Постанова № 72999369, 21.03.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/274/17 Провадження № 22-ц/795/297/2018 Головуючий у I інстанції - Сова Т. Г. Доповідач - Скрипка А. А.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Лакізи Г.П., Онищенко О.І.

секретар: Поклад Д.В.

за участі: ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3, представника відповідача - Савчука П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області у складі судді Сови Т.Г. від 02 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегляний завод-2" про визнання незаконним та скасування наказу, зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ''Березнянський цегляний завод-2'' про визнання незаконним та скасування наказу, зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Вимоги заявленого позову ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що він з 31.05.2016 року працював по 27.10.2016 року працював на підприємстві відповідача, і належним чином виконував свої трудові обов'язки. 27.10.2016 позивач звільнився з підприємства, проте, як вказує у позові ОСОБА_2, відповідач не нарахував та не виплатив йому заробітну плату та розрахункові кошти. У трудовій книжці позивача вчинено запис про його звільнення з роботи 27.10.2016 року у зв'язку з прогулом без поважних причин, проте, ОСОБА_2 не погоджується з вказаним записом у трудовій книжці. Вказані дії відповідача ОСОБА_2 вважає неправомірними, і за даних обставин для захисту своїх прав він звернувся із зазначеним позовом до суду.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 02.01.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегляний завод-2" про визнання незаконним та скасування наказу, зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 02.01.2018 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, її судом постановлено без дотримання норм права, які регулюють спірні правовідносини. ОСОБА_2 вказує на порушення судом першої інстанції розумних строків розгляду даної цивільної справи, враховуючи ту обставину, що провадження у справі було відкрито 17.02.2017 року. Доводи апеляційної скарги зазначають, що залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції неправильно тлумачить та застосовує норму процесуального права, передбачену п.3 ч.1 статті 257 ЦПК України, оскільки у даному випадку відсутність позивача та його представників у судовому засіданні суду першої інстанції була обумовлена поважними причинами. При цьому, як вказує ОСОБА_2, 02.01.2018 року не було повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин, і відповідно, у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення без розгляду позовної заяви на підставі п.3 ч.1 статті 257 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції необґрунтовано не вирішив клопотання позивача щодо негайного вилучення у відповідача оригіналів документів, необхідних для проведення по справі експертизи. У доводах апеляційної карги ОСОБА_2 вказує, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не було враховано, що у разі застосування судом положень п.3 ч.1 статті 257 ЦПК України, під повторністю неявки в судове засідання слід розуміти другу неявку поспіль належним чином повідомленого позивача, і 02.01.2018 року вказані обставини були відсутні.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_3 підтримали доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ "Березнянський цегляний завод-2" просив залишити без задоволення апеляційну скаргу у зв'язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції від 02.01.2018 року.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.4 ч.1 статті 379 ЦПК приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвалу суду першої інстанції від 02.01.2018 року, - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно приписів ч.1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч.1 статті 5 ЦПК України регламентовано, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.1-4), у лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Менського районного суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегляний завод-2" про визнання незаконним та скасування наказу, зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 17.02.2017 року було відкрито провадження у даній справі (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.142), ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 26.10.2017 року у даній цивільній справі було призначено проведення судової техніко-криміналістичної експертизи. Ухвалою суду першої інстанції від 14.12.2017 року (а.с.157), у зв'язку із надходженням клопотання експерта про надання оригіналів документів, необхідних для проведення експертизи, було відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Березнянський цегляний завод-2" про визнання незаконним та скасування наказу, зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, та призначено розгляд справи на 09 год. 00 хв. 02.01.2018 року.

26.12.2018 року (а.с.159), 29.12.2018 року (а.с.162) на адресу суду першої інстанції від позивача та його представника - ОСОБА_3 надійшли заяви про відкладення розгляду справи 02.01.2018 року на іншу дату у зв'язку із неможливістю їх явки в судове засідання з поважних причин, а саме, у зв'язку із виїздом за межі області на значну відстань, і наявності заздалегідь оплачених проїзних квитків до 05.01.2018 року. Також у поданих заявах позивач та його представник просили суд не розглядати справу у їх відсутності.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ "Березнянський цегляний завод-2" про визнання незаконним та скасування наказу, зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із наступного. У оскаржуваній ухвалі Менського районного суду Чернігівської області від 02.01.2018 року зазначено, що ''враховуючи наявність в матеріалах справи декількох клопотань про відкладення розгляду справи (а.с.50,109), які не підтверджені належними доказами про причини відкладення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визнає повторну неявку позивача та його представників в судове засідання безпричинною, а тому приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду''.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 20.01.2018 року не узгоджуються із фактичними обставинами справи та нормами процесуального права, які регламентують спірні правовідносини.

Положеннями п.3 ч.1 статті 257 ЦПК України, на підставі якого судом першої інстанції було залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ "Березнянський цегляний завод-2" про визнання незаконним та скасування наказу, зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

У оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції від 02.01.2018 року зазначено, що враховуючи наявність в матеріалах справи декількох клопотань про відкладення розгляду справи (а.с.50,109), які не підтверджені належними доказами про причини відкладення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визнає повторну неявку позивача та його представників в судове засідання безпричинною, а тому приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому матеріали цивільної справи містять в собі заяву ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи 19.05.2017 року (а.с.50) у зв'язку із хворобою позивача та зайнятістю його представника у розгляді іншої господарської справи, а також заяву ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи 27.06.2017 року у зв'язку із перебуванням його представника ОСОБА_3 у службовому відрядженні із 19.06.2017 року по 30.06.2017 року, при цьому до вказаної заяви було додано копію проїзного документу на ім'я ОСОБА_3 із зазначеною датою відправлення - 19.06.2017 року (а.с.110).

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.112), 27.06.2017 року Менським районним судом Чернігівської області було постановлено ухвалу про зупинення провадження у даній цивільній справі на підставі п.4 ч.1 статті 201 ЦПК України (2004 р.).

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи (а.с.128), ухвалою суду першої інстанції від 02.10.2017 року провадження у даній цивільній справі було відновлено, і ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 26.10.2017 року у даній цивільній справі було призначено проведення судової техніко-криміналістичної експертизи (а.с.142). Ухвалою суду першої інстанції від 14.12.2017 року (а.с.157), у зв'язку із надходженням клопотання експерта про надання оригіналів документів, необхідних для проведення експертизи, було відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Березнянський цегляний завод-2" про визнання незаконним та скасування наказу, зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, та призначено розгляд справи на 09 год. 00 хв. 02.01.2018 року.

Приймаючи до уваги вищезазначені фактичні обставини справи, а також приписи п.3 ч.1 статті 257 ЦПК України, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що є необґрунтованим висновок суду першої інстанції відносно того, що 02.01.2018 року мала місце повторна неявка позивача у судове засідання. Оскільки, як вказує ОСОБА_2 у доводах апеляційної скарги, під повторністю неявки в судове засідання необхідно розуміти другу неявку поспіль належним чином повідомленого позивача, проте, вказаних обставин по даній справі не встановлено. Виходячи із наведеного, матеріали даної справи не містять в собі відповідного підтвердження щодо наявності двократної, послідовної неявки позивача в судове засідання суду першої інстанції.

За даних обставин, в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що є необгрунтованим висновок оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 02.01.2018 року про залишення без розгляду на підставі п.3 ч.1 статті 257 ЦПК України позовної заяви ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегляний завод-2" про визнання незаконним та скасування наказу, зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

В силу положень статей 6,13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина має право на доступ до правосуддя і ефективний спосіб захисту своїх прав судом.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що на підставі приписів п.4 ч.1 статті 379 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 02.01.2018 року, - скасуванню, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.4 ч.1 статті 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 02 січня 2018 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 26.03.2018 рік.

Головуючий:Судді: