Рішення № 72998385, 13.03.2018, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/2128/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.

з участю: секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання прав та обов'язків забудовника, що входять до складу спадщини,

встановив:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 міської ради, та з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд визнати за ним права забудовника, що входять до складу спадщини, щодо жилового будинку, що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 120, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 04 липня 2012 року, з правом здачі будинку та господарських споруд в експлуатацію та отримання на своє ім'я документів, що посвідчують право власності. На обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що після смерті його матері ОСОБА_3 він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину. Державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та реєстрації речових прав на нерухоме спадкове майно.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову не заперечує.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що на підставі державного акта про право приватної власності на землю серії ХМ № 862 ОСОБА_3, матері позивача ОСОБА_1, належить земельна ділянка площею 0,25 га (0,10 га для обслуговування житлового будинку, 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства), що розташована за адресою вул. Незалежності, 120 в м. Волочиськ Хмельницької області. За вказаною адресою зареєстровано цілий житловий будинок загальною площею 87,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, що видане 28.01.1983 року ОСОБА_2 міською радою згідно рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради № 235 від 01.10.1982 року.

За життя ОСОБА_3, відповідно до закону на підставі відповідних рішень виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, провела реконструкцію вказаного житлового будинку з добудовою, однак не здала будинок в експлуатацію, оскільки 04 липня 2012 року померла.

Позивач ОСОБА_1, який є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, прийняв спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Інші особи, які б претендували на спадкове майно відсутні.

07 грудня 2012 року державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на незавершений будівництвом спадковий житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та реєстрації речових прав на нерухоме спадкове майно.

Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, а саме: паспортом позивача, свідоцтвом про його народження та свідоцтвом про шлюб; свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 04.07.2012 року; державним актом на право приватної власності на землю серії ХМ № 862 від 10.06.1996 року на земельну ділянку площею 0,25 га (0,10 га для обслуговування житлового будинку, 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства); актом погодження меж земельної ділянки та втановлення межових знаків в натурі землекористовачу та планом земельної ділянки; рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 26.02.2004 року № 170 про надання дозволу ОСОБА_3 на будівництво добудови до будинку, піднавісу, літньої кухні та теплиці; дозволом на будівництво господарських споруд, добудов до житлового будинку від 06.06.1996 року та планом забудови даної земельної ділянки; актом відведення в натурі земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 26.10.1998 року; актом винесення в натуру основних осей будівництва добудови до житлового будинку, господарського будинку, літньої кухні та теплиці, затверджених начальником відділу регіонального розвитку та будівництва 22.02.2011 року; відмовою приватного нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок; будівельним паспортом на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_3 в м. Волочиськ по вул. Незалежності, 120; декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, що зареєстрована в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області від 11.06.2012 року № ХМ14212099047, замовником якої була ОСОБА_3, з якої вбачається, що закінчений будівництвом житловий будинок, що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 120 готовий до експлуатації; технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок по вул. Незалежності, 120 в м. Волочиськ та висновком про його технічний стан від 12.12.2016 року; матеріалами спадкової справи № 499/2012 року, заведеної після смерті ОСОБА_3, яка померла 04 липня 2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 381 ЦК України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

За змістом норм статей 186, 380, 381 ЦК України, господарсько-побутові будівлі (сарай, гараж, санвузол і под.), наземні і підземні комунікації (водопостачання, очисні споруди тощо), що розташовані з житловим будинком на одній земельній ділянці і призначені для забезпечення власника необхідними засобами благоустрою, вважаються приналежністю головної речі і не є самостійними нерухомими речами, у звязку з чим право власності на такі будівлі та споруди як на окремі обєкти визнаватися не може.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 8 Постанови № 7 від 30.05.2008 року „Про судову практику у справах про спадкування", якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва, його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Враховуючи наведене та оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, з урахуванням наведених нормативних положень та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскільки будівництво будинку здійснювалося згідно із законом на відведеній для цього земельній ділянці, вимоги позивача про визнання прав забудовника, що входять до складу спадщини, щодо житлового будинку, що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 120, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 04 липня 2012 року, є правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 81, 141, 247, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1258, 1261, 1268, 1269 ЦК України, п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 права забудовника щодо жилового будинку, що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 120, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 04 липня 2012 року, з правом здачі будинку та господарських споруд в експлуатацію та отримання на своє ім'я документів, що посвідчують право власності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники процесу: позивач ОСОБА_1, паспорт серія НА № 447014, м.Волочиськ, вул. Незалежності, 120; відповідач: ОСОБА_2 міська рада, м. Волочиськ, вул.Незалежності, 88, код ЄДРПОУ 04060695.

Повне рішення складено 23.03.2018 року.

Суддя: