Ухвала суду № 73000661, 22.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7380/15-к Суддя 1 інстанції Клименко І. В.

Номер провадження 11-кп/774/47/К/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 р. м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Русакової І.Ю.

суддів: КоваленкоН.В., ОСОБА_2

за участю секретаря судового засідання Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі в режимі відеоконференції з Господарським судом Львівської області кримінальне провадження, внесене 06.07.2015р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040000000647 щодо:

ОСОБА_3, 1965 року,

вересня місяця, 29 дня, який народився в

с.Ярошівка, Катеринопільського р-ну

Черкаської обл., зареєстрованого та

проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1

Черкаської обл., вул.Степова, 16,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за апеляційною скаргою цивільного відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2017р.

Учасники судового провадження:

прокурор Бурчик А.В..

представник ОСОБА_5

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі цивільний відповідач ТОВ «Транс-Сервіс-1», просить змінити вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 в частині цивільного позову ОСОБА_6

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 150 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 178 765 грн.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2017р. ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тяжке тілесне ушкодження потерпілого та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5р. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3р.

На підставі п.г) ст.1, ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_3 звільнено від відбування основного та додаткового покарання.

Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_9» на користь ОСОБА_8 у відшкодування матеріальної шкоди 92 536 грн. (дев’яносто дві тис. п’ятсот тридцять шість) грн. 63 коп., моральної шкоди 5 000 (п’ять тис.) грн., а всього 97 536 (дев’яносто сім тис. п’ятсот тридцять шість) грн. 63 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» на користь ОСОБА_8 у відшкодування моральної шкоди 195 000 (сто дев’яносто п’ять тис.) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_9» на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 50 000 (п’ятдесят тис.) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1” на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 296 765 (двісті дев’яносто шість тис. сімсот шістдесят п’ять) грн. 00 коп..

Зобов’язано ОСОБА_6 після відшкодування збитків передати пошкоджений автомобіль MERCEDES-BENZ, модель ATEGO н/з НОМЕР_1 ТОВ “Транс-Сервіс-1”.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирішено питання по речовим доказам.

Цивільний відповідач ТОВ «Транс-Сервіс-1», обґрунтовуючи доводи, апеляційної скарги вказує, що під час вирішення питання по цивільному позову, суд першої інстанції не повно з’ясував обставини які стосуються цивільного позову, належним чином не дослідив і не оцінив відповідні докази.

Цивільний позивач зазначає, що 5 вересня 2014р. між ТОВ «Транс-Сервіс-1» та ПрАТ «УСК ««Княжа Вієнна іншуранс груп» було укладено договір № К040481 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п.3 зазначеного договору, предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної Страхувальником або іншою особою, цивільна відповідальність якої застрахована, життю, здоров’ю, працездатності, майну Третіх осіб, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час експлуатації забезпеченого (них) транспортного (них) засобу (засобів), що визначений (ні) в розділі 4 Договору.

Відповідно до п.4 договору транспортний засіб «MAN TGA 18.440», реєстраційний номер ВС 7059 СТ.

У відповідності до п.п.7.2 п.7 договору, ліміт відповідальності на один страховий випадок на один забезпечений транспортний засіб 100% страхової суми на один ЗТЗ визначеної в п.8.1. Договору, тобто згідно п.п.8.1. п.8 Договору, страхова сума на один ЗТЗ становить 100 000 грн.

Цивільний відповідач вказує на те, що суд першої інстанції в порушення вимог кримінального процесуального закону не дослідив надану разом із запереченнями на цивільний позов ОСОБА_6 копію договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № К040481 від 5 вересня 2014р.

Цивільний відповідач зазначає, що оскільки ТОВ «Транс-Сервіс-1» застрахував свою цивільно-правову відповідальність, страховик несе зобов’язання за цим договором перед третьою особою у випадку настання страхового випадку в межах відповідного ліміту відповідальності, тобто обов’язок винної особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, щодо повного відшкодування завданої нею майнової шкоди виникає у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) потерпілій особі для такого відшкодування.

При цьому, цивільний відповідач вказує, що страховик, який виплатив страхове відшкодування має право вимагати, як страхувальник та інша особа, яка одержала страхове відшкодування у особи, відповідальної за завдані збитки відшкодування цих збитків, що повністю відповідає п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013р. №4 «Про деякі питання застосування законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Цивільний відповідач вважає, враховуючи договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № К040481 від 5 вересня 2014р., судом першої інстанції помилково не врахована ст.1194 ЦК України та позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені у більшому розмірі з ТОВ «Транс-Сервіс-1» ніж з ПрАТ «УСК ««Княжа Вієнна іншуранс груп».

Окрім того, цивільний відповідач стверджує, що суд першої інстанції помилково стягнув з ТОВ «Транс-Сервіс-1» 20 000 грн. за послуги евакуатора від ПП «Техносервісінформ», оскільки матеріалами кримінального провадження, зокрема ОСОБА_10 виконаних робіт від 30.05.2016р. встановлено, що за надання послуг евакуатора було сплачено 2000 грн., тому розмір відшкодування матеріальних збитків підлягає зменшенню на 18 000 грн.

Відповідно до вимог ст.402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу не подані.

За обставин встановлених судом першої інстанції та детально викладених у вироку, обвинувачений ОСОБА_3,06.07.2015 приблизно о 03.00 год., керуючи автомобілем «MAN TGA 18.440», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом- цистерною «BODEX KIS 3W-S», реєстраційний номер НОМЕР_3, рухався по автошляху «Р-73» Нікопольського району Дніпропетровської області зі сторони м.Нікополя в напрямку м.Дніпропетровська.

Під час руху по 48 км + 400 м вищевказаного автошляху водій ОСОБА_3, проявляючи злочинну недбалість, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, змінив напрямок свого руху, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля з автомобілем «MERSEDES BENZ ATEGO», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_11, який рухався по своїй смузі для руху у зустрічному автомобілю «MAN TGA 18.440», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною «BODEX KIS 3W-S», реєстраційний номер НОМЕР_3 напрямку.

Своїми діями водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п.10.1: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв’язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди:

-водій автомобіля «MERSEDES BENZ ATEGO» ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого внутрішньо-суглобового перелому мищелків правої великогомілкової кістки та верхньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, саден в області правого колінного суглобу та саден у правій скроневій області волосистої частини голови, які за своїм характером відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовили тривалий розлад здоров’я, строком понад 3 тижні (більш як 21 день);

-пасажир автомобіля «MERSEDES BENZ ATEGO» ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої сумісної тупої травми тіла: відкритої тяжкої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню, вогнищ забиття речовини головного мозку в лобних та лівій тім’яній долі, субурахноїдального крововиливу, перелому кісток основи черепу - клітин решітчастої кістки та задньої стінки лобної пазухи, гемосинусу правої верхньощелепної пазухи, клітин решітчастої кістки та правої частини основної пазухи, підапоневротичної гематоми лівої лобно-скроневої області, перелому кісток носу, забійно-рваної рани кінчика носу, пароорбітальних гематом праворуч та ліворуч, забійно-рваної рани верхньої повіки правого ока; закритого перелому правої стегнової кістки у верхній третині зі зміщенням уламків; відкритого уламкового внутрішньо-суглобового перелому правої великогомілкової та малогомілкової кісток зі зміщенням уламків, масивної рваної рани по передній поверхні правої гомілки з переходом на задню поверхню, численних саден правої нижньої кінцівки; відкритого уламкового перелому лівої великогомілкової та малогомілкової кісток у верхній та середній третині зі зміщенням уламків та забійно-рваною раною по передній поверхні лівої гомілки у верхній третині, з ушкодженням судин та нервів лівої гомілки, з розвитком ешемії лівої нижньої кінцівки, з приводу чого по життєвим показникам було проведено оперативне втручання - ампутацію кінцівки на рівні нижньої третини лівого стегна; численних саден тулуба та верхніх кінцівок, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю;

-пасажир автомобіля «MERSEDES BENZ ATEGO» ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла (забитої рани на голові в потиличній ділянці праворуч, перелому кісток основи черепу, крововиливів під м'якими мозковими оболонками; саден в проекції крижа, переривчастого характеру за правій половині обличчя на всьому протязі від лобної ділянки до верхньої третини шиї і від умовної серединної лінії до правої вушної раковини, на правій половині передньої поверхні тулуба від рівня 6-го ребра до крила здухвинної кістки, на задній поверхні правої верхньої кінцівки на всьому протязі, на передній поверхні у верхній третині правої гомілки; розриву промежини у ділянці анального отвору праворуч; синців на внутрішніх поверхнях обох стегон, синців на верхній повіці правого ока, на нижній повіці лівого ока з переходом на виличну ділянку, на усіх поверхнях гомілок та на тильній поверхні обох стоп; рванозабитих ран на передньо-зовнішній поверхні правого стегна у середній третині, на внутрішній поверхні у нижній третині правого стегна, на передній поверхні в проекції правого колінного суглоба, на передній поверхні у верхній третині лівої гомілки; розтрощення правої стопи; крововиливу у товщу позачеревної клітковини праворуч, часткового відриву судинної ніжки правої нирки, розриву селезінки та печінки, масивного підшкірного крововиливу з відшаруванням шкіряних покровів на всьому протязі поперекової ділянки, підшкірного крововиливу в проекції правого плечового суглоба на передньо-верхній поверхні, відшарування шкіряних покровів в проекції правого ліктьового суглоба, вогнищевих крововиливів у товщу шкіри та підшкірно-жирової клітковини нижніх кінцівок з відшаруванням кишеньоподібного характеру шкіри на передній поверхні обох гомілок; перелому правого надколінника, повного розриву правого крижового-здухвинного з’єднання, неповного розриву лівого крижового- здухвинного з’єднання у верхній частині, розриву донного симфізу, поперечного відкритого перелому правої стегнової кістки у середній третині, розтрощення верхньої голівки лівої великогомілкової кістки, подвійного перелому лівої малогомілкової кістки, переломів ребер: праворуч - 1, 2-го по середньо-ключичній лінії з ушкодженням пристінкової плеври, 1 - 7-го, 10 - 12-го по лопатковій лінії без ушкодження пристінкової плеври, ліворуч — 1 - 8-го по лопатковій лінії без ушкодження пристінкової плеври, 11 - 12-го по біляхребтовій лінії без ушкодження пристінкової плеври 7 - 8-го по передній пахвовій лінії без ушкодження пристінкової плеври, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті, яка настала 06.07.2015 о 03.00 год. на 48 км + 400 м автошляху «Р-73» Нікопольського району Дніпропетровської області.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тяжке тілесне ушкодження потерпілого та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Транс-Сервіс-1» в судовому засіданні під час апеляційного розгляду підтримав апеляційні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Прокурор в судовому засіданні при апеляційному розгляді, заперечував проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга цивільного відповідача підлягає частковому підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіряючи, доводи цивільного відповідача, викладені в апеляційній скарзі, проаналізувавши докази на які посилається цивільний відповідач, колегія суддів частково з ними погоджується.

Суд першої інстанції вирішуючи цивільний позов ОСОБА_6 повно і ретельно проаналізував докази, зазначивши їх у судовому рішенні, і встановив, щообвинувачений ОСОБА_3, з 13.04.2011р. працює водієм транспортних засобів, за ним закріплений автомобіль MАN TGА, номерний знак НОМЕР_5 та причіп BODEX KIS, номерний знак НОМЕР_6, що він з 30.05.2015р. по 04.07.2015р. знаходився у відрядженні в с.Єрки, м.Іллічівськ, смт.Нові Біляри, м.Миколаїв, м.Мелітополь, м.Коблево, с.Троїцьке, м.Дніпропетровськ, м.Нікополь, тому обґрунтовано дійшов висновку, що шкода заподіяна дорожньо-транспортною пригодою сталася під час виконання водієм ОСОБА_3 трудових обов’язків з ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-1», і відповідальність за спричинену шкоду повинна нести юридична особа, а саме підприємство на якому працює обвинувачений.

У Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дані роз’яснення щодо розгляду справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

У п.6. зазначеної постанови роз’яснено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

У зв’язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_13 з цивільного відповідача ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС-1», який є володільцем транспортного засобу MАN TGА, номерний знак НОМЕР_5 та причіпу BODEX KIS, номерний знак НОМЕР_6 і з цих підстав вважає доводи апелянта безпідставними.

Між тим, колегія суддів погоджується і з доводами апеляційної скарги цивільного відповідача щодо необхідності зменшення розміру матеріальної шкоди стягнутої на користь цивільного позивача ОСОБА_14 на 18 000 грн., оскільки вони є обґрунтованими і законними.

Так, з заяви ОСОБА_6 від 29 серпня 2016р. про збільшення розміру позовних вимог (ар.пр.87, т.3) вбачається, що він просив суд збільшити суму позову на 16 600 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги, тим, що ним були сплачені послуги Евакуатора ПП «ТЕХНОСЕРВІСІНФОРМ» в сумі 2000 грн., послуги транспортування (Нікополь-Дніпропетровськ), в сумі 7 300 грн., послуги штраф майданчику ТОВ «ДИНАСТІЯ-ДНІПРО», в розмірі 7 300 грн.

З акту виконаних робіт №SH-DР1601400 від 30.05.2016р. вартість послуг евакуатора становить 2000 грн., чеком №1957 від 30.05.2016р. підтверджена сплата позивачем зазначених послуг (ар.пр.90, т.3).

Проте з вироку суду вбачається, що задовольняючи цивільний позов ОСОБА_6 за послуги евакуатора від ПП “ТЕХНОСЕРВІСІНФОРМ”, вартість, яких складала 2000 грн., суд стягнув суму в розмірі 20 000гр. (ар.пр.140, т.3), тому у цій частині вимоги цивільного відповідача повинні бути задоволенні, а розмір матеріальної шкоди зменшено на 18 000 грн.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції, згідно п.3 ч.1 ст.408 КПК України підлягає зміні у зв’язку зі зменшенням суми матеріальної шкоди стягнутої з цивільного відповідача ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-1» на користь ОСОБА_6

Керуючись ст. ст. 404, 405, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», задовольнити, частково.

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2017р. яким ОСОБА_3, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і засуджено - змінити.

Зменшити суму матеріальної шкоди стягнутої з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» на користь ОСОБА_6 на 18 000 грн.

Стягнути ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 278 765 (двісті сімдесят вісім тис. сімсот шістдесят п’ять) грн.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

ОСОБА_1 ОСОБА_15 ОСОБА_2