Ухвала суду № 73006006, 27.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1158/18

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

27 березня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Карп`як О.О., розглянув в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Львові заяву ТОВ «ЛТП Україна» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ТОВ «ЛТП Україна» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправною дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «ЛТП Україна» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії ДФС України щодо зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 02.11.2017р. та податкової накладної №3 від 17.11.2017р.,

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, Головного Управління ДФС України у Львівській області щодо неприйняття документів на реєстрацію податкових накладних ТОВ «ЛТП Україна» №2 від 02.11.2017р. та №3 від 17.11.2017р.;

- зобов’язати Головне Управління ДФС України у Львівській області зареєструвати податкові накладні ТОВ «ЛТП Україна» №2 від 02.11.2017р. та №3 від 17.11.2017р.

Одночасно з позовною заявою 26.03.2018 року за вх. № 7997 від позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачам проводити податкові перевірки ТОВ «ЛТП Україна» на час вирішення даного спору.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що заблоковані податкові накладні, які є предметом данного спору в силу п.п.1 п. 5. Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017р. №567 не підлягали Моніторингу на предмет їх ризиковості як податкові накладні, які не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Головне Управління ДФС України у Львівській області звернулося до позивача з листом, в якому заявляє про розбіжність даних податкової декларації позивача та Єдиного реєстру податкових накладних на суму 2 624 597,1 грн. (розбіжність становлять дані ПДВ по заблокованих накладних, блокування яких та зобов’язання розблокування є предметом позову по даній справі). Відповідач-2 заявляє про проведення податкової перевірки, результатом якої, відповідно до змісту листа відповідача-2 буде донарахування позивачеві зобов’язань з ПДВ, враховуючи заблоковані податкові накладні. Така перевірка, виходячи із листа відповідача-2, та враховуючи дату отримання цього листа позивачем розпочнеться 28.03.2018р.

Окрім того, зазначає, що позивач подав позов до суду і має багато доказів незаконності блокування податкових накладних. Таким чином, за невжиття заходів забезпечення позову в даній ситуації - вирішення судового спору про незаконність блокування цих податкових накладних, незважаючи на очевидність такої незаконності - буде позбавлене змісту, а права позивача будуть порушені ще більше.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заявлене клопотання, суд зазначає таке.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб’єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу (наказу на проведення перевірки, направлень на перевірку), що податковим органом буде проведено перевірку ТОВ «ЛТП Україна» саме 28.03.2018 та буде донараховано позивачу податкові зобов’язання, враховуючи заблоковані податкові накладні.

В ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено фактів існування, на час подання даної заяви, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Крім того, відповідно до п.5 ч.3 ст.151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб"єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов"язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Спосіб забезпечення позову, який просить обрати позивач не стосується рішення відповідача, яке оскаржується, а охоплює питання заборони проведення податкових перевірок контролюючим органом, в тому числі питання проведення всіх видів перевірок (документальних виїзних, документальних невиїзних, фактичних, тощо), що виходить за межі предмету оскарження у даній справі. Відтак, заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256, п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як О.О.