Рішення № 73001927, 27.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2018

Справа № 910/853/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до приватного акціонерного товариства «Отіс»

про стягнення 2 985,21 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Київенерго» до приватного акціонерного товариства «Отіс» про стягнення 2 985,21 грн., з яких: 2 880,94 грн. боргу, 12,08 грн. 3% річних, 92,19 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 081025510010100 від 15.07.2015.

Суд своєю ухвалою від 31.01.2018, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 21.02.2018 відкрив провадження у справі № 910/853/18 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.03.2018 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення в сумі 2 633,76 грн. та заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 247,18 грн. погасив, про що свідчать надані відповідачем платіжні доручення № 639 від 30.01.2018 на суму 2633,76 грн. та № 1295 від 26.02.2018 на суму 247,18 грн.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.07.2015 публічне акціонерне товариство «Київенерго» (виконавець) та приватне акціонерне товариство «Отіс» (споживач) уклали договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб’єктам господарювання № 081025510010100 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов’язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, згідно з діючими нормативами, а споживач зобов’язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

На підставі п. 10 Договору відповідач, який не має засобів обліку, оплачує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з нормативами споживання гарячої води, визначеними в залежності від кількості та виду(типу) водорозбірних пристроїв, встановлених у приміщенні та графіку роботи приміщень. Нормативи споживання визначаються відповідно до умов даного договору, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування та інших нормативних актів, зокрема СНІП 2.04.01-8/5 «Внутрішній водопровід та каналізація».

Згідно з п. 11 Договору, в разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії відповідач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі приміщення за умови здійснення власником або балансоутримувачем будинку заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Відповідно до п. 13 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісяця. У разі застосування щомісячної систем оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Станом на дату звернення з позовом до суду (26.01.2018) у споживача існувала заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення в сумі 2 633,76 грн. та заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 247,18 грн.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення в сумі 2 633,76 грн. та боргу за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 247,18 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Після відкриття провадження у даній справі, відповідач заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення в сумі 2 633,76 грн. та заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 247,18 грн. погасив, про що свідчать надані відповідачем платіжні доручення № 639 від 30.01.2018 на суму 2633,76 грн. та № 1295 від 26.02.2018 на суму 247,18 грн. Суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення в сумі 2 633,76 грн. та заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 247,18 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 92,19 грн. інфляційних втрат та 12,08 грн. трьох процентів річних за період з вересня 2017 року по листопад 2017 року.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 92,19 грн. інфляційних втрат та 12,08 грн. трьох процентів річних. Суд закриває провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення в сумі 2 633,76 грн. та заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 247,18 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути приватного акціонерного товариства «Отіс» (вул. Чистяківська, 32, Київ, 03062, код 14357579) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (пл. Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, код 00131305) 92,19 грн. інфляційних втрат, 12,08 грн. 3% річних, 1762,00 грн. судового збору.

Закрити провадження в частині стягнення 2 880,94 грн.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Повний текст рішення складено 27.03.2018.

Суддя С. А. Ковтун