Рішення № 73003207, 19.03.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19 березня 2018 року Справа № 926/4164/17

За позовом Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача Фізичної особи-підприємця Печеряги Сергія Сергійовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець Бойчук Мирослав Васильович

про зобов'язання виконати рішення органу Антимонопольного комітету України, стягнення штрафу та пені у сумі 16600,00 грн.

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Білоус Н.М.

Представники:

від позивача - Фуркал С.О. (довіреність № 01-19/876 від 09.11.2017 року); Скляр С.С. (довіреність № 02-13/288 від 15.02.2018 року)

від відповідача - Бурма С.В. (ордер серія ЧЦ № 13853 від 16.01.2018 року)

від третьої особи - Венгринюк С.В. (ордер серія ЧЦ№009877 від 02.02.2018 року)

СУТЬ СПОРУ: Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця Печеряги Сергія Сергійовича про зобов'язання виконати рішення органу Антимонопольного комітету України, стягнення штрафу та пені у сумі 16600,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що розглянувши справу № 02-27/16 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, 06.04.2017 року прийняв рішення № 5, яким визнати дії фізичної особи-підприємця Печеряги Сергія Сергійовича, які полягають у оформленні упаковки (обгортки) туалетного паперу без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича, який раніше почав використовувати схоже на нього оформлення у господарській діяльності, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною 1 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неправомірного використання позначень, що призвело до змішування діяльності фізичної особи-підприємця Печеряги Сергія Сергійовича з діяльністю фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича; за порушення, передбачене пунктом 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» наклав на фізичну особу-підприємця Печерягу Сергія Сергійовича штраф у розмірі 8300,00 грн.; зобов'язав фізичну особу-підприємця Печерягу Сергія Сергійовича у двомісячний строк з дня отримання даного рішення припинити порушення, передбачене пунктом 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом припинення поширення у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншого суб'єкта господарювання - фізичної особи- підприємця Бойчука Мирослава Васильовича. Також позивач зазначає, що відповідачем штраф у сумі 8300,00 грн. у встановлений строк не сплачений, а тому відповідачу нарахована пеня за прострочення сплати штрафу у сумі 8300,00 грн., які позивач просить стягнути на його користь. Одночасно, позивач просить суд зобов'язати фізичну особу-підприємця Печерягу Сергія Сергійовича припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене пунктом 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.04.2017 року № 5, а саме: зобов'язати припинити поширення у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншого суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 14.12.2017 року та призначено справу до розгляду в засідання на 17.01.2018 року. Одночасно, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фізичну особу-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича.

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, ухвалою від 17.01.2018 року суд встановив, що справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 07.02.2018 року.

17.01.2018 року відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що не заперечує обставину несплати штрафу та порушення строків його сплати, а тому визнає позов в цій частині позовної заяви та зважаючи на визнання відповідачем позову майнового характеру, а саме позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу 8300,00 грн. та пені 8300,00 грн., просить суд під час прийняття рішення про задоволення позову в цій частині застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що сплачені з цієї позовної вимоги при поданні позову, тобто 800,00 грн., решту сплаченого позивачем з цієї вимоги судового збору у сумі 800,00 грн. покласти на відповідача. Одночасно, у поданому відзиві відповідач просить суд відмовити позивачу задоволенні його позовної вимоги про зобов'язання відповідача припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а саме: покладення на відповідача зобов'язання припинити поширення у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншої особи - Бойчука Мирослава Васильовича, оскільки відсутність факту і події порушення відповідачем у період після прийняття позивачем рішення № 5 від 06.04.2017 року вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та відсутність доказів поширення відповідачем у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншої особи - Бойчука Мирослава Васильовича, само по собі спростовує дану позовну вимогу позивача та свідчить про відсутність на момент звернення з позовом даного правопорушення та про необґрунтованість позову в цій частині.

05.02.2018 року третя особа надала суду письмові пояснення, в яких вказала, що позов підтримує повністю і просить його задовольнити, а відзив, поданий відповідачем, вважає необґрунтованим. Обґрунтовуючи свої письмові пояснення, третя особа зазначає, що не має підстав у даному випадку для застосування ч. 1 ст. 130 ПІК України, оскільки відповідач визнає позов лише частково, а її застосування можливе лише за умови повного визнання позову, а не в певній частині. Одночасно, у письмових поясненнях третя особа вказує, що твердження відповідача, що після 06.04.2017 року він вчиняти порушення не продовжував, що відсутні будь які докази, не відповідають дійсності, оскільки з метою спростування таких тверджень відповідача представником третьої особи було направлено адвокатський запит № 851 від 29.01.2018 року до Сторожинецької місцевої прокуратури (оскільки було відомо, що існує кримінальне провадження відносно Печеряги С.С.) з питанням «чи було встановлено під час досудового розслідування відносно Печеряги С.С., що ним після 06.04.2017 року вчинялися протиправні дії , які полягають у оформленні упаковки (обгортки) туалетного паперу без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання - ФОП Бойчука М.В., який раніше почав використовувати схоже на нього оформлення у господарській діяльності, в тому числі з позначеннями «ХХL». У відповідь на адвокатський запит отримано витяг з ЄРДР № 42017261150000036, з фабули якого вбачається, що Печеряга С.С. вчиняв вказані вище протиправні дії в період часу з березня по червень 2017 року. Таким чином, у поданих поясненнях третя особа зазначає, що наведене ним спростовує заперечення відповідача щодо відсутності порушень з його боку після 06.04.2017 року.

Також, 05.02.2018 року позивач надав суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач у поданому відзиві на позов не наводить жодних обґрунтувань, які спростовують обставини, викладені у позові.

У підготовчому засіданні 07.02.2018 року суд оголосив перерву до 26.02.2018 року.

22.02.2018 року відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що доводи позивача, наведені у наданій суду відповіді на відзив, не ґрунтуються на вимогах законодавства та не заслуговують на увагу. Одночасно, відповідач до вказаних заперечень подав суду довідку № 1 від 20.02.2018 року, в якій зазначено, що остання дана відповідачем в засвідчення того, що станом на момент підписання 14.12.2017 року Чернівецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України адресованої господарському суду Чернівецької області позовної заяви до відповідача ФОП Печеряги Сергія Сергійовича про зобов'язання виконати рішення органу Антимонопольного комітету України, стягнення штрафу та пені, та в подальшому, після 14.12.2017 року фізична особа-підприємець Печеряга Сергій Сергійович не поширював у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншої особи - Бойчука Мирослава Васильовича.

26.02.2018 року, до початку судового засідання, відповідач через канцелярію суду подав суду письмове клопотання про застосування ч. 3 ст. 233 ГПК України до частини позовних вимог та призначення справи до розгляду по суті в частині невирішених позовних вимог.

При цьому, у підготовчому засіданні 26.02.2018 року, представник відповідача звернувся до суду з усним клопотання про залишення без розгляду поданого ним клопотання про застосування ч. 3 ст. 233 ГПК України до частини позовних вимог та призначення справи до розгляду по суті в частині невирішених позовних вимог, яке суд задовольнив.

Ухвалою від 26 лютого 2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19 березня 2018 року.

19.03.2018 року позивач подав до суду письмове клопотання, в якому просить закрити провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання виконати пункт 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.04.2017 року № 5 (пункт 4 позовної заяви), у зв'язку із відсутнім предметом спору, оскільки на момент розгляду спору пункт 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення від 06.04.2017 №5 виконаний, а підстави для зобов'язання відповідача у судовому порядку виконати пункт 3 резолютивної частини рішення № 5 відсутні. Обґрунтовуючи подану заяву, позивач вказує, що при пред'явленні даної позовної вимоги територіальне відділення керувалося тим, що про виконання зобов'язальної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення № 5 (пункт 3 резолютивної частини рішення № 5) необхідно було повідомити територіальне відділення у визначений даним рішенням строк, а саме протягом п'яти календарних днів з дня припинення порушення, однак, станом на день подання позовної заяви у позивача були відсутні докази, що б підтверджували виконання рішення № 5. При цьому, на адресу територіального відділення 23.02.2018 року надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив, до якого додано довідку відповідача від 20.02.2018 року № 1, згідно якої відповідачем декларується про те, що фізична особа-підприємець Печеряга Сергій Сергійович після 14.12.2017 року не поширює у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування діяльності із діяльністю іншої особи - фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича.

Також, 19.03.2018 року відповідач подав до суду письмову заяву, в якій просить суд закрити провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а саме: зобов'язання припинити поширення у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншої особи - Бойчука Мирослава Васильовича. В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, що під час розгляду справи були досліджені докази, які засвідчують відсутність події і факту поширення у господарській діяльності відповідача оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншої особи - Бойчука Мирослава Васильовича станом на момент звернення позивача із вказаною позовною вимогою до суду, а тому, зазначене засвідчує відсутність спору між сторонами в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а саме: зобов'язання припинити поширення у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншої особи - Бойчука Мирослава Васильовича. Також у вказаній заяві представник відповідача визнає, що відповідач не повідомляв позивача про припинення поширення ним у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншої особи - Бойчука Мирослава Васильовича, хоча позивач, за змістом рішення Адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення? Антимонопольного комітету України № 5 від 06.04.2017 року, рекомендував відповідачу здійснити таке повідомлення протягом 5 днів з дня його виконання. Відповідач у заяві зазначає, що відсутність письмового повідомлення відповідача про припинення поширення ним у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншої особи - Бойчука Мирослава Васильовича, призвела до пред'явлення позивачем позову з немайновою вимогою, змістом якої він просить зобов'язати відповідача припинити дії, які ним вже давно припинені, що засвідчує відсутність предмету спору за цією вимогою. Таким чином, у поданій заяві відповідач просить господарський суд закрити провадження у справі відповідно до п. 2 ч. І ст. 231 ГПК України, так як відсутній предмет спору. При цьому, представник відповідача у поданій заяві вказує, що не має підстав для заперечення того, що спір в цій частині вимог виник по вині відповідача, який, як зазначено вище, не повідомив позивача про припинення поширення ним у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншої особи - Бойчука Мирослава Васильовича, а тому не заперечує проти розподілу судових витрат з немайнової вимоги позову з урахуванням вище викладеного.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції. Дані повноваження передбачені також Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Положення про територіальне відділення), затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.01.2001 № 32-р (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 року за № 291/5482.

Правові засади захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції визначені Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Статтею 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Згідно частини 1 статті 30 зазначеного закону органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення, зокрема про визнання факту недобросовісної конкуренції, припинення недобросовісної конкуренції, накладання штрафів.

Так, за результатами розгляду справи № 02-27/16 про припинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу адміністративною колегією Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 5 від 06.04.2017 року. Вказане рішення вручено відповідачу разом із супровідним листом від 06.04.2017 року № 01-20/338.

Рішенням № 5 від 06.04.2017 року постановлено:

· визнати дії фізичної особи-підприємця Печеряги Сергія Сергійовича (АДРЕСА_1), які полягають у оформленні упаковки (обгортки) туалетного паперу без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича, який раніше почав використовувати схоже на нього оформлення у господарській діяльності, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною 1 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неправомірного використання позначень, що призвело до змішування діяльності фізичної особи-підприємця Печеряги Сергія Сергійовича з діяльністю фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича;

· за порушення, передбачене пунктом 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» накласти на фізичну особу-підприємця Печерягу Сергія Сергійовича штраф у розмірі 8300,00 (вісім тисяч триста) грн.;

· зобов'язати фізичну особу-підприємця Печерягу Сергія Сергійовича у двомісячний строк з дня отримання даного рішення припинити порушення, передбачене пунктом 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом припинення поширення у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншого суб'єкта господарювання - фізичної особи- підприємця Бойчука Мирослава Васильовича.

Розпорядженням адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.05.2017 року № 8 виправлено допущену в пункті 1 резолютивної частини Рішення № 5 описку, а саме: постановлено замінити словосполучення «Про захист економічної конкуренції» на словосполучення «Про захист від недобросовісної конкуренції». Вказане розпорядження листом від 18.05.2017 року № 01- 20/475 надіслано Відповідачу.

Зі змісту частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вбачається, що Рішення № 5 є обов'язковим до виконання.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення, вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішення № 5 Відповідач отримав 10.04.2017, що підтверджується підписом Відповідача на супровідному листі до Рішення № 5.

Згідно частин 1, 4 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції"", а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Реалізуючи зазначене вище право щодо оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, Відповідачем подано позовну заяву до Господарського суду Чернівецької області про визнання недійсним Рішення № 5. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.06.2017 року у справі № 926/1934/17 повернуто позовну заяву без розгляду. Після усунення недоліків за позовною заявою, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.06.2017 року порушено провадження у справі № 926/2103/17 та за наслідками розгляду справи, Господарським судом Чернівецької області винесено рішення від 04.09.2017 року, яким в задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення відповідачем не оскаржувалося.

Таким чином, рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2017 року у справі № 926/2103/17 набрало законної сили. Отже, дане рішення є дійсним та таким, що відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є обов'язковим для виконання.

Згідно абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно абзаців 3-5 частини 5 статті 56 Закону №2210-111 нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз'яснено, що абзацами 3-5 частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися. Слід також мати на увазі, що припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.

З огляду на зазначене, відповідачу нараховано пеню за прострочення сплати штрафу в сумі 8300,00 грн. (період нарахування пені за прострочення сплати штрафу на суму 8300,00 грн. становить: з 11.06.2017 року по 22.06.2017 року та з 05.09.2017 року по 13.12.2017 року). Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу: 111 днів.

Згідно абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені за 1 день прострочення сплати штрафу складає 124,50 грн.

Відповідно, розмір пені за 111 днів прострочення сплати штрафу складає 13819,50 грн. Однак, з урахуванням абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» сума пені за прострочення сплати штрафу, накладеного пунктом 2 резолютивної частини Рішення № 5, не може перевищувати розміру штрафу та, відповідно, становить 8300,00 грн.

