Постанова № 73003256, 19.03.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19 березня 2018 року Справа № 903/766/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Мельник О.В.

представники учасників справи:

позивача- Сніжко В.Ю. (довіреність №01/44-1047Д від 21.12.2017р.);

ОСОБА_1 (довіреність №16 від 29.01.2018р.);

відповідача- Боричевський В.М. (довіреність №13/18-436 від 02.01.2018р.);

ОСОБА_2 (довіреність №13/18-441 від 02.01.2018р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Державного підприємс-тва «Енергоринок» на рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2017р., повний текст якого складено 05.12.2017р., у справі №903/766/17 (суддя Слободян О.Г.)

за позовом Державного підприємства «Енергоринок» м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» м.Луцьк

про стягнення 130 000 грн. 61 коп. штрафу,-

У жовтні 2017 року Державне підприємство «Енергоринок» (надалі в тексті – Підприємство) звернулося до господарського суду Волинської області із позовом про стягнення з Відповідача-При-ватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (надалі в тексті – Товариство) 130 000 грн. 61 коп. штрафу за невчасну оплату вартості поставленої електроенергії згідно укладеного договору.(т. 1, арк.справи 3-9).

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.11.2017р. у справі №903/766/17 част-ково позов задоволено, присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 3 490 грн. 08 коп. штрафу, а також 52 грн. 36 коп. витрат зі сплати судового збору. В частині стягнення 126 510 грн. 53 коп. штрафу відмовлено.(т.3, арк.справи 190-193).

Рішення вмотивоване тим, що уклавши спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за електроенергію поставлену в січні-травні 2017 року, за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, сторони дійшли згоди про зміну порядку і строків взаєморозрахунків за придбану електричну енергію протягом періоду, у якому виникли спірні правовідносини, а тому від-сутні правові підстави стверджувати про порушення Відповідачем строків оплати отриманої елект-ричної енергії на суму заборгованості, яка передбачена спільними протокольними рішеннями за сі-чень-травень 2017р. та стягнення з Відповідача штрафу, який нараховується на цю суму. Разом з тим, суд дійшов висновку, що за червень 2017 року між сторонами не було підписано спільних протоко-льних рішень, тому позовна вимога про стягнення з Відповідача 3 490 грн. 08 коп. штрафу за пору-шення умов договору щодо розрахунку за отриману електроенергію другого етапу червня 2017р. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляційно-го господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2017р. у справі №903/766/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.(т.3, арк.справи 200-204).

Обґрунтовуючи скаргу, Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з’я-сував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно відмовив у задоволенні вимоги щодо стягнення штрафу за січень-тра-вень 2017р., оскільки спільні протокольні рішення підписані на виконання зобов’язання спірних мі-сяців не містять жодних умов щодо зміни строків та порядку оплати. Наголошує, що жодних змін до договору поставки не вносилося, отже спільні протокольні рішення не є ні додатковими угодами, ні договорами новації.(т.3, арк.справи 201-202).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2017р. відкрито апеляцій-не провадження за скаргою Підприємства.(т.3, арк.справи 198-199).

У зв’язку із перебуванням у відпустці головуючої судді Гудак А.В. і тимчасовою непрацез-датністю судді Маціщук А.В., на підставі розпоряджень керівника апарату від 13.02.2018р. у справі №903/766/17 автоматизованою системою документообігу суду проведено автоматичну заміну скла-ду колегії суддів, визначено колегію: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є. Колегія у даному складі 14.02.2018р. прийняла справу до розгляду, судове засідання призначено на 14.02.2018р. (т.4, арк.справи 21-27).

В судових засіданнях 14 та 27 лютого 2018р. оголошувались перерви.(т.4, арк.справи 31-33, 44-45).

15.01.2018р. на адресу суду надійшов відзив Відповідача, у якому він просить залишити рі-шення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.(т.3, арк.справи 214-220). Також на адресу апеляційного суду 30.01.2018р. надійшли заперечення Позивача на відзив, а 20.02.2018р. – додаткові пояснення, у яких він підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задо-волити.(т.4, арк.справи 1-4, 39-38).

