Ухвала суду № 73002228, 20.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1804/16

за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Столиця-Сервіс», Київська обл., м. Бровари (код ЄДРПОУ 34934568)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Столиця-Сервіс», Київська обл., м. Бровари (код ЄДРПОУ 34934568), далі - боржник/банкрут

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ющенко А.В.

За участю представників учасників у справі:

ліквідатор ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс»: ОСОБА_1;

від ПАТ «КБ «Актив-Банк»: ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/1804/16 за заявою Голови ліквідаційної комісії ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс» про банкрутство ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс» з урахуванням особливостей, передбачених ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі також: «Закон про банкрутство»).

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника № 911/1804/16; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено на 10.08.2016 засідання суду щодо вирішення питання про визнання Боржника банкрутом; вирішено інші процедурні питання у справі.

Постановою господарського суду Київської області від 16.08.2016 визнано ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, вирішено інші процедурні питання у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 постанову господарського суду Київської області від 16.08.2016 у справі № 911/1804/16 скасовано в частині призначення ліквідатором ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс» арбітражного керуючого ОСОБА_3 та прийнято в цій частині нове рішення, а саме призначено ліквідатором ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс» ОСОБА_1

Ухвалою суду від 22.11.2016 визнано грошові вимоги ПАТ «КБ «Актив-Банк» до ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс» у сумах: 2756,00 грн. - 1 черга; 3278686,99 грн. - позачергово, як забезпечені; окремо включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ «КБ «Актив-Банк» у сумі 3278686,99 грн., як забезпечені заставою майна ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс» і підлягають задоволенню позачергово. Зокрема вказані грошові вимоги забезпечені згідно договору застави автомобілів б/№ від 02.07.2009.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

21.02.2018 до суду ліквідатором Банкрута подано заяву № 02-25/778 від 14.02.2018 (вх. № 3684/18) про надання згоди на реалізацію майна ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс».

Ухвалою суду від 26.02.2018 розгляд вказаної заяви призначено на 20.03.2018.

20.03.2018 до суду надійшли письмові заперечення заставного кредитора ПАТ «КБ «Актив-Банк» від 19.03.2018 № 289/11 (вх. № 5496/18) щодо поданої ліквідатором заяви.

20.03.2018 у судове засідання з’явились представник кредитора ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ліквідатор Банкрута. Ліквідатор подану заяву підтримав і просив задовольнити. Представник ПАТ «КБ «Актив-Банк» заперечив проти задоволення заяви з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Розглядаючи вказану заяву ліквідатора про надання згоди на реалізацію заставного майна Боржника суд зазначає таке.

У заяві ліквідатор Банкрута просить суд в порядку ст. 42 Закону про банкрутство надати згоду на продаж майна Боржника ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс», що є предметом забезпечення вимог ПАТ «КБ «Актив-Банк».

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор Банкрута посилається на приписи ст. 41, 42, 43 Закону про банкрутство та зазначає, що заставний кредитор - ПАТ «КБ «Актив-Банк» на запит ліквідатора Банкрута від 29.12.2016 № 02-25/673 надіслав лист від 20.02.2017 № 142/11, згідно якого ПАТ «КБ «Актив-Банк» не погодився із включенням заставного майна до складу цілісного майнового комплексу Банкрута та просив реалізувати його окремо від інших активів Банкрута.

В подальшому ліквідатором Банкрута було направлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» лист № 02-25/745 від 10.10.2017 про надання письмового узгодження порядку продажу заставного майна та лист № 02-25/752 від 16.11.2017 щодо надання письмового узгодження на включення до складу ЦМК Банкрута заставного майна для організації проведення першого аукціону. Однак ліквідатором Банкрута не було отримано згоди банківської установи на включення заставного майна до складу ЦМК.

Як вбачається з письмових заперечень ПАТ «КБ «Актив-Банк» проти надання згоди на реалізацію заставного майна, банк зазначає, що оцінка майна Банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ «КБ «Актив-Банк», була здійснена у 2016 році та висновки про вартість майна поставлені банком під сумнів, оскільки з позиції банку вартість занижена на 76-300% від вартості аналогічних пропозицій на ринку. Також ПАТ «КБ «Актив-Банк» зазначив про відсутність інформації щодо проведення ліквідатором Банкрута конкурсу на визначення організатора аукціону з продажу майна Банкрута.

Суд не погоджується з такою позицією кредитора ПАТ «КБ «Актив-Банк» з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Частиною 1 статті 43 Закону про банкрутство визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Статтею 65 Закону про банкрутство визначено, що якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Аналізуючи наведені приписи Закону про банкрутство суд зазначає, що порядок продажу майна банкрута визначений саме нормами Закону, жодна із вказаних норм не містить права заставного кредитора погоджувати чи встановлювати умови продажу заставного майна, а навпаки, кожна стаття, що регулює питання продажу майна банкрута зобов’язує ліквідатора керуватися саме приписами Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 07.04.2015 у справі № 901/3006/13, де зазначено, що згода забезпеченого кредитора на реалізацію майна, передбачена ст. 42 Закону, не пов’язана із наданням заставному кредитору права обирати порядок і умови реалізації даного майна.

Доводи ПАТ «КБ «Актив-Банк» про заниження вартості заставного майна Банкрута згідно оцінки, проведеної у 2016 році, як підстава для відмови у погодженні продажу майна Банкрута відхиляються судом у зв'язку з тим, що реалізація майна ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс» згідно заяви ліквідатора Банкрута, буде здійснена у складі цілісного майнового комплексу Банкрута, отже початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів, як це встановлено ст. 43 Закону про банкрутство, а не відомості щодо оцінки заставного майна.

Доводи ПАТ «КБ «Актив-Банк» про відсутність інформації щодо організатора аукціону суд також вважає необгрунтованими, оскільки відсутність у кредитора зазначеної інформації не свідчить про порушення ліквідатором норм Закону про банкрутство щодо реалізації майна Банкрута.

Правовий аналіз наведених вище норм Закону про банкрутство свідчить про можливість надання безпосередньо судом згоди на продаж заставного майна, у випадку відсутності такої згоди з боку заставного кредитора.

Отже враховуючи викладені вище обставини, а саме відсутність письмової згоди ПАТ «КБ «Актив-Банк» на реалізацію заставного майна в межах провадження у даній справі про банкрутство, суд дійшов висновку про задоволення поданої ліквідатором Банкрута ОСОБА_1 заяви та надання згоди на продаж майна ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс», яке перебуває в заставі ПАТ «КБ «Актив-Банк» на підставі Договору застави автомобілів б/№ від 02.07.2009, у складі цілісного майнового комплексу, в порядку, встановленому Законом про банкрутство.

Керуючись ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 234, 235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ліквідатора ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс» ОСОБА_1 № 02-25/778 від 14.02.2018 (вх. № 3684/18) про надання згоди на реалізацію заставного майна ТОВ «Компанія «Столиця-Сервіс» задовольнити.

2. Надати згоду на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Столиця-Сервіс» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, 10А; код ЄДРПОУ 34934568), що є предметом забезпечення вимог ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк», у складі цілісного майнового комплексу в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

3. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 26.03.2018.

Суддя С.Ю. Наріжний