Рішення № 73004995, 28.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/802/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного військового комісаріату, яка полягає у не розрахунку та не виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 щомісячно отримував під час проходження військової служби у складі грошового забезпечення;

- зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 щомісячно отримував під час проходження військової служби у складі грошового забезпечення, здійснити виплату суми перерахунку,

В обґрунтування позову зазначає, що в силу положень ст. 9 Закону № 2011-ХІІ щомісячна додаткова грошова винагорода є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

Ухвалою від 16.02.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено в судовому засіданні на 15.03.2018.

27.02.2018 відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с.19-26), в якому просив позовні вимоги залишити без задоволення з тих підстав, що щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється протягом всієї дії Постанови КМ України від 22.09.2010 № 889 зі змінами, має несистематичний характер, оскільки на її розмір впливає особиста поведінка військовослужбовця, який її отримує, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Представником позивача було подане клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.17), яке ухвалою суду від 15.03.2015, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залишене без задоволення.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (а.с. 13), в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, а тому, відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, і за його згодою суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Проаналізувавши досліджені докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно наказу начальника Центру оперативних стандартів і методики підготовки Збройних Сил України від 21.09.2017 № 207 (а.с.8) полковник ОСОБА_1 звільнений у запас за пунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту), з 21.09.2017 виключений зі списків особового складу Центру оперативних стандартів і методики підготовки Збройних Сил України і йому належить виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 27 повних календарних років служби.

Як вбачається з грошового атестату серії ЗУ № 264356 (а.с.9), з довідки Житомирського обласного військового комісаріату від 05.12.2017 № 6410 (а.с.10), позивач перебував на грошовому забезпеченні в Житомирському обласному військовому комісаріаті, з грудня 2016 по момент звільнення отримував щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60%, яка не була врахована при нарахуванні і виплаті йому одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до ст. 1-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Виплата військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби за закінченням строку контракту одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби передбачена ст. 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в ст. 9 якого зазначено:

"2. До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

...

4. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України."

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що одноразова грошова допомога при звільненні входить до складу грошового забезпечення, є його одноразовим додатковим видом, виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок її виплати визначається Міністром оборони України.

Пунктом 1 Постанови КМ України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" установлена щомісячна додаткова грошова винагорода.

Відповідно до п. 2 вказаної Постанови, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання цієї постанови були видані Накази Міноборони від 15.11.2010 № 595 (втратив чинність 16.12.2016) та від 24.10.2016 № 550 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України".

Пунктом 8 Інструкцій, затверджених вказаними Наказами Міноборони, встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Крім того, як вбачається з п. 38.6 Розділу "XXXVIII. Грошова допомога військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби" Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міноборони від 11.06.2008 № 260 (далі - Інструкція 260), військовослужбовцям, які звільняються, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються:

звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Зазначене вказує на те, що порядок виплати грошового забезпечення, визначений Міністром оборони України, як зазначено в ч.4 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", не передбачає включення до складу місячного грошового забезпечення при звільненні, з якого нараховується грошова допомога при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити, оскільки відповідач, не включивши до складу місячного грошового забезпечення при звільненні, з якого нараховується грошова допомога при звільненні позивачу, щомісячної додаткової грошової винагороди, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61184, номер НОМЕР_1) до Житомирського обласного військового комісаріату (вул. Баранова, 4, м. Житомир, 10001, код 07873079) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк