Постанова № 73002763, 26.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 справа № 908/2068/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1Ф.(доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3При секретарі судового засідання: ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: третьої особи:не з’явились ОСОБА_5В.(адвокат), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №ЗП001544 від 09.02.2018 р., довіреність №286 від 13.02.2018 р. не з’явились розглянувши апеляційні скарги на рішення господарського суду від у справі за позовом: до відповідача: третя особа, яка не заявля самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: про Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, м. Бердянськ, Запорізька область Запорізької області 11.12.2017 р. (повний текст оформлено та підписано 14.12.2017 р.) у м. Запоріжжя №908/2068/17 (суддя Н.Г. Зінченко) Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, м. Бердянськ, Запорізька область Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя Приватне акціонерне товариство “Азовкабель”, м. Бердянськ, Запорізька область стягнення 268 563,55 грн.В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область звернулось з позовом №76 від 13.10.2017 р. до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «Азовкабель», м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя на користь ТОВ «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 268 563,55 грн. та судові витрати у сумі 4028,44 грн.(том 1, а.с. 4-8).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст., ст. 193, 265 Господарського кодексу України та ст. 24 ЗУ “Про електроенергетику”, на підставі яких позивач просить у зв'язку з порушенням господарського зобов’язання зі сторони відповідача (його вину), яке виявляється у невиконанні умов укладеного договору та Правил користування електричною енергією щодо обов’язку з постачання та передачі електричної енергії на об’єкт (рибопереробний комплекс) ТОВ “БАРК” та фактичній відсутності у точці продажу електричної енергії, стягнути з відповідача оперативно-господарську санкцію у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 268563,55 грн., за період з 14 год. 00 хв. 15.09.2016 до 15 год. 00 хв. 15.10.2016.

Рішенням господарського суду від 11.12.2017 р. (повний текст оформлено та підписано 14.12.2017 р.) по справі №908/2068/17 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський рибопереробний комплекс” до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” відмовлено у повному обсязі (том 1, а.с.163-168).

Рішення суду мотивовано тим, що вина відповідача у вигляді бездіяльності позивачем не доведена, а також позивачем не зазначено які саме дії, заходи впливу та якими нормами ПКЕЕ та Закону України «Про електроенергетику» передбачені ці заході, які відповідач повинен був здійснити щодо третьої особи; матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із заявами про поновлення постачання електроенергії, окрім одного листа №95 від 02.11.2016 (зі спливом двої місяців після припинення постачання електроенергії, яке відбулось 11.08.2016).Позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область звернулось з апеляційними скаргами №105 від 26.12.2017 р. (02-30/93/18 від 10.01.2018р.) та №105 від 26.12.2017 р. (02-30/94/18 від 10.01.2018р.) в яких останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 р. у справі №908/2068/17 та ухвалити нове рішення. Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 268563,55 грн.та судові витрати за подання апеляційної скарги (том 1, а.с. 177-184, 202-209).

В обґрунтування поданих апеляційних скарг посилається на те, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, вважає, що суд невірно застосував норми матеріального права, а саме: щодо винних дій (вини) відповідача, які тягнуть наслідки, встановлені ст.24 Закону України «Про електроенергетику» - стягнення двократної вартості недовідпущеної електроенергії, що потягло за собою неправильне віришення господарського спору.

Вважає, що не відповідає встановленим обставинам висновок суду щодо відсутності вини відповідача у перериванні електропостачання на електроустановки споживача (позивача). Стверджує, що на час досліджуваних подій (як і на даний час) за договором №1149 (з ВАТ «Запоріжжяобленерго») позивач у визначеній точці продажу не отримує електроенергію. Звертає увагу, що цей фактне оспорюється ні відповідачем, на третьою особою (ПрАТ «Азовкабель»). Договір з ПАТ «Запоріжжяобленерго» є чинним. Отже, має місце перерва в електропостачанні, і як наслідок, певна кількість недовідпещеної електроенергії.