У судових засіданнях апеляційної інстанції 14, 27 лютого 2018р. та 19 березня 2018р. предс-тавники Позивача підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та надали пояснення в обґрунту-вання своєї правової позиції. Представники Відповідача заперечили проти доводів та вимог апеля-ційної скарги та надали свої пояснення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм мат-ріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2007р. ДП «Енергоринок», названий ДПЕ та ВАТ «Волиньобленерго», названий ЕК уклали Договір купівлі-продажу електроенергії №4288/02, за умо-вами якого ДП «Енергоринок» зобов’язувалося продати, а ВАТ «Волиньобленерго» зобов’язувалося купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.(т.1, арк. справи 10-17).

Разом з тим, у зв’язку з реорганізацією ВАТ «Волиньобленерго» у Публічне акціонерне това-риство «Волиньобленерго» сторони уклали додаткову угоду №6906/02 від 29.04.2011р. до Договору відповідно до п.2 якої, правонаступником всіх зобов’язань (прав та обов’язків) ВАТ «Волиньобленер-го» за Договором є ПАТ «Волиньобленерго».(т.1, арк.справи 18).

19.05.2017р. ДП «Енергоринок» і ПАТ «Волиньобленерго» уклали додаткову угоду №13401/ 01 до Договору, за умовами якої правонаступником всіх зобов’язань ПАТ «Волиньобленерго» за До-говором стало ПрАТ «Волиньобленерго».(т.1, арк.справи 19).

Так, відповідно до п.4.1 Договору ЕК надає ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по го-динах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенер-гії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

У повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов’язково зазначається замов-лений обсяг електроенергії (кВт.год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі елек-троенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах. Розмір оплати по декадах або ета-пах визначається відповідно до п.6.3 або п.6.14-6.18 цього Договору. В разі визначення оплати за п.п.6.14-6.18 Договору у графі останнього етапу повідомлення розмір оплати записується словами – «по факту».(абз.3 п.4.1.1 Договору).

Відповідно до п.4.15.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №5255/01 від 23.01.2009р. (т.1, арк.справи 20) при перерахуванні ЕК коштів за куплену у ДПЕ електроенергію відповідно до пп.6.14- 6.18 – розміри оплати за етапи до 15 (включно) числа розрахункового місяця не коригуються. Кори-гуються розміри оплат за етапи, наступні після 15 числа розрахункового місяця. При цьому різниця між скоригованою сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця та сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця враховується в першому етапі після 15 числа розрахункового місяця.

Згідно з п.6.14 Договору, оплата за куплену електроенергію здійснюється ЕК поетапно наступ-ним чином. Першу частку оплати за розрахунковий місяць ЕК зобов’язується здійснити до 12-00 го-дин першого числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 5% вартості електроенергії, замов-леної ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору, на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ; другу частку оплати – не пізніше 6-го числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 10% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору; третю частку оп-лати, – не пізніше 11-го числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 20% вартості електрич-ної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору; четверту частку оплати – не пізніше 15-го числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 15% вартості електричної енергії, замов-леної ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору; п’яту частку оплати – не пізніше 21-го числа розра-хункового місяця у розмірі не меншому 20% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору. Якщо 1-е число припадає на вихідний день, то відповідну частку оплати ЕК зобов’язується здійснити в перший банківський день, що слідує за ним.

Cторони погодили, що у випадку нездійснення ЕК оплати згідно зп.6.14 Договору, ДПЕ через один банківський день після закінчення відповідного етапу може виставити ЕК вимогу про сплату штрафу в розмірі 0,05% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін не біль-ший 3-x банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ.(п.6.19 Дого-вору).

Пунктом п.7.2.1 Договору встановлено, що ЕК зобов’язана купувати у ДПЕ електроенергію відповідно до умов розділу 4 цього Договору та здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов розділу 6 цього Договору, а також: виконувати інші умови цього Договору.

Договір та додаткові угоди до нього підписані уповноваженими представниками Підприємс-тва і Товариства, скріплені відтисками печаток сторін.(т.1, арк.справи 17-зворот, 18, 19, 20).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пунктів 4.1 та 4.15 Договору Відповідач на-діслав Позивачу: – повідомлення від 28.12.2016р. №17/01 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2017р. та скориговане повідомлення від 13.01.2017р. №17/01-К на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2017р.; – повідомлення від 30.01.2017р. №17/02 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в лютому 2017р. та скориговане повідомлення від 15.02. 2017р. №17/02-К на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в лютому 2017р.; – повідомлення від 27.02.2017р. №17/03 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в бе-резні 2017р. та скориговане повідомлення від 15.03.2017р. №17/03-К на заявлений обсяг купівлі еле-ктричної енергії в ОРЕ в березні 2017р.; – повідомлення від 29.03.2017р. №17/04 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в квітні 2017р. та скориговане повідомлення від 14.04.2017р. № 17/04-К на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в квітні 2017р.; – повідомлення від 28.04.2017р. №17/05 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в травні 2017р. та скори-говане повідомлення від 15.05.2017р. №17/05-К на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в травні 2017р.; – повідомлення від 31.05.2017р. №17/06 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в червні 2017р. та скориговане повідомлення від 15.06.2017р. №17/06-К на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в червні 2017р.(т.1, арк.справи 21-32).

Крім того, матеріали справи містять:

- звіти про надходження коштів від Товариства на рахунок Підприємства з розшифровкою платіжних доручень поетапно за спірні періоди з 01.01.2017р. по 30.06.2017р.(т.1, арк.справи 34-40);

- направлені Товариству претензії Підприємства про сплату штрафних санкцій та розрахунки стягуваних штрафів на загальну суму 130 000 грн. 61 коп. за порушення умов договору щодо розра-хунку за отриману електроенергію:- другого-третього етапів січня 2017р. в сумі 9 935,32 грн.;- дру-гого-четвертого етапів лютого 2017р. в сумі 18 556,94 грн.; - третього-шостого етапів березня 2017 в сумі 29 838,21 грн.;- четвертого-шостого етапів квітня 2017р. в сумі 26601,95 грн.; - другого-шос-того етапів травня 2017р. в сумі 41 578,11 грн.; - другого етапу червня 2017р. в сумі 3 490,08 грн. (т.1, арк.справи 41-66).

- укладені на підставі постанови КМУ від 11.01.2005р., №20 «Про затвердження Порядку пере-рахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг субсидій та компенсацій» (зі змінами) (далі постанова КМУ №20) та згідно з чинним порядком проведення роз-рахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерст-ва енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. за №493/688 Головним управлінням Державної казначейської служби у Волинській області, Депар-таментом фінансів Волинської облдержадміністрації, ПрАТ «Волиньобленерго», ДП «Енергоринок» та Міністерством енергетики та вугільної промисловості спільні протокольні рішення про взаємо-розрахунки за електричну енергію від 10.01.2017р. №20/8283, №20/8284 на загальну суму 33 922 446 грн. 08 коп.; від 07.02.2017р. №20/8649, №20/8650, №20/8651, №20/8652, на загальну суму 35 168 553 грн. 11 коп.; від 09.03.2017р. №20/9031, №20/9032, №20/9033, №20/9034 на загальну суму 32 847 833 грн. 95 коп.; від 07.04.2017р. №20/9420, №20/9421, №20/9422 на загальну суму 38 655 615 грн. 44 коп. та від 11.05.2017р. №20/9797, №20/9798 на загальну суму 31 286 429 грн. 31 коп.(т.1, арк.справи 99-128).

- виписку з банку щодо руху всіх коштів по рахунку Товариства.(т.1, арк.справи 131-206; т.2, т.3, арк.справи 1-180).

Вважаючи, що несплатою штрафів Товариство порушило права Підприємства, останнє звер-нулося до суду із позовом про стягнення 130 000 грн. 61 коп.(т.1, арк.справи 3-9).

Як зазначалося вище, рішенням від 29.11.2017р. у справі №903/766/17 господарський суд Во-линської області частково задоволив позов, присудивши до стягнення з Відповідача на користь По-зивача 3 490 грн. 08 коп. штрафу за невчасну оплату вартості електроенергії, поставленої у червні 2017р. згідно укладеного договору, а також 52 грн. 36 коп. витрат зі сплати судового збору, в частині стягнення 126 510 грн. 53 коп. штрафу за січень-травень 2017р. – відмовив.(т.3, арк.справи 190-193).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступ-не:

Предметом даного спору є стягнення штрафних санкцій згідно договору.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України) – госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов’язань і є обов’язковим для ви-конання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов’язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України).

Зобов’язанням, відповідно до ст.509 ЦК України – є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК Ук-раїни.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, ін-ших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – від-повідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного Виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або догово-ром.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення Договору 31.10.2007р. між сторона-ми виникли відносини енергопостачання, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визначен-ня, які містять статті 275, 276 ГК України, коли за договором енергопостачальне підприємство (енер-гопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі – енергію) спожи-вачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного об-ладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що від-пускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню опла-ту, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. Аналогічно правовідносини постачання енергетичними ресурсами через приєднану мере-жу врегульовано статтями 712, 714 ЦК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу засто-совуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Тому, в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України, факт отримання Відповідачем електроенергії зумов-лює виникнення у нього зобов’язання оплатити її вартість.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, стверджується матеріалами спра-ви і не заперечується сторонами – оплата за всю поставлену електроенергію здійснена в повному обсязі, а спір стосується підставності нарахування штрафу за порушення строків оплати.

Так, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України – одностороння відмова від зобов’язання або од-ностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як-що у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.(статті 526, 530 ЦК України).

Пунктом 6.19 Договору, сторони обумовили можливість застосування штрафу у випадку неоп-лати ЕК згідно з п.6.14 Договору, ДПЕ через 1 банківський день після закінчення відповідного ета-пу в розмірі 0,05% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін не більший 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ.

Як вірно встановлено місцевим судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується Від-повідачем, – Позивач належним чином виконував зобов’язання щодо постачання електричної енер-гії. Разом з тим, Відповідач оплатив вартість отриману електричну енергію з порушенням встановле-них у п.6.19 Договору строків, що вбачається зі звітів Товариства про надходження на рахунок Під-приємства коштів.

Разом з тим, матеріалами справи стверджено, що на підставі постанови КМУ від 11.01.2005р., №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг субсидій та компенсацій» (зі змінами) (далі – постанова КМУ №20) та згідно з чинним порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електро-енергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Мі-ністерства фінансів України від 03.08.2015р. за №493/688 (в редакції, чинній на момент укладення спільних протокольних рішень) – Головним управлінням Державної казначейської служби у Волин-ській області, Департаментом фінансів Волинської облдержадміністрації, Товариством, Підприємс-твом та Міністерством енергетики та вугільної промисловості укладено спільні протокольні рішен-ня про взаєморозрахунки за електричну енергію від 10 січня 2017р. №20/8283, №20/8284 на загаль-ну суму 33 922 446 грн. 08 коп.; від 07 лютого 2017р. №20/8649, №20/8650, №20/8651, №20/8652, на загальну суму 35 168 553 грн. 11 коп.; від 09 березня 2017р. №20/9031, №20/9032, №20/9033, №20/ 9034 на загальну суму 32 847 833 грн. 95 коп.; 07 квітня 2017р. №20/9420, №20/9421, №20/9422 на за-гальну суму 38 655 615 грн. 44 коп. та від 11 травня 2017р. №20/9797, №20/9798 на загальну суму 31 286 429 грн. 31 коп.(т.1, арк.справи 99-128).

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Звертаючись із позовом та апеляційною скаргою Підприємство зазначає, що спільні протоко-льні рішення підписані на виконання зобов’язання спірних місяців не містять жодних умов щодо змі-ни строків оплати, а також вказує, що жодних змін до договору поставки не вносилося, отже спільні протокольні рішення не є ні додатковими угодами до договору, ні договорами новації, а тому не мо-жуть бути підставою для відмови у стягненні з Відповідача штрафу за січень-травень 2017р. в сумі 126 510 грн. 53 коп.

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів зазначає, що незалежно від того, що пра-вовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли на підставі господарського договору – грошові зобов’язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсує за рахунок коштів держав-ного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, застосування та чинність яких не залежить від того чи передбачили сторони у договорі відповідні умови.

Тому, колегія суддів вважає, що уклавши спільні протокольні рішення сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги згідно з Договором, оскільки ме-ханізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, електроенергії, визначено Порядком від 11.05. 2005р. №20, згідно з яким держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств на прид-бання електроенергії.

