Постанова № 73005465, 28.03.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2829/17

Провадження № 2-а/165/35/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинськоїобласті у складі:

головуючого Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Нововолинську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

встановив:

11 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил №5473/209000/17 від 21 листопада 2017 року. Свій позов обгрунтовує тим, що начальником управління протидії митним правопорушенням та МВ Скоромним Я.І. було винесено постанову в справі про порушення митних правил, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Вказує, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм МК України, а тому підлягає скасуванню. Так, на виконання п.2 ч.1 ст.192 МК України 26 квітня 2017 року він повідомив Волинську та Львівську митниці ДФС України про неможливість доставки транспортного засобу, ввезеного ним на митну територію України, внаслідок його поломки. Однак про вищевикладене у протоколі відповідач не зазначив, а лист-відповідь Львівської митниці про те, що поломка автомобіля не є обставинами непереборної сили вважає невірним тлумачення норм закону. Крім того, зазначає, що строки притягнення його до адміністративної відповідальності станом на день складання постанови минули, оскільки адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення. Також, вказує на невірну кваліфікацію ніби то вчиненого ним правопорушення. Частиною 3 ст.470 МК України передбачено відповідальність за перевищення встановленого ст.95 цього кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а оскільки ввезений ним транспортний засіб не є засобом комерційного призначення, використовується ним в особистих цілях, а іншого відповідачем не доведено, тому транзит його через митну територію України врегульовано нормами іншої статті, а саме ст.381 МК України. Також, зазначив, що, він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, протоколу про порушення митних правил не отримував, бажав бути присутнім та хотів надати додаткові пояснення. Вважає, що начальник управління протидії митним правопорушенням Скоромний Я.І. виніс оскаржувану постанову не з'ясувавши ступінь його вини, усіх обставин справи та за відсутності належних та допустимих доказів, а тому просить суд поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову №5473/209000/17 від 21 листопада 2017 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу, в розмірі 8500 грн.за вчинення наче б то адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, просив скасувати оскаржувану ним постанову та направити справу на новий розгляд. Пояснив, що про розгляд справи про порушення митних правил належним чином повідомлений не був, протокол поштою не отримував, лише за 1-2 дня отримав повідомлення в якому митниця зазначила час та місце розгляду справи, відповідно, він не мав можливості з'явитися на визначений час, не міг скористатися правничою допомогою, чи подати заяву про відкладення розгляду справи. Також, зазначає, що відповідачем не було надано доказів того, що він під підпис ознайомлений був з часом та місцем розгляду справи. Крім того, вказав що працює за договором найму і його зарплата складає 1350 грн. на місяць без відповідних відрахувань.

Представник Львівської митниці ДФС у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.62), представник відповідача за довіреністю Грабівський М.Б. 02 лютого 2018 року подав до суду письмове заперечення (відзив) на позовну заяву, в якому просив суд у позові відмовити повністю. Вказав, що за допомогою баз даних ЄАІС ДФС було встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 22 квітня 2017 року ввіз на митну територію України по смузі руху «зелений коридор» через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС в митному режимі "транзит" автомобіль марки «HYUNDAI SANTA FE», кузов НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 та станом на 23 жовтня 2017 року його не було вивезено і в інший митний режим не поміщено. Термін вивезення вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився, а тому 23 жовтня 2017 року підставно, по даному факту, посадовою особою Волинської митниці ДФС відносно позивача, складено протокол про порушення митних правил №5473/209000/17 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України. Станом на день складання такого протоколу відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст.460 МК України, позивачем подано не було. Розгляд справи було призначено на 12 липня 2017 року. Протокол про адмінправопорушення складався і був направлений позивачу за місцем його проживання. Відтак, позивач перевищив встановлений ст.95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення автомобіля і не звертався до митних органів для продовження такого строку, письмово не інформував про факт аварії або дію обставин непереборної сили чи протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а тому 21 листопада 2017 року правомірно, стосовно позивача було прийнято оскаржувану постанову. Зазначив, що правопорушення вчинене позивачем є триваючим, а тому підстав застосовувати строки притягнення його до адміністративної відповідальності немає (а.с.41-49).

Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 90 МК України транзит це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з частиною 3 статті 470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, згідно даних диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску 06 лютого 2017 року ОСОБА_4 ввіз для особистого користування по смузі руху «зелений коридор» на митну територію України, через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС в митному режимі "транзит" автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE», кузов НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3. Адреса проживання останнього у вищезазначеному документі значиться: АДРЕСА_1 (а.с.52).

У протоколі про порушення митних правил №5473/209000/17 від 23 жовтня 2017 року зазначено, що в ході перевірки баз даних ЄАІС ДФС України встановлено, що близько 12 год. 45 хв. 22 квітня 2017 року громадянином України - позивачем ОСОБА_1 по смузі руху «зелений коридор» було ввезено на митну територію України, через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС в митному режимі транзит автомобіль марки «HYUNDAI SANTA FE», кузов НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 та станом на 23 жовтня 2017 року останній його не вивіз і в інший митний режим не помістив (а.с.16-19).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив факт перетину 22 квітня 2017 року кордону України у вищевказаному автомобілі.

Постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та МВ Скоромним Я.І. за №5473/209000/17 від 21 листопада 2017 року позивача ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (а.с.12-14).

Вищевказана постанова була винесена повноважною особою за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил.

На адресу позивача були скеровані Львівською митницею ДФС лист за №15835/13-70-20 від 24 листопада 2017 року про направлення позивачу примірнику протоколу і розгляд справи про порушення митних правил та лист №8223/10/13-70-76/78 про направлення постанови з реквізитами для сплати штрафу (а.с.11,15).

Однак, підтверджуючих документів про вручення такої кореспонденції та про вручення повідомлення з запрошенням позивача прибути на митний пост для складання відносно нього протоколу про порушення митних правил, відповідач не надав.

Особистий підпис позивача ОСОБА_1 про вручення останньому протоколу та оскаржуваної постанови у вищевказаних документах відсутній. Не значиться жодних відомостей у цих документах про отримання ОСОБА_1 їх примірників та про те, що останній був повідомлений про час та місце розгляду справи, яка розглядалася відносно нього.

А тому, у судовому засіданні були підтверджені пояснення позивача про те, що він не отримував протоколу про порушення митних правил та не був вчасно обізнаний про час та дату розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, позивач у позові зазначив, що він, на виконання п.2 ч.1 ст.192 МК України, 26 квітня 2017 року повідомив Волинську та Львівську митниці ДФС України про неможливість доставки транспортного засобу, ввезеного ним на митну територію України, внаслідок його поломки.

На підтвердження вищевикладених обставин позивач ОСОБА_1 долучив листи-відповіді від Львівської та Волинської митниць ДФС (а.с.21-24), а також у судовому засіданні надав акт про прийом автомобіля для виконання ремонтних робіт ФОП ОСОБА_5, виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фототаблиці (а.с.64-68).

У судовому засіданні встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови обставини зазначені позивачем не були взяті до уваги.

Ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в самій постанові не значиться жодної інформації про те, що позивач інформував відповідача про неможливість доставки транспортного засобу, хоча останній дійсно надсилав листи з повідомленнями до Львівської та Волинської митниць ДФС і як наслідок отримав відповіді на свої звернення (а.с.21-24).

Приймаючи рішення у справі та задоволюючи позов, суд виходить ще й з того, що оскаржувану постанову відповідачем було винесено без належних доказів у справі, не було з'ясовано та підтверджено документально, що ввезений позивачем транспортний засіб є засобом саме комерційного призначення, не взято до уваги матеріальне становище відповідача, його дохід тощо.

Однак, твердження позивача про те, що відповідачем було порушено строки притягнення його до адміністративної відповідальності, суд до уваги не бере та погоджується з відповідачем у тому, що правопорушення за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності є триваючим.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Частина 3 вищевказаної статті передбачає, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Статтею 531 Митного кодексу України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Із змісту наведених норм випливає, що безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, що має місце в розглядуваному випадку через відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.3 ст.470 МК України, через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, у протоколі про порушення митних правил від 23 жовтня 2017 року відсутні відмітки про його вручення позивачу, а відповідачем не надано копії повідомлення про отримання останнім поштового відправлення - копії протоколу.

Наведені обставини мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, при цьому решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість доводів позивача стосовно неправомірності оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд, а відтак суд задоволює позов, скасовує постанову в справі про порушення митних правил №5473/209000/17 від 21 листопада 2017 року, винесену заступником начальника Львівської митниці ДФС, начальником УПМП та МВ Скоромним Я.І. про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. і направляє справу про порушення митних правил на новий розгляд до Львівської митниці ДФС України, відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України.

Керуючись ст.2, ст.6, ст.9, ст.72, ст.73, ст.75, ст.77, ч.9 ст.205, ст.241, ст.242, ст.244, ст.245, ст.286 КАС України, ч.3 ст.470 МК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №5473/209000/17 від 21 листопада 2017 року, винесену заступником начальника Львівської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39420875, юридична адреса: вул. Костюшка, буд.1, м. Львів) начальником УПМП та МВ Скоромним Ярославом Ігоровичем про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн., а справу про порушення митних правил направити на новий розгляд до Львівської митниці ДФС України.

Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя А.В. Василюк