Ухвала суду № 72999986, 22.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1573/18 Головуючий у 1 інстанції- Радченко В.Є.

Провадження № 11-сс/783/177/18 ОСОБА_1к О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Калиняк О.М.

суддів Ревера В.В., Танечника І.І.

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

прокурора Бучинської К.П.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07 березня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07 березня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Щирука Т.Я. та застосовано до

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Києва,проживає за адресою:

АДРЕСА_1,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 04 травня 2018 року включно.

На ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, обравши більш м’який запобіжний захід, що не пов’язаний з позбавленням волі, зокрема заставу. В обгрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз усіх ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства. Всупереч п.3 ст. 183 КПК України слідчим суддею не визначено розмір застави. Тримання під вартою відповідно до п.5 ст. 182 КПК України є надто суворим запобіжним заходом. Судом не взято до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий, не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності. Жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України, слідчим та прокурором не доведений. Підозрюваному ОСОБА_2 не має сенсу переховуватись від органів слідства, так як, враховуючи його постійне місце проживання, він одружений має дітей, має джерело доходу - постійне місце праці, хоча не офіційне, розуміє, що при переховуванні сам собі нашкодить. У клопотанні і в ухвалі слідчого судді зазначено, що він намагався втекти з місця скоєння злочину, хоча дана обставина не була підтверджена в судовому засіданні, ОСОБА_2 на час його затримання знаходився у своєму автомобілі. Припущення щодо спотворити, знищити, сховати речові докази не відповідає дійсності, оскільки усі речові докази на місці скоєння були вилучені та арештовані. Припущення, що ОСОБА_2 може впливати на інших свідків, підозрюваних шляхом переконання, залякування та схилити їх до зміни даних ними показань, теж не знаходить свого підтвердження, оскільки свідки та потерпілі допитані і їх попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. До клопотання слідчого не додано жодного суттєвого доказу, який би підтверджував обґрунтованість підозри. В судовому засіданні зверталась увага, що кваліфікація дій за ч.3 ст. 187 КК України є помилковою і хибною. Жодного доказу (висновку експерта) про нанесення тілесних ушкоджень (ступеню тяжкості) не надано, наявна лише виписка №3062 від 06.03.2018 з амбулаторії про забій потиличної ділянки. Відсутні у справі будь-які предмети, знаряддя злочину, котрі б слугували доказом, що могли становити реальну загрозу та побоювання за своє життя для потерпілого. Позиція слідчого, що у випадку не обрання тримання під вартою, ОСОБА_2 буде здійснювати тиск на інших підозрюваних, потерпілих, свідків, не відповідає дійсності. Прокурор та слідчий не довели можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу. Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою винесена з істотним порушення КПК України та норм європейського права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора щодо законності судового рішення, дослідивши матеріали клопотання та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

05 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000165 внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Згідно з протоколом затримання від 06 березня 2018 року ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

06 березня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, а саме у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбої), поєднаним з проникненням у приміщення, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.

Судове рішення про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Своє рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу – тримання під вартою слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України; наявністю ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, схилити їх до зміни даних ними показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку (з яким погоджується колегія суддів) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, про наявність, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, ризиків та про необхідність застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, колегія суддів дійшла висновку, що за таких умов слідчий суддя, застосувавши щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України підставно не визначив розмір застави.

Доводи сторони захисту про недоведеність обґрунтованості підозри, наявності ризиків та наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, неврахування судом особи підозрюваного, його сімейного стану колегія суддів до уваги не бере з таких підстав.

При апеляційному розгляді колегією суддів встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені п.1, п.3, п.4 ч.1 ст. 177 КПК України ризики.

Такими доказами є фактичні дані, отримані органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій, й ці дані можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_2 міг вчинити правопорушення, а значить підтверджують наявність обгрунтованої підозри.

При розгляді клопотання слідчим суддею враховані передбачені ст.ст. 178, 183 КПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, а також дотримані вимоги ст. 194 КПК України, в тому числі й щодо встановлення доведеності прокурором обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу – наявність обгрунтованої підозри, у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

Дані про особу підозрюваного, його сімейний стан, наявність у нього постійного місця проживання та роботи, на що покликається сторона захисту, з врахуванням обставин кримінального правопорушення та вагомості наявних доказів про його вчинення підозрюваним не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.

Ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07 березня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6