Ухвала суду № 73002282, 26.03.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.03.2018 р. Справа № 914/520/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Манюка П.Т., розглянувши матеріали заяви Львівської міської ради, м. Львів,

про забезпечення позову

у справі № 914/520/18

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз", м. Львів,

до відповідача-1: Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1, м. Львів,

про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора

встановив:

На розгляд господарського суду разом із позовною заявою надійшла заява Львівської міської ради про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об’єкт нерухомого майна по вул. Б. Лепкого, 16 (реєстраційний номер майна 1400551346101), боржник - ТзОВ «Сюрприз».

Заяву позивач обгрунтовує тим, що накладення арешту на спірний об’єкт є необхідною мірою для забезпечення захисту прав та інтересів справжнього власника цього майна (Львівської міської ради), адже його вчасне застосування може стати запорукою реального виконання рішення суду.

Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обгрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, суд звертає увагу позивача, що згідно зі статтями 73, 74, 77, ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однак, заявник у заяві про забезпечення позову не вказує обставини, які б підтверджували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За таких обставин,, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області, суд

постановив:

1. У задоволенні заяви Львівської міської ради про забезпечення позову – відмовити.

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена у порядку та в терміни визначені нормами ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.