Також апелянт наголошує, що винні дії ПАТ «Запоріжжяобленерго» полягають у порушенні норм Закону України «Про електроенергетику» та Правил улаштування електроустановок. Вважає, що при зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем було доведено обставини щодо неправомірного переривання електропостачальною організацією поставки електричної енергії. Також, позивач наголошує на безпідставності посилання в оскаржуваному рішенні на визначення заявленої до стягнення суми як оперативно-господарської санкції, передбаченої ст.235 Господарського кодексу України, оскільки позивач не посилався на зазначену норму як правову підставу позову.

Отже, неправильним застосуванням норм матеріального права (з урахуванням приписів ст.ст.611,614 Цивільного кодексу України) позивач вважає висновок суду щодо недоведеності позивачем протиправності поведінки відповідача (дії або бездіяльності), оскільки ПАТ «Запоріжжяобленерго» не припиняло електропостачання та не давало відповідних доручень.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 10.01.2018 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя – Чернота Л.Ф., судді: Мартюхіна Н.О., Попков Д.О. (том 1, а.с.174).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2018 р., керуючись ст. ст.174,258,260 Господарського процесуального кодексу (у новій редакції) було залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область. Зобов»язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме, доплатити судовий збір в розмірі 67 копійок (том 1, а.с.175-176).

29.01.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область надійшла заява про долучення до матеріалів справи №908/2068/17 оригіналу квітанції зі сплати (доплати) судового збору за №0.0.947564505.1 від 23.01.2018 р. (том 1, а.с.226-227).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р., керуючись ст.173,256,258,260 Господарського процесуального кодексу України було відкрито апеляційне провадження у справі №908/2068/17. Об»єднано в одне провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область Вих. №105 від 26.12.2017 р. (за вх. №02-30/93/18 від 10.01.2017 р.) на рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у справі №908/2068/17 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область Вих. №105 від 26.12.2017 р. (вх. №02-30/94/18 від 10.01.2017 р.) на рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 р. у справі №908/2068/17. Зобов’язано відповідача та третю особу до 23.02.2018 р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання скаржнику в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України (том 1, а.с.229-230).

06.02.2018 р. на електронну адресу Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи №908/2068/17, а саме копії квитанції №0.0.947564505.1 від 23.01.2018 р. зі сплати (доплати) судового збору в розмірі 67 копійок.

Однак, в додатках до заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область помилково вказано, що апелянт просить долучити до матеріалів справи оригінал квитанції №0.0.947564505.1 від 23.01.2018 р. (том 1, а.с.233-234).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги судова колегія дійшла висновку, що дані апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область Вих. №105 від 26.12.2017 р. (за вх. №02-30/93/18 від 10.01.2017 р.) на рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 р. у справі №908/2068/17 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область Вих. №105 від 26.12.2017 р. (вх. №02-30/94/18 від 10.01.2017 р.) на рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 р. у справі №908/2068/17 є тотожніми, мають одинаків вихідний номер та дату складення.

Крім того, до обох апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги додана кватинція №0.0.926517419.1 на суму 6042,00 грн. та копія цієї ж квитанції про сплату ціє ї ж суми (том 1, а.с.191, 216).

19.02.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя надійшло клопотання з додатками щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції (том 1, а.с.235)

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2018 р., керуючись ст.ст. 197,234 Господарського процесуального кодексу України, було задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя, про його участь у судовому засіданні Донецького апеляційного господарського суду з розгляду справи №908/2068/17, яке відбудеться 26.03.2017 р. о 15:00 год. (том 2, а.с.15-16).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.02.2018 р., керуючись ст. ст. 234,268,270 Господарського процесуального кодексу України було призначено розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область по справі №908/2068/17 до розгляду на 26.03.2018 р. на 15:00 год. (том 1, а.с.239-240).

27.02.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя надійшов відзив з додатками на апеляційну скаргу Вих.№33-33/3218 від 23.02.2018 р., в якому останній просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс» до ПАТ «Запоріжжяобленерго», третя особа ПрАТ «Азовкабель» про стягнення двократної вартості недовідпущеної електричної енергії – відмовити. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача (том 2, а.с. 1-5). Судова колегія розглянула вищенаведений відзив та долучила його до матеріалів справи.

23.03.2018 р. на електронну адресу Донецького апеляційного гоподарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька надійшла відповідь на відзив відповідача на апеляційну скаргу у справу №908/2068/17, в якій зазначає, що 01.03.2018 р. Верховним судом постановлено рішення у справі 908/3004/16. Предмет спору та підстави позову зазначеної справи та даної є ідентичними, розглядалися лише різні періоди часу правопорушення, оскільки воно є триваючим. Тобто, і у справі №908/3004/16 і у даній справі судом, з огляду на приписи статті 24 Закону України «Про електроенергетику», встановлювались факти по перше, переривання електропостачання, по друге, навності вини відповідача. Підстави заявленої апеляційної скарги у даній справі, тобто невірне застосування Господарським судом норм матеріального права, докладно наведені у апеляційній скарзі.

В постанові Верховного суду від 01.03.2018 р. у справі №908/3004/16 зазначено: «Законодавець не передбачає такої підстави для припинення постачання саме власником мереж, як відсутність договору на технічне забезпечення електропостачання… В даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс» доводив вину ПАТ «Запоріжжяобленерго», як енергопостачальника, у недовідпущенні електроенергії у місті її продажу, яка виразилась у бездіяльності відповідача щодо усунення порушення прав споживача власником мереж, шляхом відновлення електропостачання…Відповідач був обізнаний про відсутність електропостачання на об’єкті позивача, однак не вчинив будь-яких дій на відновлення електропостачання, тобто порушив зобов’язання». Акети складені позивачем за фактом порушення ПКЕЕ визнані належними доказами.

Таким чином, Верховний суд розглянувши касаційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» у справі №908/3004/16, прийшов до висновку що фактичні обставини щодо переривання електропостачання об»єктів позивача у спірний період та склад правопорушення у діях (бездіяльності) ПАТ «Запоріжжяобленерго» є доведеними.

Крім того, відповідно до ст.618 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник відповідає за порушення зобов’язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Відповідно до п.9 розділу ХI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018 р. офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017р.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 7 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) врегульовано, що після з’ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони надавали пояснення.

Представник відповідача – Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» у судовому засіданні 26.03.2018 р. надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві, просив в задоволенні позовних вимог ТОВ «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс» до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення двократної вартості недовідпущеної електричної енергії відмовити. Також, надав заяву та просив застосувати термін позовної давності заявленої позивачем до стягнення штрафної санкції та залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначена заява, відповідно до п.10 ст.182 Господарського процесуального кодексу України не була прийнята до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання 26.03.2018 р. не з’явились про причини неявки суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) не скористалися. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення які повернулися до Донецького апеляційного господарського суду з відміткою: “- вручено особисто” (том 2, а.с.225,231,241).

Пункт 2 ч.3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) зобов'язує сторони з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою.

Пунктом 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) врегульовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін не визнавалась обов’язковою судова колегія вважає можливим розглянути справу №908/2068/17 без участі представника позивача та третьої особи.

Відповідно до ст.ст.222,223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, та складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №908/2068/17.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.12.2005 року між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1149 (далі договір) за умовами якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

До вказаного договору між сторонами була підписана додаткова угода про внесення змін від 01.12.2010 року.

Відповідно до п. 1 договору про постачання постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу в межах 200 кВт дозволеної потужності та обсягах відповідно до умов договору, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Пунктом 2 договору про постачання сторони узгодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та технічними умовами.

Додатком № 2 до договору про постачання (в редакції додаткової угоди про внесення змін від 01.12.2010 року) сторони узгодили точки продажу електричної енергії, а саме: Ф-6 РУ-6 кВ ЗАО ПП “Азовкабель”, Ф-24 РУ-6 кВ ЗАО ПП “Азовкабель” з найменуванням приєднання (об’єкта) - рибопереробний комплекс за адресою: вул. Кабельщиків, 1А.

Додатком № 4 до вказаного договору визначено Порядок розрахунків за активну електроенергію, Додатком № 6 Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Згідно з п.п. 3.1.2. п. 3.2. договору про постачання постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору у відповідності до порядку, передбаченого ПКЕЕ.

Умовами п. 6.1. – 6.3. договору про постачання сторони визначили, що електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено постачальником електричної енергії згідно з порядком, встановленим діючими нормативними документами та ПКЕЕ у разі порушення споживачем умов цього договору, вимог ПКЕЕ та інших діючих нормативних документів. Електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником у разі введення в установленому порядку графіків обмежень та відключень внаслідок недостатності електричної енергії та (або) потужності в енергетичній системі. Величина обмеження електроспоживання та потужності з вказівкою черг та величин обмежень щорічно доводиться споживачу постачальником електричної енергії письмовим повідомленням. Тривалість і час проведення ремонтів у мережах Постачальника електричної енергії, коли споживач буде відключений, обмежений або знижена надійність електропостачання, доводиться споживачеві письмово постачальником електричної енергії в терміни, передбачені ПКЕЕ.

Підпунктом 4.1.2. п. 4.1. договору про постачання передбачена відповідальність постачальника електричної енергії, а саме: у разі перерви в постачанні електричної енергії споживачу з вини постачальника понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, постачальник електричної енергії несе відповідальність перед споживачем за вартість недовідпущеної електричної енергії згідно ст. 24 Закону України “Про електроенергетику”.

Згідно з п. 9.7. договору про постачання цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2006 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін. За умови постачання електричної енергії споживачу мережами іншого споживача (основного споживача) у разі припинення з будь-яких причин дії договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, дія даного договору за відповідними приєднаннями споживача також припиняється.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.05.2013 між Приватним акціонерним товариством “Азовкабель”, далі - Власник мереж (третя особа у справі) та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго”, далі Користувач, був укладений договір про спільне використання технологічних мереж № 4-6, далі Договір про спільне використання (з додатками № 1-7), за умовами якого (п. 1.1.) Власник мереж зобов’язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та (або) інших суб’єктів господарювання (далі - Субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору про спільне використання Власник мереж зобов’язався забезпечувати передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених “ОСОБА_6 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, яка наведена у Додатку №2 “Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних електричних мереж Власника мереж”.

Додатком № 2 до Договору про спільне використання встановлена точка продажу електроенергії для ТОВ “БАРК” - позивача у справі, а саме: Ф-6, Ф-24 РУ-6 кВ ГПП 110/6 кВ Власника мереж.

Умовами розділу 6 Договору про спільне використання сторони визначили порядок обмеження та припинення спільного використання технологічних електричних мереж, а саме в п. 6.1.- 6.6. Так, вказаними пунктами договору передбачено, що спільне використання технологічних електричних мереж може бути припинено або обмежено Власником мереж:

1) без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Власника мереж на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії Користувача;

2) з повідомленням Користувача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення Субспоживачами договірної граничної величини електричної потужності в години максимум навантаження протягом 30 хвилин і більше;

3) з повідомленням Користувача не пізніше ніж за три робочих днів у разі:

- несплати Користувачем за використання електричних мереж Власника мереж у встановлений термін з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ;

- використання технологічних електричних мереж Власника мереж Користувачем після закінчення строку дії цього Договору;

4) на виконання припису державних органів, на які покладені відповідні обов’язки згідно з законодавством, у зазначені в приписі терміни;

5) у разі відсутності резервного живлення з повідомленням не пізніше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках Власника мереж або для приєднання споживачів;

6) на вимогу постачальника електричної енергії у зазначені в цій вимозі терміни.

Згідно з п. 11.5. Договору про спільне використання цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін. У разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи цей договір втрачає чинність (при цьому підписання додаткової угоди з цього приводу не потрібне).

Продаж електроенергії здійснює ВАТ “Запоріжжяобленерго”, а ПрАТ “Азовкабель” забезпечує йому технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами (якими законно користується (оренда) та повністю за це сплачує ВАТ “Запоріжжяобленерго”) до точки приєднання електроустановок ВАТ “Запоріжжяобленерго” та (або) інших суб'єктів господарювання, яким постачає електроенергію ВАТ “Запоріжжяобленерго” - саме тому на вимогу законодавства терміново були повідомлені ПрАТ “Азовкабель” та ВАТ “Запоріжжяобленерго” про припинення електроживлення. В цей же день складено ОСОБА_6, яким встановили відсутність електроенергії на ТОВ “БАРК” (вул. Кабельників, 1-А, м. Бердянськ), при цьому представники ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ПрАТ “Азовкабель” не були присутні, так як не прибули (вимога п.6.45 ПКЕЕ).

Дослідивши матеріали справи судова колегія дійшла висновку, що сторонами не заперечується, що вказаний договір на момент припинення постачання електричної енергії позивачу є чинним.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами, Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N28 у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. N910 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за N 417/1442, та договором про постачання електричної енергії від 20.05.2005р. №639.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Приписами статті 1 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору; споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю; місце приєднання (точка приєднання) електроустановки - існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника.

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, несуть відповідальність за порушення умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з урахуванням неналежного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, а також із суб'єктом господарської діяльності, що здійснює передачу або розподіл належної енергопостачальнику електричної енергії, у разі, коли електрична енергія поставляється мережами, які не є його власністю. (частина 11 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику".

Частиною 13 ст.24 Закону України "Про електроенергетику" унормовано, що енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника, згідно з умовами договору на постачання електричної енергії.

У зв’язку із чим, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, як заходу відповідальності, який передбачено умовами договору №1149 від 06.12.2005р. та Законом України "Про електроенергетику".

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 268563,55 грн. нарахованої за період 15.09.2016 до 15 год. 00 хв. 15.10.2016 р. відповідно до умов договору між позивачем та відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.06.2016 року листом №896 ПрАТ “Азовкабель” звернулося до ПАТ “Запоріжжяобленерго” для надання згоди про відключення електроустановок ТОВ “БАРК” від технологічних електричних мереж ПрАТ “Азовкабель” у зв'язку з відсутністю між ПрАТ “Азовкабель” та ТОВ “БАРК” договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та несплати ТОВ “БАРК” виставлених ПрАТ “Азовкабель” рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у 2016 році. Вказаний лист був отриманий ПАТ “Запоріжжяобленерго” 15.06.2016 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У подальшому, 23.06.2016 року листом №964 ПрАТ “Азовкабель” повторно звернулося до ПАТ “Запоріжжяобленерго” про надання згоди на відключення електроустановок ТОВ “БАРК”. Вказаний лист отримано ПАТ “Запоріжжяобленерго” 23.06.2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції останнього.

Надалі, листом № 007-44/9737 від 29.06.2016 року ВАТ “Запоріжжяобленерго” повідомило ПрАТ “Азовкабель” про те, що ВАТ “Запоріжжяобленерго” не є стороною договору про технічне забезпечення електропостачання та не має повноважень здійснити перевірку факту дійсної відсутності даного договору між ПрАТ “Азовкабель” та ТОВ “БАРК”, але враховуючи що наявність даного договору передбачена вимогами ПКЕЕ, ВАТ “Запоріжжяобленерго” не заперечує проти здійснення відключення електроустановок ТОВ “БАРК” за умови обов'язкового дотримання вимог п. 7.3. та 7.5. ПКЕЕ та Постанови КМУ №93 від 23.01.2004. Згідно з листами від 26.07.2016 №1176 та 27.07.2016 №1182 ПрАТ “Азовкабель” надсилає ВАТ “Запоріжжяобленерго” та відповідно ТОВ “БАРК” повідомлення про повне припинення постачання електричної енергії до ТОВ “БАРК” 03.08.2016 о 15-00. Проте, в зазначені строки відключення не відбулось.

04.08.2016 за вих. №1248 третьою особою було направлено на адресу ТОВ “БАРК” повідомлення про повне припинення постачання електричної енергії, в якому з посиланням на наявність у позивача заборгованості за договором №58 від 01.01.2011 в сумі 21942,96грн. та відсутність договору про технічне забезпечення електропостачання споживача з 01.01.2016, останнього було попереджено про повне припинення постачання електричної енергії протягом трьох робочих днів після отримання даного повідомлення.

Дане повідомлення цього ж дня було отримано уповноваженою особою позивача , що підтверджується накладною кур’єрської доставки №009809 від 04.08.2016.

11.08.2016 з 15.00 електропостачання до мереж ТОВ “БАРК” було припинено.

Факт відключення та вчинення дій по відключенню позивача від електропостачання встановлений рішенням господарського суду Запорізької області №908/2260/16, яке набрало законної сили 10.05.2017 та сторонами не заперечувався.

Однак, судова колегія дійшла висновку, що посилання суду першої інстанції у даній справі на рішення у справі №908/2260/16 щодо встановлення відсутності вини ПАТ «Запоріжжяобленерго» є необґрунтованими з огляду на наступне.

В постанові ВГСУ від 10.05.2017 у справі №908/2260/16 при розгляді вимог про стягнення збитків ПрАТ «Азовкабель» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» зазначено: «Місцевий господарський суд, встановивши, що в діях ПАТ «Запоріжжяобленерго» по відключенню позивача від електричної енергії відсутня протиправна поведінка, як елемент цивільного правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для покладення на ПАТ «Запоріжжяобленерго» відповідальності за завдані позивачу збитки у заявленому розмірі через відсутність всього складу цивільного правопорушення. У зв’язку із встановленими обставинами, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вмотивовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків з ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, при цьому штрафні санкції та відшкодування збитків лише у переліку таких наслідків. В даних відносинах за порушення зобов’язань енергопостачальником з безперебійного забезпечення електроенергією споживача (тобто правопорушення в електроенергетиці) наслідки були передбачені законом - ст. 24 Закону України «Про електроенергетику».

Тобто, ця відповідальність не є відшкодуванням збитків, не є штрафною санкцією, а є іншим видом відповідальності, що передбачена законом.

Таким чином, у справі № 908/2260/16 та у даній справі є різні предмети позову та різні підстави виникнення цивільно-правової відповідальності - в діях ПрАТ «Азовкабель» та бездіяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» різний склад правопорушення.

Стосовно вини (виннийх дій) ПАТ «Запоріжжяобленерго» позивач доводить з посиланням на Закон України «Про електроенергетику» та Правила улаштування електроустановок.

У даному випадку, при зверненні до суду першої інстанції з вимогами про стягнення двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, як заходу відповідальності, який передбачено умовами договору №1149 від 06.12.2005 та Законом України "Про електроенергетику", позивачем, було доведено обставини щодо неправомірного переривання електропостачальною організацією поставки електричної енергії, тим самим порушення умов договору.

Також, позивач обґрунтовано стверджував на безпідставність посилання в оскаржуваному рішенні на визначення заявленої до стягнення суми як оперативно-господарської санкції, передбаченої ст. 235 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 1.2. ПКЕЕ, недовідпущена електрична енергія - це різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у певний період відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, у тому числі при відключеннях а обмеженнях.

Умовами п. 4.1.2 договору №1149 від 06.12.2005р. передбачено, що у разі перерви в постачанні електричної енергії споживачу з вини постачальника понад встановлені для струмоприймачів відповідної категорії строки, постачальник несе відповідальність перед споживачем у розмірі двократної вартості «відпущеної електричної енергії згідно ст.24 Закону України "Про електроенергетику".

Відповідно до п.6.44 ПКЕЕ, у разі не передбаченого умовами договору переривання постачання електричної енергії з вини електропередавальної організації або постачальника електричної енергії та/або відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, зазначених у договорі, споживач має право на повернення йому коштів у розмірі, визначеному відповідно до законодавства України.

Враховуючи положення п.6.45 ПКЕЕ, у разі порушення цих Правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб'єктами господарювання відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акта порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається постачальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови представника постачальника електричної енергії або електропередавальної організації від підпису або неприбуття у визначений споживачем термін в акті робиться відповідний запис. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками споживача.

У зв’язку з відсутністю електропостачання, позивачем складено акти від 11.08.2016 р. (том 1, а.с.87) та 15.09.2016 р. (том 1, а.с.88), якими зафіксована відсутність електроенергії на ТОВ “БАРК”. Означені акти підписані трьома представниками споживача – ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та директором позивача – ОСОБА_9

Згідно пункту 6.46. ПКЕЕ обсяг електричної енергії, що недовідпущена споживачу, зазначається як різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у період обмеження відповідно до договору (визначається, виходячи із середньодобового обсягу споживання за попередній розрахунковий період та часу переривання), і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період.

Як вбачається із розрахунку недоотриманої електричної енергії, позивач вказує, що відповідачем недопоставлено позивачу електричну енергію в обсязі 614 14,78 кВт/год.

Відповідач зазначене не спростував.

Таким чином, двократна вартість невідпущеної електричної енергії з вини відповідача за шрахунком позивача, становить 268563,55 грн.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу передбачену пунктом 4.1.2. договору та ст. 24 ЗУ «Про електроенергетику» міру відповідальності в розмірі подвійної вартості недоотриманої електричної енергії за період з 14 од. 00 хв. 15.09.2016 по 15 год. 00 хв. 15.10.2016 у розмірі 268563,55 грн.

В апеляційній скарзі зазначено, що при постановленні оскаржуваного рішення суд невірно застосував норми матеріального права, зазначивши, що позивач не довів вину ПАТ «Запоріжжяобленерго» порушенні господарського зобов’язання - перериванні електропостачання.

Дослідивши матеріали справи судова колегія дійшла висновку, що відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено довором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від її заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З тверджень відповідача вбачається, що відповідач не припиняв постачання (продаж) електроенергії. Це відбулося з незалежних від ПАТ «Запоріжжяобленерго» підстав, оскільки доступу до підстанції відповідач не мав.

Однак, у даній справі, вину відповідача позивач вбачає не у від’єднанні, не у відключенні, а саме у перериванні електропостачання, тобто у бездіяльності щодо його відновлення у будь-який можливий спосіб. Уклавши договір з ПрАТ «Азовкабель» про спільне використання технологічних мереж № 4-6 від 01.05.2013, відповідач прийняв на себе відповідні права та зобов’язання як перед ПрАТ «Азовкабель», так і перед споживачами електричної енергії і набув прав користувача електромереж.

Також, відповідачем не було зазначено, які саме заходи були вжиті ПАТ «Запоріжжяобленерго», щоб у найкоротший строк відновити електропостачання до установок позивача та продовжити виконувати договірні зобов’язання за договором №1149.

У зв’язку із цим судова колегія дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є помилковим.

Стосовно актів судова колегія зазначає наступне.

Акти на які посилається позивач в обгрунтування своїх вимог, були складені з порушенням вимог п. п. 6.45, 6.46. ПКЕЕ. Однак, суд першої інстанції зазначив, що лист Держенергонагляду не є беззаперечним доказом вини відповідача у припиненні постачання електроенергії позивачу в період з 15.09.2016 р. по 15.10.2016 р.

Відповідно до п.6.44 ПКЕЕ, у разі не передбаченого умовами договору переривання постачання електричної енергії з вини електропередавальної організації або постачальника електричної енергії та/або відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, зазначених у договорі, споживач має право на повернення йому коштів у розмірі, визначеному відповідно до законодавства України.

