Рішення № 73000683, 27.03.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5719/17

Провадження № 2/645/689/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1,

учасники справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 «ПриватБанк», надав заяву про слухання справи без його участі,

відповідач – ОСОБА_3, надав заяву про слухання справи без його участі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.03.2012 року між Приватним акціонерним товариством ОСОБА_2 «ПриватБанк» (надалі - ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачем не виконуються належним чином зобов’язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Таким чином, станом на 31.07.2017 року за відповідачем ОСОБА_3 існує заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.03.2012 року у розмірі 81 490,61 грн., яка складається з:

-Заборгованість за кредитом – 6000,00 грн.;

-Заборгованість по процентам за користування кредитом – 67 833,91 грн.;

- Заборгованість за пенею та комісією – 3300,00 грн.;

-Штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.;

-Штраф (процентна складова) – 3856,70 грн.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Представник позивача надав до суду заяву, де просить слухати справу без його участі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач, ОСОБА_3, надав заяву про слухання справи без його участі. В матеріалах справи містяться письмові пояснення відповідача, в яких він просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказує, що у 2012 році ним отриманий в ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит до 3000,00 грн. На протязі 2013 року відповідач його майже повністю погасив та приблизно в цьому році він загубив кредитну картку. Коли почав відновлювати кредитну картку, працівники банку сказали, що в нього є заборгованість по кредиту в розмірі 1200,00 грн. У зв’язку з тяжким матеріальним станом він не сплачував проценти за користування кредитом. У 2014 році він почав сплачувати заборгованість за кредитом, яка на той час складала 8000,00 грн. Через деякий час під час оплати заборгованості йому повідомили, що заборгованість складає 5000,00 грн., однак наступного місяця заборгованість за кредитом вже вкладала близько 9000,00 грн. Після цього його борг був переданий колекторській фірмі та на протязі багатьох років відповідача надходили погрози з їх сторони. У 2015 році йому телефонували з ПАТ КБ «ПриватБанк», однак кожного разу вони називали різну суму заборгованості. Крім того просить застосувати строк позовної давності до вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», які заявлені 19.12.2017 року.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України , судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 30.03.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачем не виконуються належним чином зобов’язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено, що станом на 31.07.2017 року за відповідачем ОСОБА_3 існує заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.03.2012 року у розмірі 81 490,61 грн., яка складається з:

-Заборгованість за кредитом – 6000,00 грн.;

-Заборгованість по процентам за користування кредитом – 67 833,91 грн.;

- Заборгованість за пенею та комісією – 3300,00 грн.;

-Штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.;

-Штраф (процентна складова) – 3856,70 грн.

Позивач свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідачем було порушено грошове зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого станом на 31.07.2017 року утворилась заборгованість на загальну суму – 81 490,61 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання відповідача про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про права споживачів» суди мають виходити із того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до заяви клієнта датою отримання відповідачем кредитних коштів є 30.03.2012 року. Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості за договором б/н від 30.03.2012 рооку позивачем, останньою сплатою відповідачем по кредиту є 26.11.2014 року, це є останньою датою, коли відповідач визнавав борг. Позовна заява подана до суду 13.12.2017 року, тобто від дня, коли відповідач визнавав свій борг минуло більше ніж 3 роки.

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Дані про те, що між сторонами укладено договір про збільшення строку позовної давності у суду відсутні.

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідна заява з боку відповідача подана до суду 27.03.2018 року.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в зв’язку зі сплином строку позовної давності.

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень ст.141 ЦПК України, понесені стороною позивача судові витрати покладаються на позивача, якому відмовлено в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 259, 261, 267, 526, 530, 611 ЦК України, ст.ст. 13, 76-80, 133, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова до Апеляційного суду Харківської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299), місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1.

Повне судове рішення складено 27 березня 2018 року.

Суддя Т.В. Бабкова