Рішення № 73003858, 28.03.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року ЛуцькСправа № 803/102/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства “Волинська софтова компанія” ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Довіра та Гарантія” про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Волинська софтова компанія” ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” (далі – ДП “Волинська софтова компанія” ТзОВ Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО”, позивач) звернулося з позовом до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі – нотаріус ОСОБА_2, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, третя особа), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Довіра та Гарантія” (далі – ТзОВ “Фінансова компанія “Довіра та Гарантія”, третя особа) про визнання протиправною відмову відповідача зняти заборону, яка накладена в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за реєстраційним №19533285 щодо нерухомого майна – частини першого поверху нежитлового приміщення, загальною площею 75.7 кв.м. та зобов’язання відповідача скасувати запис про заборону на відчуження зазначеного нерухомого майна, накладеного в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, шляхом припинення обтяження за № 19533285.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та відповідно до статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами (а.с. 1, Т.1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на нерухоме майно – частину 1 поверху нежитлового приміщення загальною площею 75,7 кв.м., а саме: приміщення з №39-5а по № 39-12, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 43 та належить позивачу, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна приватним нотаріусом ОСОБА_2 накладено заборону на відчуження зазначеного нерухомого майна.

У зв’язку з повним виконанням зобов’язань за кредитним договором від 26.09.2007 № 11223963000 ДП “Волинська софтова компанія” ТзОВ Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” в липні 2017 року звернулося до нотаріуса ОСОБА_2 із заявою про припинення іпотеки та обтяження вищевказаного нерухомого майна. Однак листом від 17.07.2017 за № 01-02 відповідач відмовив у реєстрації припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна, оскільки така реєстрація проводиться виключно на підставі заяви іпотекодержателя.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки заборгованість за кредитним договором погашена повністю.

В поданому відзиві на позовну заяву від 03.03.2018 вх. № 2993/18 представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідачем не приймалося рішення про відмову у вчиненні реєстраційної дії, в розумінні частини другої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, на усне звернення позивача щодо реєстрації припинення іпотечного зобов’язання, відповідач листом від 17.07.2017 за № 01-02 надав письмове роз’яснення, яке ніяким чином не є рішенням про відмову в державній реєстрації припинення іпотечної заборони в розумінні Закону, що свідчить про відсутність предмету спору.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Крім того, звертає увагу на те, що позивачем пропущено, передбачений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду. При цьому, наведені обставини в підтвердження такої обставини не відповідають дійсності.

З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив (а.с. 1-3, Т.2) позивач не погоджується з твердженнями представника відповідача наведеними у відзиві та зазначає, що в липні 2017 року ДП «Волинська софтова компанія» ТзОВ Телерадіокомпанія «БІО-РАДІО» звернулося до нотаріуса ОСОБА_2 із заявою про припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна, однак листом від 17.07.2017 № 01-02 відповідач фактично відмовив у реєстрації припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна.

Позивач з наведених підстав вважає необґрунтованою позицію відповідача.

У поясненнях на позов (а.с. 58-60, Т.1) представник третьої особи ТзОВ “Фінансова компанія “Довіра та Гарантія” зазначив, що відмова відповідача про зняття заборони, яка накладена в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за реєстраційним №19533285 щодо нерухомого майна – частини першого поверху нежитлового приміщення, загальною площею 75.7 кв.м., а саме: приміщення № 39-5а - № 39-12, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 43 за договором іпотеки від 26.09.2007, укладеного між позивачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” є законною, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.09.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» (банк) та громадянином ОСОБА_3 (позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11223963000, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 88700 дол. США, з терміном надання з 26.09.2007 по 26.09.2017 (а.с. 9-13, Т.1).

Для забезпечення виконання зобов’язань, передбачених кредитним договором від 26.09.2007 № 11223963000, між АКІБ «УкрСиббанк» як іпотекодержателем та ДП “Волинська софтова компанія” ТзОВ Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки (нерухомого майна) від 26.09.2007 за реєстровим № 3878. Згідно з умовами якого, іпотекодавець передає іпотекодержателю нерухоме майно: частина І поверху нежитлового приміщення загальною площею, 75,7 кв.м., а саме: приміщення з №39-5а по № 39-12, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 43. Предмет іпотеки належить іпотекодавцеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу, посвідченого 20.08.2007 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4 за р. № 2102 (а.с.14-15, Т.1).

Відповідно до Витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна № 14614937 від 26.09.2007, у Державному реєстрі іпотек № 14615091 від 26.09.2007 щодо суб’єкта ДП “Волинська софтова компанія” ТзОВ Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” на частину І поверху нежитлового приміщення загальною площею, 75,7 кв.м., а саме: приміщення з №39-5а по № 39-12, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 43 на підставі вказаного договору іпотеки внесено записи про обтяження (а.с. 18-20, Т.1).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.07.2010 стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ДП “Волинська софтова компанія” ТзОВ Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” в користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11223963000 від 26.09.2007 в розмірі 599836,38 грн., 1700,00 грн. судового збору по 850,00 грн. з кожного та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60,00 грн. з кожного.

Відповідно до договору факторингу від 21.09.2015 № 26 та договору про відступлення прав вимоги №1 за договорами іпотеки, ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» свої права та вимоги до позивача за зобов’язаннями за договором про надання споживчого кредиту від 26.09.2007 № 11223963000 та іпотечному договору від 26.09.2007 за реєстровим № 3878 (а.с. 21-26, Т.1).

При цьому, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.03.2016 замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника - ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі № 2-5054/10 про стягнення боргу за кредитним договором.

23.03.2017 у зв’язку з повним виконанням зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту позивач звернувся із заявою до ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» з проханням надати дозвіл на зняття заборони на відчуження належного йому нерухомого майна частини І поверху нежитлового приміщення загальною площею, 75,7 кв.м., а саме: приміщення з №39-5а по № 39-12, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 43, накладеної 26.09.2007 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с.38-39, Т.1).

03.04.2017 заступником начальника Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 23.06.2011 Луцьким міськрайонним судом про стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ДП “Волинська софтова компанія” ТзОВ Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” в користь АТ «УкрСиббанк» 599836,38 грн. боргу та по 910,00 грн. судових витрат, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 27631753, оскільки сума боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій сплачено боржником в повному обсязі (а.с. 45, Т.1).

З листа АТ «УкрСиббанк» від 09.09.2016 за вих. № 57-5/497/413, адресованого приватному нотаріусу ОСОБА_2 вбачається, що зобов’язання за договором про надання споживчого кредиту № 11223963000 від 26.09.2007 виконані ОСОБА_3 в повному обсязі, а тому просили зняти заборону в Єдиному реєстрі заборон і вилучити запис із Державного реєстру іпотек відносно майна, що належить ДП “Волинська софтова компанія” ТзОВ Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” та виступає забезпеченням по вищевказаному договору кредиту (а.с. 248). Проте в подальшому, 11.04.2017 вих. № 63-10/579 АТ «УкрСиббанк» відкликало лист щодо виконання зобов’язань від 09.09.2016 за вих. № 57-5/497/413, у зв’язку з його помилковим наданням (а.с. 249, Т.1).

Рішенням приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 11.04.2017 № 34734323 залишено заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без розгляду у зв’язку з її відкликанням (а.с. 251, Т.1).

З матеріалів справи слідує, що в липні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_2 щодо зняття заборони на відчуження належного ДП “Волинська софтова компанія” ТзОВ Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” вищевказаного нерухомого майна.

Листом від 17.07.2017 за № 01-02 приватний нотаріус ОСОБА_2 повідомила, що згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 іпотекодавці та боржники мають право після повного виконання грошових зобов’язань перед банком подати іпотекодержателю (банку) письмову заяву та здійснити дії, пов’язані з державною реєстрацією припинення іпотеки та зняття заборони.

На підставі одержаної письмової заяви уповноважена особа банку узгоджує із іпотекодавцем/боржником подальші дії для здійснення державної реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони. Із пакетом документів іпотекодавець/боржник та уповноважена особа банку звертаються до нотаріуса з метою проведення ним державної реєстрації припинення іпотеки.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки заявником є іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи.

Також зазначено, що у зв’язку з укладенням договору факторингу № 26 від 22.09.2015 та договору про відступлення прав вимоги №1 за договорами іпотеки новим іпотекодержателем стало ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (а.с. 41).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відносини пов'язані із державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі – Закон № 1952-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127).

Відповідно до статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є нотаріус.

Згідно з частиною третьою статті 10 цього Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до статті 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Статтею 18 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Із змісту статті 20 цього Закону випливає, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі.

У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій у паперовій формі така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється власним підписом заявника.

У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій в електронній формі така заява за допомогою Державного реєстру прав реєструється у базі даних із зазначенням дати і часу реєстрації.

Реєстрація заяв про проведення реєстраційних дій в паперовій або електронній формі проводиться в порядку черговості їх надходження, у тому числі з урахуванням заяв, що подаються в паперовій формі.

Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об'єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок №1127.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1127 державна реєстрація прав та облік безхазяйного нерухомого майна проводяться з прийняттям рішень державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), які формуються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав в електронній формі з накладенням власного електронного цифрового підпису.

Згідно з пунктами 6-8, 16 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та роздруковує заяву, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Така заява долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.

За бажанням заявника відповідна заява може бути сформована та роздрукована у двох примірниках, один з яких після проставляння підписів заявником та особою, яка сформувала таку заяву, надається заявникові.

Після проставлення заявником підпису на заяві уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник реєструє заяву в базі даних заяв.

У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи. Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за допомогою порталу електронних сервісів.

Моментом прийняття заяви вважається дата і час її реєстрації у базі даних заяв.

Таким чином, для проведення реєстраційних дій подається заява встановленої форми (паперова або електронна), а також оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, передбачені законодавством та документ, що підтверджує оплату послуг.

Як слідує з матеріалів справи, ДП “Волинська софтова компанія” ТзОВ Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” стверджує, що в липні 2017 року звернулося до відповідача із заявою про припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна.

При цьому, у позовній заяві, відповіді на відзив позивач не зазначає конкретної дати подання такої заяви, в якій формі вона була подана та копії такої заяви не додав.

Разом з цим, представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив факт подання позивачем вищевказаної заяви та зазначив, що в липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з усним проханням щодо надання йому роз’яснення з приводу реєстрації припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна. На таке звернення, відповідачем листом від 17.07.2017 за № 01-02 було надано письмову відповідь із роз’ясненням порядку та алгоритму дій, пов’язаних з державною реєстрацією припинення іпотеки та зняття заборони та повідомлено про перехід прав вимоги за договорами іпотеки до ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Вказане на думку суду свідчить про те, що позивач із заявою встановленої форми про проведення реєстраційних дій щодо припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна до відповідача не звертався та відповідно така заява відповідачем не приймалася і не реєструвалася у базі даних заяв.

Пунктом 18 Порядку № 1127 визначено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Аналогічні положення містяться також у Порядку №1127.

З системного аналізу положень Порядку № 1127 та Закону № 1952-IV вбачається, що лише за результатом розгляду поданих заяв державним реєстратором приймаються відповідні рішення про державну реєстрацію прав, на підставі яких вносяться записи до Державного реєстру прав про виникнення відповідного права або про відмову у такій реєстрації.

В зв’язку з неподанням позивачем заяви про проведення реєстраційних дій щодо припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна, будь-яке рішення щодо державної реєстрації прав в розумінні статті 24 Закону № 1952-IV відповідачем не приймалося.

Вимоги до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджуються Міністерством юстиції України.

Так, згідно з пунктами 1, 3 Вимог до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 21.11.2016 № 3276/5, рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно (далі - рішення) оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Рішення містить відомості про дату формування рішення; номер рішення; прізвище, ім'я, по батькові державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор); найменування суб'єкта державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назву нотаріального округу; номер заяви; реєстраційні дії, щодо яких подано заяву; заявника (заявників); суб'єкта (суб'єктів) речового права, обтяження такого права (крім випадків, коли в одній особі поєднано особу заявника та відповідного суб'єкта); речове право, обтяження такого права; об'єкт нерухомого майна, у тому числі його реєстраційний та/або кадастровий номер; реєстраційний номер заяви (у разі відкликання заяви); номер запису про речове право, обтяження такого права (у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав);номер запису про речове право, обтяження такого права (у разі скасування записів Державного реєстру прав (крім випадків скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав)); номер рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (у разі скасування відповідного рішення); підставу прийняття відповідного рішення з обов'язковим посиланням на Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до нього; вичерпний та обґрунтований перелік обставин, які стали передумовою для зупинення розгляду заяви, відмови у проведенні реєстраційних дій (у разі прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, відмови у проведенні реєстраційних дій).

З аналізу листа приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 17.07.2017 за № 01-02 не вбачається, що позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій щодо припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна, та у ньому не зазначено жодних відомостей, визначених пунктом 3 Вимог до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 21.11.2016 № 3276/5.

Вказане на думку суду, свідчить про те, що такий лист не є рішенням державного реєстратора в розумінні статті 24 Закону № 1952-IV та носить виключно роз’яснювальний характер.

Лист є документом інформаційного характеру, безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє прав та обов’язків позивача та не є рішенням суб’єкта владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що підставою для звернення до адміністративного суду є наявність у позивача порушених прав, свобод або інтересів зі сторони суб’єкта владних повноважень. В такому випадку порушені права підлягають захисту судом у спосіб, що дозволить відновити таке порушене право.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП “Волинська софтова компанія” ТзОВ Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” не зверталося у встановленому законом порядку до відповідача із заявою щодо державної реєстрації припинення заборони, накладеної в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна частини І поверху нежитлового приміщення загальною площею, 75,7 кв.м., а саме: приміщення з №39-5а по № 39-12, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 43, накладеної 26.09.2007, а тому будь-яких рішень, дій чи бездіяльності, які б порушували права, свободи чи його інтереси, відповідачем не приймалося та не вчинялося.

В даному випадку, позивач звернувся за захистом прав, які жодним чином відповідачем не порушені.

Отже, суд зазначає, що в разі якщо фактично спору між сторонами не існує, то спірні правовідносини не виникають, а відтак, і право на звернення до суду не може бути реалізоване.

При цьому, позивач просить зобов’язати відповідача вчинити дії, а саме: скасувати запис про заборону на відчуження зазначеного нерухомого майна, накладеного в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна шляхом припинення обтяження за № 19533285.

Однак суд зазначає, що для того, щоб зобов’язати відповідача вчинити певні дії, слід констатувати перед цим наявність в його діях, бездіяльності чи прийнятих рішеннях ознак протиправності, чого в даному випадку немає.

При цьому, позивачем не представлено доказів та не наведено фактів того, що відповідач своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив його права, свободи чи інтереси, та що в нього виникло право на звернення до суду за їх захистом, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Щодо твердження представника відповідача про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, то суд його до уваги не приймає до уваги, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 15.12.2017 звернувся з даним позовом до Волинського окружного адміністративного суду, тобто в межах встановленого строку, однак ухвалою судді від 20.12.2017 позовну заяву залишено без руху у зв’язку з несплатою судового збору в розмірі 4800,00 грн. та ухвалою судді від 15.01.2018 повернуто позовну заяву позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Отримавши ухвалу про повернення позовної заяви та усі додані до неї документи, позивач повторно звернувся з даним позовом до суду 24.01.2018, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Волинського окружного адміністративного суду.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Керуючись статтями 243-246, 255, 295, пунктом 15.5 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства “Волинська софтова компанія” ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія “БІО-РАДІО” до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Довіра та Гарантія” про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Р.С.Денисюк