Враховуючи положення п.6.45 ПКЕЕ, у разі порушення цих Правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб'єктами господарювання відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акту порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається начальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачатьника електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акту свої зауваження.

У разі відмови представника постачальника електричної енергії або електропередавальної організації від підпису або неприбуття у визначений споживачем термін в акті робиться відповідний запис. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками споживача.

У даному випадку, у зв’язку з відсутністю електропостачання позивачем було складено акти від 11.08.2016 та 15.09.2016 р., якими зафіксована відсутність електроенергії на електроустановках ТОВ «БАРК».

Актами від 05.09.2016р. та від 12.09.2016р. представники Бердянського міського району електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» засвідчили, що електропостачання здійснюється від дизельного генератора.

Судова колегія дійшла висновку, що відповідач був обізнаний про відсутність електропостачання на об’єкті позивача, однак не вчинив будь-яких дій на відновлення електропостачання, у зв’язку із цим порушив зобов’язання, які покладено на нього у відповідності умов договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 та ПКЕЕ.

В свою чергу, електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами (п.7.1 ПКЕЕ).

У даному випадку акти є належними та допустимими доказами (акту переривання електропостачання з вини енергопостачальника, що є підставою для застосування до нього відповідальності за ст. 24 ЗУ "Про електроенергетику", оскільки останні складені у відповідності до пунктів 6.45, 6.46 Правил, з огляду на те, що листом №007-44/9737 від 29.06.2016 року відповідач не заперечував проти здійснення такого підключення електроустановок позивача.

Якщо ПАТ «Запоріжжяобленерго» уклало з ТОВ «БАРК» договір про постачання електроенергії за певних умов, то прийняло на себе ризики виконання цього господарського зобов’язання. Не вчинивши будь-яких дій на відновлення електропостачання позивачу у розумні строки (а не припинення електропостачання, як зазначено в рішенні суду), відповідач тим самим порушив зобов’язання за договором №1149.

Тобто, електропостачання електроустановки позивача було припинено у спірний період саме за бездіяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до п.7.5 ПКЕЕ припинення постачання електроенергії споживачу постачальником можливе лише за певних умов, при цьому припинення електропостачання основним споживачем можливо лише за входженням з постачальником.

У даному випадку, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не мало претензій до ТОВ «БАРК» щодо виконання зобов’язань, Товариству «Азовкабель» погодження на припинення транзиту електроенергії до електроустановок товариства «БАРК» не надавало. Разом з тим, порушене право позивача на отримання згідно договору № 1149 електроенергії не відновило, переривання електропостачання не усунуло в зазначений період.

Кожна сторона повинна ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції).

Таким чином, при постановленні рішення у справі № 908/2068/17 господарський суд Запорізької області допустив неправильне застосування норм матеріального права, що потягло невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та є підставою для скасування рішення суду від 11.12.2017 у даній справі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог статті ст.129 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.)

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ, Запорізька область підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. (повний текст 14.12.2017 р.) по справі №908/2068/17 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції від 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, м. Бердянськ, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 р. (повний текст 14.12.2017 р.) по справі №908/2068/17 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 р. (повний текст 14.12.2017 р.) по справі №908/2068/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський рибопереробний комплекс”, м. Бердянськ Запорізької області до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”, м.Бердянськ про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 268 563,55 грн. – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" (код ЄДРПОУ 33086027) двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в сумі 268 563,55 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4028,44 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" (код ЄДРПОУ 33086027) судовий збір за подання апеляційної скарги 6042,67 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ на примусове виконання цієї постанови, оформивши його у відповідності до вимог ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 26.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 28.03.2018р.

Головуючий суддя: Л.Ф.Чернота

Судді: Н.О.Мартюхіна

ОСОБА_3

Надруковано примірників 6:

1 – позивачу;

1 – відповідачу-1 ;

1-відповідачу-2;

1- третій особі

1 – у справу;

1 – ГСД О;