком Верховного суду Автономної Республіки Крим від 05.06.1998 року за п.п. «а», «г», «е», «і» ст.. 93, ст. 69, ч. 3 ст. 142, ст.. 42 КК України (в редакції 1960 року), за яким його визнано винним та засуджено до покарання у вигляді смертної кари - розстрілу з конфіскацією всього належного йому майна. Даний вирок суду набув законної сили 05.11.1998 року на підставі ухвали Верховного суду України. Ухвалою Верховного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2000 року ОСОБА_3 замінено покарання у вигляді смертної кари на довічне позбавлення волі.

Відповідно до особової справи засудженого ОСОБА_3 початок відбування покарання рахується з 23.11.1997 року, згідно протоколу затримання по дату набрання вироком законної сили, а саме 05.11.1998 року.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що ОСОБА_4 перебуває під вартою з 23.11.1997 року по цей час, в тому числі строк його попереднього ув'язнення, який повинен бути зараховуваний до строку призначеного йому покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» обчислюється до

05.11.1998 року включно.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що суд першої інстанції зазначивши, що з аналогічним клопотанням ОСОБА_4 вже завертався і ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2016 року йому було відмовлено та дана ухвала була залишена без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23.11.2016 року, не врахував, що ухвала апеляційного суду Вінницької області від 23.11.2016 року не переглядалась у ВССУ чи у Верховному суді, і висновки про її законність в матеріалах судового провадження чи особової справи-відсутні.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Тобто з положень ст. 539 КПК України слідує, що відмова у задоволенні клопотання засудженого про зарахування йому строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України з тих підстав, що останній вже звертався з аналогічним клопотанням, в задоволенні якого йому було відмовлено і дане рішення ухвалою апеляційного суду залишено без змін, значно погіршує становище довічно ув'язненого та обмежує його у реалізації своїх прав, в даному випадку у виконанні вимог ч.5 ст. 72 КК України. Тобто відмова у задоволенні клопотання довічно ув'язненого не позбавляє його права на повторне звернення з аналогічним клопотанням до суду, яке не переглядалось у суді касаційної інстанції.

На підставі викладеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_3 слід задовольнити, та оскільки згідно матеріалів особової справи період попереднього ув'язнення рахується з дня його затримання, а саме з 23.11.1997 року, тому відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення починаючи з 23.11.1997 року по день набрання вироком законної сили, а саме по 05.11.1998 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи вище наведене, на підставі ч. 5 ст.72 Кримінального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», керуючись ст. ст. 404, 405,409, 418, 419, КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 - задовольнити.

Апеляційну скаргу адвоката Варчука А.Б. - задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання останнього про зарахування йому строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України -скасувати.

Клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування йому ч.5 ст. 72 КК У країни про проведення перерахунку строку невідбутої частини покарання - задовольнити.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_3, строк попереднього ув'язнення з 23.11.1997 року по 05.11.1998 рік з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржено до Верховного суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим в той самий строк, для вручення йому копії ухвали.

Судді:

Бурденюк С.І. Ващук В.П. Рупак А.А.