Вирок № 72997376, 13.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2018 Справа №607/677/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.,

за участю секретаря с/з Кісіль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за № 12017210180000754 від 29 грудня 2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Чинадієво, Мукачівського району, Закарпатської області, громадянки України, без освіти, не працюючої, не одруженої,проживаючої без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 раніше судимої:

- 21 червня 1996 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст. 17 ч.2 ст. 140 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки та 6 міс., на підставі ст. 45 КК України - умовно достроково 2 роки;

- 27 січня 1998 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.3 ст. 17 ст. 140 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 31 серпня 2001 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст. 17 ч.3 ст. 140 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік та 6 міс.;

- 01 червня 2013 року Збаразьким районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України - 1 рік 6 міс. іспитового строку;

- 19 грудня 2013 року Тисменицьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Васильківської О.А., потерпілого ОСОБА_4, захисника-адвоката Шевчука В.О., обвинуваченої ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

В обвинуваченої ОСОБА_2 29 грудня 2017 року о 11 год. 30 хв., яка перебувала на території домогосподарства по АДРЕСА_2, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло, 29 грудня 2017 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 зайшла на територію домогосподарства по АДРЕСА_2 де діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлюючи, що такі дії є непомітними для сторонніх осіб, через незачинені вхідні двері проникла до будинку по АДРЕСА_2, та зайшовши у спальну кімнату, що на першому поверсі будинку, таємно викрала із дерев'яної шкатулки грошові кошти в сумі 500 гривень, що належать ОСОБА_6 Однак, виходячи із будинку, ОСОБА_2 була помічена ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у зв'язку із чим, з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України визнала повністю, підтвердила зазначені в обвинувальному акті обставини та показала, що дійсно нею було вчинено вказаний злочин у відповідні час, дату, місці та за відповідних обставин по викраденню чужого майна, а саме грошових коштів в сумі 500 гривень. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо її не карати.

Крім власного визнання вини, обвинувачена ОСОБА_2, повністю погодилася зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували її винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченою зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз'яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування її дії кваліфіковано вірно за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у житло.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, її ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винної, зокрема те, що вона раніше судима, її вік, сімейний та матеріальний стан - є не одруженою та не працюючою, стан її здоров'я, що є задовільним, по місцю проживання характеризується позитивно, обставини, які пом'якшують покарання - визнання нею своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_2, їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченої, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченою так і іншими особами.

Водночас з врахуванням пом'якшуючих покарання ОСОБА_2 обставин, даних про її особу, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченої у період його дії на неї слід покласти передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України обов'язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для її виправлення.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КІІК України, суд, -

УXВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи 1.4-10/18 від 10 січня 2018 року в розмірі 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін