Рішення № 72998637, 01.02.2018, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3254/17

Провадження № 2/682/101/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Маршал І.М., секретаря Мелашенко О.В., з участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» про зобов’язання виконати рішення суду від 05.06.2015 року справа № 682/911/15-ц, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до КП «Славутське ЖКО» про зобов’язання виконати рішення суду від 05.06.2015 року справа № 682/911/15-ц. В обґрунтування позову вказував, що 05.06.2015 року Славутським міськрайонним судом було винесено рішення у справі за позовом КП «Славутське ЖКО» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2318,66 грн. Позивач дане рішення не виконав. Із його пенсії не стягувалися кошти по заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території згідно рішення суду. Для позивача також невідомо чи отримувало КП «Славутське ЖКО» виконавчого листа. Постанови про стягнення з його пенсії коштів відділ ДВС йому не направляв. Позивач вважає, що у разі своєчасного відрахування коштів з його пенсії КП «Славутське ЖКО», починаючи з 05.06.2015 р. згідно рішення суду, ним на день звернення була б погашена заборгованість. При цьому КП «Славутське ЖКО» попередило його про ненадання субсидії на опалювальний сезон 2017-2018 р.р. за наявності заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Позивач просив зобов’язати КП «Славутське ЖКО» виконати рішення Славутського міськрайонного суду від 05.06.2015 року справа № 682/911/15-ц стягнути з його пенсії заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2318,66 грн. і надати йому довідку про надання субсидії на опалювальний сезон 2017-2018 р.р. починаючи з 15.10.2017 року, витрати зі сплати судового збору покласти на КП «Славутське ЖКО».

В судове засідання позивач не з’явився, про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, до суду подав заяву із клопотанням проводити судовий розгляд за його відсутності та вказав, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача КП «Славутське ЖКО» в судовому засіданні проти вимог позову заперечив, просив відмовити.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд знаходить позов таким, що до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що 05.06.2015 року Славутським міськрайонним судом винесено рішення у справі за позовом КП «Славутське ЖКО» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, яким позов задоволено та постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь КП «Славутське ЖКО» заборгованість в розмірі 2318,66 гривень.

Згідно копії виконавчого листа про стягнення за вищевказаним рішенням, такий видано 07.11.2017 року. Із заявою про примусове виконання стягувач звернувся до відділу ДВС 27.11.2017 року.

Відповідно до довідки від 31.01.2018 року № 134, виданої КП «Славутське ЖКО», згідно вищевказаного рішення суду залишкова заборгованість за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території становить 1475,55 грн. Станом на 01.01.2018 року заборгованість споживача за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території становить 3059,27 грн.

Згідно Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 06.06.2015 року ( чинній на день постановлення рішення суду від 05.06.2015 р. та набрання ним законної сили) виконавче провадження як завершальна стадія судового

провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( ст. 1 Закону). Відповідно до ст. 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно ст.8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Зважаючи на те, що сторона у справі – КП «Славутське ЖКО», яка виступала позивачем, на той час із заявою про видачу виконавчого листа до суду не зверталася, то й статусу стягувача підприємство не набувало.

Частина боргу за вищевказаним рішенням суду ОСОБА_2 погашалася добровільно, залишок боргу станом на 27.11.2017 року складав 1475,55 грн., що підтверджується заявою стягувача КП «Славутське ЖКО» від 27.11.2017 року про примусове виконання виконавчого листа.

Відповідно до ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 15.12.2017 року ( чинній на день звернення КП «Славутске ЖКО» із заявою до державної виконавчої служби про примусове виконання виконавчого листа), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню( ст. 1 Закону).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень ( ст. 3 Закону).

Згідно ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".Згідно ст. 7 Закону, виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У разі наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання.

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років ( ст. 12 Закону).

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення ( ст. 15 Закону).

Право вибору пред’явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу ( ст. 19 Закону ).

Боржник зобов’язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з’являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Отже, закон, як в чинній, так і в попередній редакції, передбачає право особи, яка є стягувачем за виконавчим документом звертатися чи не звертатися до органів державної виконавчої служби за примусовим виконанням рішення суду. Обов’язку виконати рішення суду для стягувача Закон не передбачає. Тому, заявлений позивачем ОСОБА_2 позов в цій частині є безпідставним та необґрунтованим.

Що стосується вимоги позову про зобов’язання КП «Славутське ЖКО» надати позивачу ОСОБА_2 довідку про надання субсидії на опалювальний сезон 2017-2018 рр., то тут слід зважати на наступне.

Згідно постанови КМУ від 21.10.1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», якою затверджено відповідне Положення, призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань

соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад.

Постановою КМУ від 26.04.2017 №300 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності з 1 травня 2017 року, визначено, що органами соціального захисту населення буде проведено перепризначення субсидій на наступний 12-ти місячний термін, яка буде розрахована на неопалювальний сезон, а з жовтня – на новий опалювальний сезон.

Сім'ям, які вже отримували субсидію повторно звертатися до органів соціального захисту населення та подавати документи не потрібно.

Після закінчення строку отримання субсидії органи соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді.

У разі отримання від організацій-надавачів житлово-комунальних послуг інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг субсидія на наступний строк не призначається, про що органи соціального захисту населення інформують особу.

Субсидія буде призначена з дати закінчення дії попередньої субсидії, якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію.

Тобто вказаними нормами не передбачено обов’язку для підприємств-надавачів комунальних послуг видавати довідки громадянам про надання субсидії. А довідки про відсутність заборгованості у ОСОБА_2 перед КП «Славутське ЖКО», за досліджених судом обставин, КП «Славутське ЖКО» видати не вправі. А отже ця вимогу позову також є безпідставною.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 264-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» про зобов’язання виконати рішення суду від 05.06.2015 року справа № 682/911/15-ц, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Маршал І. М.