Рішення № 73004916, 27.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/1055/18

категорія 11.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні йому щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці через відсутність достатнього грошового стажу, викладену в листі від 09.02.2018 №1787/03.02;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області врахувати до стажу роботи судді період проходження строкової військової служби з 29.06.1993 по 29.12.1994, що складає 1 рік 6 місяців 1 день;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди судді Богунського районного суду м. Житомира з 03.01.2018;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити йому з 03.01.2018 заборгованість по призначеному щомісячному довічному утриманню, що утворилась внаслідок незаконної відмови у призначенні такого утримання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивача з 21.12.2017 його звільнено з посади судді Богунського районного суду м.Житомира на підставі поданої заяви. 26.01.2018 позивач звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою, у якій просив призначити щомісячне довічне грошове утримання згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Листом від 09.02.2018 № 1787/03.2 позивачу відмовлено у призначенні такого утримання у зв'язку з відсутністю достатнього трудового стажу, який повинен складати не менше 20 років. Позивач стверджує, що така відмова є необґрунтованою, незаконною та призводить до порушення його прав.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 1 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 працював на посаді судді Богунського районного суду м.Житомира з лютого 2002 року.

Рішенням Вищої ради правосуддя України від 21.12.2017 № 4220/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Богунського районного суду м.Житомира у відставку на підставі поданої заяви від 07.12.2017 (а.с.12).

Наказом Богунського районного суду м.Житомира від 02.01.2018 № 2-К звільнено позивача з займаної посади на підставі рішення від 21.12.2017 № 4220/0/15-17 та призначено виплату вихідної допомоги у розмірі трьох суддівських винагород та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки (а.с.15).

26 січня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення щомісячного грошового довічного утримання згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

На підставі розрахунку стажу судді, який має право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, виданим Богунським районним судом м.Житомира, ОСОБА_1 має 20 років 4 місяці і 4 дні загального стажу (а.с.23).

Листом від 09.02.2018 №1787/03.2 позивачу повідомлено, що щомісячне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожен повний рік роботи понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки грошового утримання судді. На думку відповідача, період стокової військової служби не зараховується до стажу судді, а тому у позивача відсутній стаж роботи, що надає право отримувати щомісячне грошове утримання.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи, що його права порушено, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказано, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Згідно з ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, за загальним правилом, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до пункту 25 розділу XII Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів", який набрав чинності з 01.01.2011, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Пунктом 34, абзацу 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя" №1798-19 від 21 грудня 2016 року (набрання чинності з 05 січня 2017 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Окрім того, щомісячне грошове утримання судді у відставці виплачується без обмеження максимальним розміром.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів", який набрав чинності з 01.01.2011, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, крім роботи на посаді судді, у період з 29.06.1993 по 29.12.1994 проходив строкову військову службу у Збройних силах, що підтверджується копією військового білету НК №5882655 (а.с.24-26).

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує про наявний у позивача загальний стаж 25 років 1 місяць 20 днів, з якого: військова служба 1 рік 6 місяців 1 день, стаж державної служби 2 роки 11 місяців та стаж на посаді судді 15 років 11 місяців 2 дні.

Пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 03 вересня 2005 року № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби

З метою захисту порушеного права позивача, вимога про зобов'язання відповідача врахувати до стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 29.06.1993 по 29.12.1994 підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку Богунського районного суду м.Житомира позивачу нараховано загальний суддівський стаж, який надає право ОСОБА_1 на отримання довічного грошового утримання судді у відставці тривалістю 20 років 4 місяці 4 дні, з яких строкова служба - 1 рік 6 місяців 1 день, управління юстиції в Житомирській області, провідний консультант по судовій роботі управління юстиції - 2 роки 11 місяців 1 день та суддею, головою суду Богунського районного суду м. Житомира - 15 років 11 місяців 4 дні.

Таким чином, з урахуванням того, що у позивача наявний встановлений законом 20-ти річний суддівський стаж, суд дійшов висновку про визнання дій Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання протиправними.

Так приписами пункту 25 розділу XII Закону № 1402-VIII встановлено, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди.

Довідкою Державної судової адміністрації України від 23.01.2018 №263/18 визначено заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що станом на 02.01.2018 становить 25600,00грн (а.с.22).

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди з 03.01.2018.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано право ОСОБА_1 на отримання щомісячного довічного грошового утримання, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1344,80 грн, про що свідчать квитанції № 28 від 28.02.2018 та №127 від 26.02.2018 (а.с.4-5).

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплачений судовий збір у сумі 704,80 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року N 3674-VI, із змінами і доповненнями, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було переплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 127 від 26.02.2018, суд роз'яснює право позивача на звернення до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Перемоги,55, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10008, інд. код НОМЕР_1) з 03.01.2018 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу, який дає право на нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 період проходження військової служби - 1 рік 6 місяців 1 день.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити довічне грошове утримання у розмірі 80% суддівської винагороди судді Богунського районного суду м.Житомира та виплатити заборгованість з 03.01.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва