Рішення № 73000633, 21.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20435/17

Провадження № 2-а/761/105/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Яриновської Є.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Кругляка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою першого заступника начальника Офісу великих платників податків ДФС Бондар Л.М. № 3/28-10-14-01 від 01.06.2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 860,00 грн.

Вказана постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 4/28-10-14-01 від 22.05.2017 року та акту перевірки від 10.04.2017 року № 734/28-10-14-01/38915177 за результатами документальної планової перевірки ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ».

Позивач вважав складену відносно нього постанову незаконною, оскільки відносно ОСОБА_1 було фактично складено два протоколи за одне і те саме правопорушення, а саме 25.04.2017 року та 22.05.2017 року, що суперечить статті 61 Конституції України, оскільки ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.

Окрім того, справу про адміністративне правопорушення не було розглянуто у встановлений законом п'ятнадцятиденний строк.

Також позивач посилався на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки нарахована сума єдиного страхового внеску була сплачена своєчасно і повному обсязі та усю звітність підприємством було складено і подано своєчасно та без настання наслідків у вигляді недоплати до державного бюджету суми єдиного внеску.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд скасувати постанову № 3/28-10-14-01 від 01.06.2017 року про накладення адміністративного стягнення, яка складена першим заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС Бондар Л.М., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

21.03.2018 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. При цьому зазначав, що адміністративне стягнення на позивача було накладено в межах строків притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП на підставі висновків, встановлених в акті перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення за порушення по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Також звертав увагу суду, що позивача було притягнуто до відповідальності лише раз на підставі постанови № 3/28-10-14-01 від 01.06.2017 року за результатами розгляду протоколу № 4/28-10-14-01 від 22.05.2017 року, тоді як протокол від 25.04.2017 року № 3/28-10-14-01 не підписаний посадовою особою, а тому є нескладеним.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили суд про його задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою № 3/28-10-14-01 від 01.06.2017 року про накладення адміністративного стягнення, яка складена першим заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС Бондар Л.М., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. (а.с. 16).

Відповідно до вказаної постанови встановлено порушення п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 6, п. 4 ч. 1 ст. 7, ч. 5 абз. 2 ч. 6 та ч. 12 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого донараховано єдиний внесок на суму 49301,37 грн., а саме: 2014 року - 10731,31 грн.; 2015 року - 38520,06 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту - Закон) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 часини першої статті 4 цього Закону, - на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до ч. 5, абз. 2 ч. 6 та ч. 12 ст. 8 Закону (в редакції, яка діяла на момент порушення) Єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону (крім військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону), встановлюється у розмірі 33,2 відсотка визначеної абзацом другим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 11 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2 відсотки суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Разом із тим, постанова містить посилання на норми Закону та не містить конкретного опису обставин, установлених під час розгляду справи та в чому полягало порушення ОСОБА_1 законодавства, відповідальність за яке регламентується статтею 165-1 КУпАП.

Проте, відповідачем не було надано суду акту проведеної перевірки від 10.04.2017 року № 734/28-10-14-01/38915177, за результатами якого суд міг би дійти висновку про те, яке саме порушення було скоєно позивачем.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме відповідач, в даному випадку, зобов'язаний довести правомірність свого рішення, проте, відповідачем не було надано до суду жодних доказів на обґрунтування законності свого рішення.

Також слід зазначити, що статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, вчинені в 2014, 2015 роках, при цьому представник відповідача вважав порушення триваючим, а тому вважав за можливе притягнення особи до відповідальності не пізніше двох місяців з дня виявлення такого порушення.

Слід зазначити, що КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Разом із тим, порушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП не можна визначити триваючим, не містяться і такі положення в діючому законодавстві.

А тому, в даному випадку, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо позивача не могло бути розпочато, оскільки станом на момент розгляду справи було закінчено строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу, а тому постанову № 3/28-10-14-01 від 01.06.2017 року не можна визнати законною та обґрунтованою.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, в ході судового розгляду суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення не можна визнати законним та таким, що прийняте відповідно до норм законодавства.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ РІШЕНННЯ:

Позов ОСОБА_1 (03150, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, ЄДРПОУ 39440996) про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № 3/28-10-14-01 від 01.06.2017 року про накладення адміністративного стягнення, яка складена першим заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС Бондар Л.М., якою ОСОБА_1 (03150, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд міста Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення складено: 26.03.2018 року.