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, Міністерством фі-нансів Автономної Республіки Крим, головними фінансовими управліннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Міністерством енергетики та вугільної проми-словості України, НАК «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок» та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку, зат-вердженого постановою КМУ №20 від 11.01.2005р., визначені Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерством фінансів України 03.02.2015р. №493/688

Положеннями пункту 1.2 зазначеного Порядку розрахунки, передбачені в п.1.1 проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі – акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ре-сурсів (товарів, послуг) (далі – договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаємо-розрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподі-лу природного газу, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рі-шення про організацію взаємо-розрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенер-гію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Таким чином, спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управ-лінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), зо-крема, Підприємством, виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні про-токольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та при-родний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисло-вості України.

Пункт 5 вказаних спільних протокольних рішень встановлює, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків. В свою чергу (після отримання цих коштів з державного бюджету) Товарист-во як сторона спільних протокольних рішень перераховує ці кошти в погашення заборгованості за куплену електричну енергію, яка є предметом даного позову, згідно договору купівлі-продажу елек-троенергії від 31.10.2007р. №4288/02.

У спільних протокольних рішеннях передбачено, що грошові кошти за пільги та субсидії пере-раховуються Товариству на користь Підприємства за відповідний розрахунковий період (кошти від-повідно до спільного протокольного рішення, укладеного у січні 2017р. перераховуються за елект-роенергію, куповану в січні 2017р., кошти відповідно до спільного протокольного рішення, укладе-ного в лютому 2017р. перераховуються за електроенергію, куповану в лютому 2017р. тощо).

Тому, факт підписання спільних протокольних рішень, свідчить про зміну сторонами у такий спо-сіб порядку і строків проведення розрахунків за електроенергію, отриману за Договором від 31.10.2007р.

При цьому, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, По-зивач у такий спосіб виявив своє бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за надані ним послуги.

Разом з тим, для застосування штрафних санкцій, передбачених п.6.19 Договору, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків.

Із зазначених мотивів, колегія суддів апеляційного суду відхиляє як безпідставні доводи апе-ляційної скарги про те, що спільні протокольні рішення стосуються виключно джерел та порядку фінансування оплати за отриману електроенергію, тоді як жодних змін до умов договору, зокрема, в частині строків, порядку оплати та відповідальності за прострочення не вносилось.

Крім того, відповідно до ч.2. п.7.3.2 Договору, пеня та штраф не нараховується на заборгова-ність по пільгах і субсидіях, якщо Енергокомпанія до 20 числа місяця, наступного за розрахунко-вим, надішле до ДП «Енергоринок» акт звірки розрахунків між Енергокомпанією та розпорядником бюджетних коштів, який підтверджує неотримання Енергокомпанією у встановленому порядку на-лежних їй коштів для компенсацій пільг та субсидій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що станом на 01.06.2017р. та 01.07.2017р. Товариство і Департамент фінансів Волинської обласної державної адміністрації підписали та скріпили відтисками печаток зведені реєстри ОСОБА_1 звіряння заборгованості перед Товариством з призначення пільг та субсидій по оплаті за електроенергію.(т.1, арк.справи 129-зворот, 130-зворот). На момент нарахування Позивачем штрафних санкцій перед Від-повідачем у Державного бюджету була наявна заборгованість з неоплачених компенсацій за пільги і субсидії на січень-травень 2017р., тому у Позивача були відсутні підстави для нарахування штраф-них санкцій на суму заборгованості за січень-травень 2017р., передбачену спільними протокольни-ми рішеннями, відтак і в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 126 510 грн. 53 коп. штра-фу за вказані місяці належить відмовити.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції – за червень 2017 року сторони не під-писували спільних протокольних рішень, матеріалами справи стверджено прострочення Відповіда-чем оплати по другому етапу вартості поставленої електроенергії, яку Відповідач сплачував власни-ми коштами, а тому позовні вимоги про стягнення 3 490 грн. 08 коп. штрафу за порушення умов до-говору щодо розрахунку за отриману електроенергію другого етапу червня 2017 року є обґрунтова-ними та підлягають задо-воленню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог в частині стягнення 126 510 грн. 53 коп. штрафу за січень-травень 2017р. та відмовою в цій частині позову, при цьому, вимога в частині стягнення 3 490 грн. 08 коп. штрафу за червень 2017р. є обґрунтованою і підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов’язань Відпові-дача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про часткову обґрунтованість заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов’язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосе-редньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесу-ального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок» на рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2017р. у справі №903/766/17 залишити без задоволення, а рішен-ня суду першої інстанції – без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №903/766/17 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.