Рішення № 73002482, 22.03.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018 Справа № 917/180/18

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., при секретарі судового засідання Мацюк О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" (м. Кременчук)

до TSKHUMI LTD (м. Тбілісі, Грузія)

про стягнення 18591,55 доларів США

За участю представника позивача: ОСОБА_1, від відповідача - не з"явився,

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" до TSKHUMI LTD (м. Тбілісі, Грузія) про стягнення 18591,55 доларів США основного боргу за товар, поставлений за контрактом № 3540 від 27.12.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поставив відповідачеві товар на суму 18591,55 доларів США, проте на момент розгляду справи в суді відповідач вартість отриманого від позивача товару не оплатив.

Відповідач за листом від 06.03.2018 року (вхід. №2518 від 12.03.2018р.) підтвердив отримання ухвали суду про відкриття провадження в цій справі, проти позовних вимог не заперечує, борг визнав в повному обсязі та просить розгляд справи проводити без його участі.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач визнав позов.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

За ухвалою від 23.02.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду на 22.03.2018р.

Про час і місце розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 26.02.2018р. та письмовими поясненнями відповідача від 12.03.2018р.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 22.03.2018р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне:

Сторони перебувають в договірних відносинах на підставі контракту № 3540 від 27.12.2016 р. (надалі - Контракт, а.с. 12-13).

Згідно з умовами п.1.1 контракту позивач (як продавець) зобов'язується поставити відповідачу (покупцеві, дистриб'ютору), а покупець (дистриб'ютор) зобов'язується прийняти та оплатити продавцю кондитерську продукцію, відповідно до замовлення покупця (дистриб'ютора), в асортименті, кількості та за цінами, зазначеним в інвойсах продавця, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Згідно Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності в процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України .

Згідно п.п. 8.1., 8.2., 8.3. Контракту, стягнення грошових коштів за яким є предметом даного спору, усі спори і розбіжності сторін, за якими не було досягнуто згоди, підлягають вирішенню за місцем знаходження продавця відповідно до законодавства країни продавця. У всьому іншому, що не передбачено цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Пунктом 3.3. і 3.5. Контракту передбачено, оплата за продукцію, що поставляється, здійснюється в доларах США, шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок продавця на умовах 100% передоплати, якщо інше не зазначено в інвойсах продавця. У призначенні платежу Покупець зобов'язаний вказувати номер і дату даного контракту, номер і дату інвойсу. Оплата за поставлену продукцію є підтвердженням узгоджених сторонами в інвойсі ціни, номенклатури та кількості товару. Датою оплати покупцем (дистриб'ютором) кожної партії продукції вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У п. 4.3. Контракту сторони погодили, що поставка продукції здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 року.

Сторони в п. 4.5. Контракту погодили поставку продукції на умовах FCA (м. Кременчук, Полтавська область, Україна), протягом 5 днів після оплати продукції, при цьому вантажні операції та митне оформлення продукції в режимі “Експорт” здійснюється продавцем протягом 2 робочих днів з моменту подачі транспорту покупцем (пистриб'ютором), за виключенням вихідних та святкових днів.

Всі платежі по Контракту здійснюються банківським переказом в доларах США. Всі комісії банку сплачує покупець (пистрибютор); (п. 4.8 Контракту).

В п. 4.9. Контракту передбачено, що право власності на продукцію і ризики втрати переходять до покупця (дистриб'ютору) з моменту передачі продукції від продавця покупцеві (дистриб'ютору) або перевізнику, відповідно до п. 4.4. Контракту, що фіксується підписом та/або печаткою в товаросупровідних документах.

Позивач зобов'язання щодо поставки товару виконав в повному обсязі, відповідно до умов контракту, передав товар перевізнику, про що свідчить штамп перевізника на міжнародній товаро-транспортній накладній (CMR) № 615504 (а.с. 16).

Відповідно до погоджених сторонами умов контракту, позивачем був поставлений відповідачу товар на суму 18591,55 доларів США за рахунком-фактурою № 4-09 від 04.09.2017 року (а.с. 14) та видатковою накладною № ПРК-917-195 від 08.09.2017 року (а.с. 15).

Також на товар був оформлений пакувальний лист № 6 від 08.09.2017 poку, сертифікат про походження товару форми СТ-1 № 1613355, висновок про походження товару № Вс-1340 від 08.09.2017 року, фітосанітарний сертифікат на дерев'яну тару № 60/ 16- 6036 / XX-597596 від 08.09.2017 року (а.с. 19-23).

Згідно рахунку-фактури № 4-09 від 04.09.2017 року поставка продукції Постачальником відбувалася на умовах відстрочення платежу 30 календарних днів з дати митного оформлення продукції в режимі “Експорт”. Отже, останній день оплати поставленої продукції настав 08.10.2017 року.