Так, поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, положення закону і те, що відповідач у встановлений строк у добровільному порядку не сплатив штраф та пеню, нараховану за несвоєчасну сплату штрафу, та визнання відповідачем позову у цій частині позовних вимог, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 8300,00 грн. та пені у сумі 8300,00 грн. на користь держави правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання фізичної особи-підприємця Печеряги Сергія Сергійовича припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене пунктом 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.04.2017 року № 5, а саме: зобов'язати припинити поширення у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншого суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича, суд зазначає наступне.

При пред'явленні даної позовної вимоги позивач керувався тим, що про виконання зобов'язальної частини рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.04.2017 року № 5 (пункт 3 резолютивної частини) необхідно було повідомити територіальне відділення у визначений даним рішенням строк, а саме протягом п'яти календарних днів з дня припинення порушення. Однак, станом на день подання позовної заяви у позивача були відсутні докази, які б підтверджували виконання вказаного рішення.

При цьому, в процесі розгляду справи, а саме 23.02.2018 року, позивачу відповідачем надані заперечення на відповідь позивача на відзив, до яких додано довідку відповідача № 1 від 20.02.2018 року про те, що фізична особа-підприємець Печеряга Сергій Сергійович станом на момент подання позивачем позову до суду та в подальшому, після 14.12.2017 року не поширював у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування діяльності із діяльністю іншої особи - фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича.

На підставі вищевказаного позивачем подано клопотання, а відповідачем заяву про закриття провадження у справі.

Щодо поданого третьою особою витягу з ЄРДР № 42017261150000036, у фабулі якого зазначається, що Печеряга С.С. в період часу з березня по червень 2017 року здійснював виробництво та продаж туалетного паперу марки «під назвою ХХL», то суд його до уваги не бере, оскільки останній не спростовує того, що відповідач станом на момент подання позивачем позову до суду та в подальшому, після 14.12.2017 року не поширював у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування діяльності із діяльністю іншої особи - фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича.

Так, пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, беручи до уваги подані позивачем клопотання та відповідачем заяву про закриття провадження у справі, враховуючи те, що під час розгляду спору встановлено виконання відповідачем пункту 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення від 06.04.2017 року № 5, суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене пунктом 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.04.2017 року № 5, а саме: зобов'язати припинити поширення у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншого суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича, у зв'язку з відсутнім предметом спору.

Згідно із пунктами 1 та 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві та у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

При цьому, слід зазначити, що позивачем подано до суду позовну заяву, в якій вказані дві позовні вимоги, а саме:

1. майнового характеру - про стягнення з відповідача на користь держави штрафу у сумі 8300,00 грн. та пені у сумі 8300,00 грн.;

2. немайнового характеру - про зобов'язання відповідача припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене пунктом 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.04.2017 року № 5, а саме: зобов'язати припинити поширення у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншого суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 222 від 06.12.2017 року на суму 3200,00 грн. про сплату судового збору. Тобто, вказаним платіжним дорученням позивач сплатив судовий збір у розмірі 3200,00 грн. за дві позовні вимоги, а саме 1600,00 грн. за вимогу майнового характеру та 1600,00 грн. за вимогу немайнового характеру.

Відповідно до приписів частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», та статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та вище зазначено, відповідач подав до суду заяву про визнання позову в частині позовних вимог майнового характеру, а саме про стягнення з нього на користь держави штрафу у сумі 8300,00 грн. та пені у сумі 8300,00 грн., на стадії підготовчого провадження.

За таких обставин, витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача, з вини якого виник спір, з урахуванням визнання відповідачем позову в частині позовних вимог майнового характеру до початку слухання справи по суті.

При цьому, з огляду на визнання відповідачем позову в частині позовних вимог майнового характеру до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір у сумі 800,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 191, 194, 210, 220, 222, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Печеряги Сергія Сергійовича (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) штраф у сумі 8300,00 грн. та пеню у сумі 8300,00 на користь держави за такими реквізитами: код 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», МФО 856135 в ГУДКСУ у Чернівецькій області, рахунок № 31118106700254, одержувач - УДКСУ у Хотинському районі, ідентифікаційний код - 37921153.

3. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання фізичної особи-підприємця Печеряги Сергія Сергійовича (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене пунктом 1 резолютивної частини Рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.04.2017 року № 5, а саме: зобов'язати припинити поширення у господарській діяльності оформлення упаковок (обгорток) туалетного паперу, яке може призвести до змішування його діяльності із діяльністю іншого суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця Бойчука Мирослава Васильовича.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Печеряги Сергія Сергійовича (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (58000, місто Чернівці, вулиця Маяковського, 33, код ЄДРПОУ 21423905) судовий збір у сумі 2400,00 грн.

5. Повернути Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (58000, місто Чернівці, вулиця Маяковського, 33, код ЄДРПОУ 21423905) з державного бюджету судовий збір у розмірі 800,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 222 від 06 грудня 2017 року при поданні позову.

6. Накази видати протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19 березня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 28 березня 2018 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Тинок