Постанова № 72997225, 21.03.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/4185/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Сташків Н.М. Провадження № 22-ц/789/312/18 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

за участю секретаря Шмигельська І.З.

та сторін: представника заявника ОСОБА_1

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/4185/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2018 року, постановлену суддею Сташків Н.М., за заявою ОСОБА_4 про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про визнання дубліката виконавчого листа № 607/7887/14-ц, виданого 24 вересня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, яким із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, стягнуто суму неповернутого боргу в розмірі 4089907,50 гривень, 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 216409,29 гривень, 1700 гривень сплаченого держмита та 30 гривень витрат на ІТЗ судового процесу, таким, що не підлягає виконанню в зв'язку із фактичним виконанням у повному обсязі.

Обґрунтовував заяву тим, що заборгованість за виконавчим листом №607/7887/14-ц повністю погашена, що підтверджено укладеним між сторонами 03 липня 2015 року договором про повернення боргу.

Однак, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області продовжують здійснюватись виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа, а саме: передано на реалізацію належне ОСОБА_4 нерухоме майно.

Зазначає, що його обов'язок перед стягувачем відсутній внаслідок повного добровільного виконання рішення та просить в порядку ст. 432 ЦПК України визнати дублікат виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2018 року постановлено:

"У задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання дубліката виконавчого листа № 607/7887/14-ц, виданого 24 вересня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, яким із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто суму неповернутого боргу в розмірі 4089907,50 гривень, 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 216409,29 гривень, 1700 гривень сплаченого держмита та 30 гривень витрат на ІТЗ судового процесу, таким, що не підлягає до виконання, відмовити.

Скасувати заходи, вжиті ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 квітня 2016 року, якою зупинено стягнення за дублікатом виконавчого листа № 607/7887/14-ц."

Не погодившись із даною ухвалою ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що дана ухвала прийнята із порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. Зазначає, що не був присутній в судовому засіданні в зв'язку з неналежним повідомленням та не зміг особисто надати пояснення та докази на підставу своїх вимог, що порушило його права.

В суді апеляційної інстанції представник представник ОСОБА_4- ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав зіславшись на доводи в ній.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив, вважає ухвалу суду законною і обґрунтованою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Встановлено, що 24 вересня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики видано дублікат виконавчого листа № 607/7887/14-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суми неповернутого боргу в розмірі 4089907,50 гривень, 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 216409,29 гривень, 1700 гривень сплаченого держмита та 30 гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

В матеріалах справи наявна копії договору повернення боргу (позики) від 03 липня 2015 року.

15 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210010001918 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_2 про те, що 07 липня 2015 року ним було виявлено, що ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_1 підробили та подали до відділу ДВС договір про сплату грошової заборгованості.

10 грудня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210010003597 на підставі ухвали слідчого судді № 607/18396/15-к внесено відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину.

30 березня 2016 року до Тернопільського міськрайонного суду з Тернопільської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015210010003597 (відомості в ЄРДР внесені 10 грудня 2015 року) про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 статті 383 та ч. 2 статті 384 КК України.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.06.2016 року зупинено провадження у цивільній справі про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню до вирішення справи, що розглядається Тернопільським міськрайонним судом про обвинувачення ОСОБА_2 в кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 статті 383 та ч. 2 статті 384 КК України.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2017 року обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210010003597 від 10 грудня 2015 року відносно ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України, - повернуто прокурору, який його направляв до суду, у зв'язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам КПК України.

27.11.2017 року в судовому засіданні суд першої інстанції відновив провадження у справі та 29.01.2018 року розглянув справу по суті без участі ОСОБА_4 за наявними в справі матеріалами, відмовивши заявнику у визнанні дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_4 не був належним чином повідомлений про розгляд справи та дізнався про справу 28.01.2018 року ввечері і тому не зміг з'явитись в судове засідання з поважних причин, оскільки поїхав в м. Київ на обслідування стану здоров'я в зв'язку з чим був позбавлений можливості надати суду пояснення та представити докази на підтвердження своїх вимог та фактично був позбавлений доступу до правосуддя.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що порушено вимоги ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

На підставі ст. 379 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 року частково задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2018 року скасувати і справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова складена 23 березня 2018 року.

Головуюча Шевчук Г.М.

Судді: Міщій О.Я.

Ткач З.Є.