Відповідач оплату поставленої позивачем продукції на суму 18591,55 доларів США не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією (вимогою) про оплату боргу від 16.11.2017р. (а.с. 24), на яку відповідач відреагував гарантійним листом від 28.11.2017 року (а.с. 25-26). В останньому відповідач підтвердив прострочку оплати товару, поставленого позивачем за рахунком-фактурою № 4-09 від 04.09.2017р. та гарантував оплату на рахунок ПП ПТК “ЛУКАС” 18591,55 доларів США.

З огляду на прострочку оплати поставленого ПП ПТК “ЛУКАС” і отриманого товару, Відповідач в гарантійному листі зобов'язався сплатити заборгованість в строк не пізніше 10.12.2017 року, оплатити ПП ПТК “ЛУКАС” все понесені витрати, пов'язані з вичерпаним терміном валютного контролю в розмірі штрафних санкцій 0,3 відсотка суми неодержаної виручки, а також сплатити пеню в розмірі 1% від суми неоплаченої Продукції, відповідно до умов Контракту, за кожен день прострочення платежу, а також зобов'язується в терміни, передбачені Контрактом, оплатити ПП ПТК “ЛУКАС” всі судові витрати, а також додатково витрати на правове забезпечення, інші витрати, але не менше 1 000 доларів США за кожне звернення до суду на зазначені в Контракті реквізити ПП ПТК “ЛУКАС”.

Також наявність боргу і визнання його Відповідачем підтверджується підписаним Сторонами актом звірки взаємних розрахунків за 01.04.2017-28.11.2017р.р. (а.с. 27).

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" та п. 8.2 Контракту № 3540 від 27.12.2016р., до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальне право України.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Між сторонами по справі виникли зобов'язання з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ч. 1 ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Отже, змістом договору купівлі-продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГК України, іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Як встановлено судом, 27.12.2016р. між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, був укладений контракт № 3540.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов контракту № 3540 від 27.12.2016р. позивач постави, а відповідач прийняв товар на загальну суму 18591,55 доларів США, що підтверджується рахунком-фактурою № 4-09 від 04.09.2017 року (а.с. 14) видатковою накладною №ПРК-917-195 від 08.09.2017 року (а.с. 15), міжнародною товаро-транспортною накладною (CMR) А№ 615504 від 08.09.2017 року, митною декларацією (а.с. 14-18).

Також на товар був оформлені: пакувальний лист № 6 від 08.09.2017 poку, сертифікат про походження товару форми СТ-1 № 1613355, висновок про походження товару № Вс-1340 від 08.09.2017 року, фітосанітарний сертифікат на дерев'яну тару № 60/ 16- 6036 / XX-597596 від 08.09.2017 року (а.с. 19-23).

У п. 4.3, 4.5 Контракту сторони погодили, що поставка Продукції здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 року, на умовах FCA.

Зазначені в договорі правила ІНКОТЕРМС-2010 підлягають застосуванню судом як звичай ділового обороту, що зафіксований у документі (ч.1 ст.7 ЦК України), а також підлягають застосуванню відповідно до вимог ч.4 ст.265 ГК України.

За міжнародними правилами по тлумаченню найбільш широко використовуваних торговельних термінів в області зовнішньої торгівлі (ІНКОТЕРМС 2010), термін FCA "Free Carrier" ("франко-перевізник") означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованому покупцем, в своїх приміщеннях або в іншому обумовленому пункті.

Відповідно до п. а) абзацу другого умови А4 базису поставки FCA, поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названим місцем є площі продавця.

В п. 4.5. Контракту сторони узгодили пункт поставки продукції: м. Кременчук, Полтавська область, Україна. Позивач зобов'язання щодо поставки товару виконав в повному обсязі, відповідно до умов контракту, передав товар перевізнику, про що свідчить штамп перевізника на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) (а.с. 16).

Як стверджує позивач, прийняті на себе зобов"язання за контрактом в частині оплати відповідач належним чином не виконав, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 18591,55дол. США, що складає 496383,23 грн. за офіційним курсом Національного банку України за станом на 14.02.2018 року.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем були порушені права позивача за захистом яких мало місце звернення до суду; а аналіз наведених у позові аргументів та поданих позивачем доказів свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

За наведеного, з урахуванням доказів, залучених до матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в сумі 18591,55 дол. США, що складає 496383,23 грн. за офіційним курсом Національного банку України за станом на момент подання позову (20.02.2017 року).

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 7445,75 грн. судового збору за платіжним дорученням від 14.01.2018р. № 1101 (а.с.11), що складає 287,87 доларів США за офіційним курсом Національного банку України за станом на дату сплати.

Суд встановив, що вказані судові витрати пов’язані з розглядом даної справи; їх розмір є обґрунтованим з урахуванням ціни позову.

Відповідно до ч.1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з TSKHUMI LTD (селище Вазісубані, ІІІ № 15, Ісані-Самгорський район, м. Тбілісі, Грузія, 0100; ідентифікаційний код 406187326) на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" (вул. І. Приходька, буд. 69, м. Кременчук, Полтавська область, 39621; ідентифікаційний код 23808087) 18591,55 доларів США основного боргу, 278,87 доларів США витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 27.03.2018р.

Суддя Безрук Т.М.