
Справа № 585/1639/17
Номер провадження 2/585/35/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2018 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, при секретарі М.В. Шунько, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 15388,74 грн. за кредитним договором б/н від 22.05.2014 року яка складається з наступного: 480 грн. заборгованості за кредитом, 10599,75 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3100 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг – 500 грн. штраф фіксована частина та 708,99 грн. штраф (процентна складова); та судові витрати у розмірі 1600 грн. В обґрунтування позову вказано, що відповідно укладеного договору б/н від 22.05.2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п.2.,1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Пунктом 1.1.3.2.3. умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід’ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених п. 1.1.3.1.9. Умов та Правил надання банківських послуг. Банк свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі надавши кредит. Відповідно п. 2.1.1.5.5. умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбаченим цим договором. Власник карти зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушення позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову. Відповідач не надав своєчасно Банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками а також іншими витратами відповідно умов договору. Відповідно «Умов та правил надання банківських послуг»: п.1.1.2.4 за незгодою зі зміно правил або тарифів позичальник зобов’язується надати банку письмову заяву про розірвання договору та погасити виниклу перед банком заборгованість; п.1.1.3.2.3. банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків;2.1.1.12.11 банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором;1.1.7.12 договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.03.2017 року має заборгованість -15388,74 грн., яка складається з 480 грн. заборгованості за кредитом, 10599,75 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом 3100 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно п. 2.1.1.7.6. умов та привал надання банківських послуг - 500 грн. штраф (фіксована частина) та 708,99 грн. штраф (процентна складова). Не виконуючи належним чином зобов’язання за вказаним договором відповідач порушив норми чинного законодавства та умови кредитного договору.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов і просив задоволити. Суду пояснив, що відповідач з банком уклав договір про надання кредиту, йому було надано кредиту картку і він зняв кредитні кошти з кредитної картки. Станом на 31.03.17 року мається борг, який вказаний у розрахунку. В анкеті щодо того яку картку видати ОСОБА_1, відмітки немає, це питання було вирішено відповідачем та представником банку при зверненні до банку. Процент за користування кредитом в анкеті заяві не вказаний, він визначений в тарифах, які надаються клієнту разом з карткою в конверті. В даному випадку, на час відкриття кредитної картки був процент 30 %, потім змінювалися тарифи, умови та правила банківських послуг, тому відсотки стали 42 %. Про зміну відсоткової ставки клієнт банку повідомляється смс повідомленням. Чи письмово повідомлявся даний клієнт про зміну тарифу він не знає. Кредитна заборгованість виникла з 30.06. 2014 року. З початку виникла прострочена заборгованість у розмірі 50 грн.. які він не сплатив в тому місяці. В досудовому порядку намагалися вирішити дане питання, проте доказів про це немає. Строк дії даної картки до березня 2018 року, вона видавалася одна і не перевипускалася. 2,5 відсотки по тарифам це відсоток за місяць, місяць, а за рік 30 % тому так вказано в тарифах. Даних про те що ці тарифи були вручені клієнту немає, вони вручаються клієнту разом з карткою в конверті. Витяг з тарифів, який діяв на час укладення угоди, видався ОСОБА_1 укладення угоди і він має бути у клієнта, так як виготовляється в одному екземплярі. В банку цього екземпляра немає. Підпису клієнта, що він в той день отримав витяг з тарифів в банку немає. Підтверджень що СМС про зміни тарифи, відправлялося і було отримане клієнтом, немає, вони відправляються централізовано. Остання операція – з участю відповідача – 5 червня 2014 року - зняття готівки - 100 грн. На «Копилку» всього було зараховано 43 грн. Про перерахування коштів на «Копилку» в договорі даних немає і в матеріалах справи теж. Про це було повідомлено відповідача при укладенні угоди в банку представником банку і відповідач погодився з такими умовами. Чому збільшили кредитний ліміт пояснити не може, оскільки це право банку, він без згоди клієнта може змінити кредитний ліміт. Про зміну кредитного ліміту банк повідомляє клієнта смс повідомленням на номер телефону, який вказаний в анкеті заяві. Інших розрахунків вони надавати не будуть, оскільки іншого порядку визначення суми заборгованості немає. Всі докази, які необхідні для вирішення спору вони надали і інших надавати не бажають.
В судовому засіданні відповідач позов не визнав, суду пояснив, що позов не визнає взагалі. Коли він оформляв договір, він хотів картку лише для того, щоб йому родичі пересилали кошти для лікування. Про те, що банк може встановити ліміт йому працівник банку не роз’яснював. В нього лише запитали чи потрібен ліміт, він відповів, що не потрібен. Як тільки він оформив договір і активував картку, він перевірив стан рахунка, там нічого не було, бо грошей йому не видало. З банка йому двічі телефонували пропонували встановити кредит, він відмовлявся. Він декілька разів знімав гроші з картки. Заборгованість у нього виникла з 25 травня 2014 року. В нього тоді була травма ока і він лікувався, йому робили операцію. Кошти він знімав у Києві. Гроші йому перераховувала мати, декілька разів. Він тоді погано бачив, але з банкоматами він знайомий, тому знав як зняти гроші. Про те, що у випадку зняття кредитних коштів знімається відсоток він знав, але не бачив щоб у банкоматі, коли він знімав гроші з картки, писали що знімають якийсь відсоток. В усякому випадку він не звертав уваги на те чи пишуть там про якісь відсотки. Про наявність заборгованості він до часу звернення банку в суд не знав. Мати йому перерахувала декілька разів по 200-300 грн.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала і просила відмовити в його задоволенні. Розмір заборгованості значно більший ніж розмір отриманих коштів. При цьому слід відмітити, що з цієї суми лише 480 грн. заборгованість за кредитом, а все інше нараховане за несвоєчасне погашення кредиту. Їй не зрозуміло коли встановлений кредитний ліміт. З огляду на те, що у ОСОБА_1 була травма очей виникають сумніви що він справді ознайомлювався з умовами та правилами надання банківських послуг. Чому її клієнт не відмітив в анкеті заяві не поставив відмітку про те, яку він хоче картку, вона пояснити не може, але у банку відсутні докази того, що відповідач хотів отримати кредитні кошти. Кредитні кошти відповідачу дали, ввівши його в оману. Відповідач не знав, що знімає кредитні кошти. Вважає, що банк зловживав своїми правами, так як банк не звертався до відповідача з повідомленням про наявність заборгованості в письмовому вигляді. Пеня та штрафи це види відповідальності, а особа не може бути двічі притягнута до відповідальності. Кошти відповідачу перераховувала мати в сумі 700 грн. ОСОБА_2 не слідкував за рахунком, - тому що йому мати перераховувала кошти і він знімав їх різними сумами, тому й не слідкував за балансом.
Судом встановлені такі фактичні обставини.
З розрахунку заборгованість за договором б/н від 22.05.2014 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1, станом на 31.03.2017 становить: заборгованість за кредитом – 480 грн.; заборгованість за процентами 10599,75 грн., в тому числі несплачені проценти на поточну заборгованість – 24,68 грн., несплачені проценти на прострочену заборгованість 10575,07 грн.; комісія в тому числі нарахована комісія - 3100 грн.; заборгованість по судовим штрафам 1208,99 грн., а всього 15388,74 грн. Сума надходжень за весь період з 22 травня 2014 року по 31.03.2017 року 700 грн., які зараховані 26 і 27 травня 2014 року. За цей же період, було знято з 30 травня по 6 червня 2014 року 1700 грн.
Згідно анкети заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ознайомився з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку. При цьому в заяві відсутні відмітки яку саме послугу бажає оформити ОСОБА_1 та не встановлено кредитний ліміт. Також у вказаній заяві, від імені заявника зазначено: «Я згоден з тим що дана заява разом з пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомлений і погоджуюся з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді. Заява підписана 22.05.2014 року.
У витязі з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» визначені пільговий період, базова ставка в місяць, обов’язковий щомісячний платіж, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та або процентів, штраф.
З пенсійного посвідчення ОСОБА_1, що видане 1 червня 2016 року, вбачається що він інвалід 3 групи по зору.
Як вбачається з копій медичних документів, наданих відповідачем, 28.04.14 в 12.30. біля психлікарні побили, звернувся за допомогою 29IV14… Також вбачається, що ОСОБА_2 лікувався з 19 по 29 травня 2014 року.
ОСОБА_1 було видано одну кредитну картку, № 4149437839457007, строком дії до 03/18., що підтверджено інформацією позивача.
З довідки банку вбачається, що кредитний ліміт картки оформленої на ОСОБА_1 змінено 27.05.2014 до 500 грн.
Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу виконання кредитного зобов’язання, які регулюються ст. ст. 526, 530, 536,610, 612, 625, 634, 1048, 1049, 1050,1054 ЦК України.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В ч. 1 ст. 530 ЦК України вказано: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В наданому витягу з Умов та правил надання банківських послуг маються пункти, що вказані позивачем в обґрунтування заявлених вимог.
Пунктом 1.1.3.1.5. Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що обов’язок банку по наданню кредитного ліміту згідно заяви, виникає з моменту надання платіжною системою операції до списання з відповідного картрахунку в рахунок кредитного ліміту.
Відповідно до пунктів 2.1.1.2.1 - 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг, для надання послуг банк видає клієнту картку, яка являється власністю банку і видається в тимчасове користування. Після отримання банком від клієнта необхідних документі, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити, анулювати) кредитний ліміт.
Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
В судовому засіданні відповідач і його представник визнали, що ОСОБА_1 отримав кошти, належні банку і не повернув, в зв'язку з чим, відповідно ст. 82 ЦПК України, дану обставину суд визнає такою що не потребує доказування.
За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд вважає позов обґрунтованим частково і доходить висновку про можливість його часткового задоволення.
При цьому суд вважає доводи відповідача та його представника про введення відповідача в оману безпідставними і недоведеними, оскільки в даному випадку відповідач після складання анкети-заяви не відмовився від угоди, оскільки скористався карткою, хоча її використання цілком залежало лише від його волевиявлення. Також суд критично ставиться до тверджень відповідача та його представника про те, що він не знав про встановлення кредитного ліміту, оскільки відповідач повинен був контролювати стан коштів на рахунку та їх використання, а відповідно міг визначити суму коштів, які не є власністю банку і ту суму, яка встановлена як кредитний ліміт. В суду відсутні будь-які підстави вважати, що відповідач не має захворювання зору та перебування на лікуванні в період встановлення кредитного ліміту та в час зняття коштів, проте, наявність такого захворювання і лікування, не перешкоджало відповідачу своєчасно виявити наявність заборгованості по картковому рахунку.
З матеріалів справи вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 % в місяць або 30 % на рік. Далі процентна ставка була змінена, а саме 01.09.2014 року встановлена у розмірі 34,80 % та 01.04.2015 року встановлена у розмірі 43,20 %, що підтверджується наказами банку СП-2014-6915682 від 18.08.2014 року та СП-2015-6552838 від 18.02.2015 року.
Розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг до обов’язків позичальника відноситься: п. 1.1.2.3 отримання виписок про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам; п. 1.1.2.4 у разі незгоди зі змінами Умов та Правил надання банківських послуг та/або Тарифів надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карток, виданих Власнику і його Довіреним особам.
Таким чином, розмір суми заборгованості по тілу кредиту - 480 грн., відсотків за користування кредитом 10599,75 грн. підтверджується умовами кредитного договору, укладеного сторонами та не спростований відповідачем. При цьому суд виходить з тих міркувань, що на пропозицію суду надати додаткові докази правильності проведення розрахунку для визначення розміру заборгованості позивач повідомив, що інших розрахунків у них немає, а відповідач та його представник не клопотали про витребування в позивача будь-яких доказів щодо даної обставини.
Щодо стягнення з ОСОБА_1 пені та комісії, штрафу (фіксована складова), а також штрафу (процентна складова), то його слід визнати безпідставним, оскільки сама анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг таких умов не містить, а інших угод з цього приводу між сторонами, укладено не було, оскільки доказів підписання будь-яких угод, крім анкети-заяви суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11079,75 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в та відсотків за користування кредитом.
Крім цього, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в понесеному позивачем розмірі.
На підставі ст. ст. 526, 530, 536, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі одинадцять тисяч сімдесят дев?ять гривень сімдесят п’ять копійок (11079,75 грн.) яка складається з наступного: 480 грн. заборгованості за кредитом, 10599,75 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом та судові витрати у розмірі однієї тисячі шестиста гривень (1600 грн.)
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя… підпис.
Копія вірна:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_3
Судове рішення № 72996877, Роменський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 15.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 585/1639/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: