Вирок № 72996737, 22.03.2018, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1971/17

Номер провадження 1-кп/580/47/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.

при секретарі судового засідання - Івановій О.І.

з участю: прокурорів - Леґоіс Т.І., ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

потерпілої - ОСОБА_4,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12017200090000471 від 30.09.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого

за ч. 2 ст. 286 КК України;

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 29.09.2017 року близько 22 год. 40 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Г.Майдану в напрямку пл. Соборна, м. Лебедин, Сумської області зі швидкістю, яка перевищує дозволену швидкість руху в населених пунктах, наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, не зупинився, та при виникненні небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_6, який перетинав проїжджу частину вул. Г.Майдану по нерегульованому пішохідному переходу, зліва направо по напрямку руху транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди. Причиною смерті ОСОБА_6 являється несумісна з життям черепно-мозкова травма-перелом основи черепу.

З технічної точки зору в даній дорожній ситуації у діях обвинуваченого ОСОБА_2, як водія автомобіля НОМЕР_2, вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.4, 18.1, 31.3. «а», 31.4.3 «г» Правил дорожнього руху, з яких невідповідності вимогам пункту 18.1 знаходяться в прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, оскільки в повному обсязі стверджується показами свідків, поясненнями потерпілої, експерта, поясненнями самого обвинуваченого, а також матеріалами кримінального провадження.

Так, свідок ОСОБА_7, допитаний в судовому засіданні, показав, що 29.09.2017 року близько 23 год. вони йшли до пішохідного переходу з боку відділення «Приватбанк» до аптеки. Перед тим як перейти пішохідний перехід по автодорозі проїхав якийсь автомобіль. Вони його пропустили і стали переходити дорогу. ОСОБА_6 переходив перший, потім ОСОБА_8 і він. Свідок пам’ятає, що коли він став на проїжджу частину, то ОСОБА_6 був уже посередині переходу і в цей час побачив автомобіль. При цьому ОСОБА_6 прискорив крок і почав бігти щоб встигнути перетнути дорогу, але трапилася дорожня пригода. В цей час на вулиці світили всі ліхтарі. Проїжджа частина і в районі пішохідного переходу була освітлена добре. На вулиці в той час було сухо. Автомобіль, який збив ОСОБА_6, рухався дуже швидко, на його думку приблизно 90 – 100 км/год. Це був автомобіль сірого кольору, марки ВАЗ 21099. Фари автомобіля були ввімкненні. Звуку гальмування він не чув. Він бачив як правою частиною автомобіль вдарив ОСОБА_6 і від удару той відлетів у бік. Може сказати, що розмітка на дорозі була, а також був і знак перед пішохідним переходом. На дорозі були сліди гальмівного шляху, але не може сказати якого саме автомобіля. В цей вечір вони святкували день народження Магаляса і вживали спиртне, але всі вони після цього були в адекватному стані.

Свідок ОСОБА_8, допитаний в судовому засіданні, показав, що 29.09.2017 року після 22 год. він, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підійшли до пішохідного переходу з боку відділення «Приватбанк» щоб перейти дорогу. Пропустивши якийсь автомобіль, стали переходити дорогу і в цей час на великій швидкості з’явилося ще одне авто. Він вважає, що цей автомобіль рухався більше 100 км/год. Такий висновок зробив, оскільки сам їздить за кермом. Фари в автомобілі були ввімкненні, вулиця і проїжджа частини дороги добре освітлювались. Під час зіткнення ОСОБА_6 уже перетнув середину проїжджої частини дороги і коли він побачив автомобіль, то свій рух прискорив. Автомобіль вони побачили тоді коли той уже став гальмувати. ОСОБА_6 автомобіль вдарив передньою правою частиною, в районі фари. Від удару ОСОБА_6 відлетів і упав.

Крім цього свідок ОСОБА_8 показав, що брав участь в проведенні слідчого експерименту, слідчий йому роз’яснював його права. Разом з ним були і поняті. Під час проведення експерименту робилися заміри. Він при цьому весь час був присутній. Скільки часу проходив експеримент сказати не може. Свій підпис він ставив на схемі, де ще розписувався не пам’ятає, бо його і інших викликали у відділ поліції не один раз. В якихось документах він розписувався.

Свідок ОСОБА_9, допитаний в судовому засіданні, показав, що він також перебував в цей вечір з ОСОБА_6 ОСОБА_7 і ОСОБА_8, але йшов від них позаду на відстані близько 30 метрів. Так як у ОСОБА_6 відключився телефон, то вирішили повідомити його матір і по цій причині вони пішли до нього додому. В якийсь момент він побачив автомобіль, що рухався з великою швидкістю. В цей час хлопці були уже майже на середині дороги. Спочатку йшов ОСОБА_6, потім інші. Він бачив як в цей момент ОСОБА_6 прискорив крок. На його думку швидкість автомобіля була не менше 90 км/год. Після удару він почув звук гальмування. Потім автомобіль розвернувся і під’їхав до місці ДТП. Пішохідний перехід в цей час був освітлений добре і пішоходів на переході було видно добре.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що її повідомив ОСОБА_9, що її сина ОСОБА_10 збив автомобіль. Вони з чоловіком відразу приїхали на місце пригоди. Там була швидка допомога і лікарі повідомили, що ОСОБА_6 помер. Зі слів хлопців вона зрозуміла, що дорожньо-транспортна пригода сталася під час того як ОСОБА_6 переходив пішохідний перехід.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав частково і пояснив, що 29.09.2017 року після 22 год. він рухався на власному автомобілі ВАЗ 21099 по вул. Героїв Майдану в м. Лебедині. Швидкість автомобіля була до 80 км/год., так як в цей час він виконував обгін іншого автомобіля в районі дитячого магазину. В цей час за 20-25 метрів до пішохідного переходу побачив на ньому групу людей та натиснув на педаль гальм. Потім її відпустив і застосував ручні гальма. Так себе поводив в даній ситуації, оскільки перебував в стресовому стані. Він дійсно робив переобладнання фар, але це переобладнання виконувалося на станції технічного обслуговування. Вину визнає частково з тих підстав, що вважає винним у дорожньо-транспортній пригоді також і пішохода.

У скоєному ОСОБА_2 щиро розкаюється.

Експерт ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що за його підрахунками мінімальна швидкість руху автомобіля на час дорожньо-транспортної пригоди становила 92,4 км/год. Особисто він на місце ДТП не виїжджав, а дослідження проводив на підставі документів, наданих органами досудового розслідування. Аналізувались вихідні дані з постанови слідчого і протоколу огляду місця пригоди. Він бачив розрив у слідах гальмування автомобіля і ним це враховувалося при визначенні швидкості руху автомобіля. Також бралися за орієнтир металева опора і крайня права проїжджа частина дороги. Враховувалися слід екстренного гальмування, юзу, рух автомобіля, розрив в слідах. Брав до уваги те, що сліди знаходяться на одному рівні. Вважає, що підрахунки проведено вірно. Також враховував пояснення водія про те, що він бачив пішохода, а тому визначати видимість, яка була, не потребувалося. Хоче заначити, що швидкість руху автомобіля розраховувалася з врахуванням розриву в слідах гальмування і якби розрив у слідах гальмування він не враховував, то швидкість була б більшою. Тому швидкість руху була обрана мінімальна. При експертизі було враховано, що водій гальмував як ножним, так і ручним гальмами. Якщо брати до уваги, що гальмування було здійснено лише ручним гальмом, то розрахунки швидкості були б інші.

З висновку експерта № 19/119/9-1/328е від 27.10.2017 року (а.с. 102-109) вбачається, що водій автомобіля НОМЕР_3, повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.4, 18.1, 31.3. «а», 31.4.3 «г» Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, в діях водія автомобіля НОМЕР_2 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.4, 18.1, 31.3. «а», 31.4.3 «г» Правил дорожнього руху України, з яких невідповідності вимогам пункту 18.1. знаходяться в причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Водій автомобіля НОМЕР_4 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події та фототаблиці до нього (а.с. 114-130) вбачається, що місцем дорожньої транспортної пригоди, яка сталася 29.09.2017 року, є перехрестя вул. Г.Майдану та пл. Соборна, вул. Шевська, м. Лебедин, Сумської області. На місці пригоди було виявлено транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ-210994», державний номер ВМ 2797АМ, який має зовнішні пошкодження: пошкоджена права передня частина капоту; передня права стойка; вибиті передні бокові дзеркала та заднє бокове дзеркало, вибита права фара, пошкоджена кришка багажнику. Також виявлено на правому тротуарі труп ОСОБА_6.

З протоколу огляду трупа та фототаблиці (а.с. 132-142) вбачається, що 30.09.2017 року в секційній кімнаті моргу Лебединської ЦРЛ був оглянутий труп ОСОБА_6

З протоколів та схем (а.с. 143-146, 147-150) вбачається, що 03.10.2017 року були проведені слідчі експерименти з участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (з кожним окремо), під час яких свідки розповіли відомі їм обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29.09.2017 року на пішохідному переході в районі перехрестя вул. Г.Майдану та пл. Соборна, вул. Шевська, м. Лебедин, Сумської області, внаслідок якої загинув ОСОБА_6 Під час слідчих експериментів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали на місці як рухався ОСОБА_6 на пішохідному переході, як рухався автомобіль, який його збив, показали місце, де відбулося зіткнення автомобіля з пішоходом. З урахуванням їх показів були проведені відповідні виміри, складено схеми. Також свідкам було запропоновано вказати швидкість руху автомобіля ВАЗ 210994, який скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, для чого було задіяно легковий автомобіль та прослідувано на автодорогу Лебедин-Охтирка.

З висновку експерта № 19/119/9-1/306е від 25.10.2017 року та ілюстративної таблиці до нього (а.с. 159-167) вбачається наступне.

1.На момент експертного огляду автомобіля НОМЕР_4 було встановлено, що його робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина знаходиться в працездатному стані, при цьому технічних несправностей в даних системах автомобіля виявлено не було.

Система зовнішнього освітлення автомобіля знаходиться в технічно несправному стані.

2. Технічні несправності системи зовнішнього освітлення автомобіля НОМЕР_4 полягають у виявлених пошкодженнях та зміщенні передньої правої фари головного світла, а також у переобладнанні фар головного світла, а саме - у їх оснащенні газорозрядними лампами та блоками розпалу цих ламп, що не відповідає вимогам п. 6.1.6.3 ДСТУ 3649:2010 [6], а також п. 31.3 „а” та п. 31.4.3 „г” Правил дорожнього руху України [7].

Технічні несправності системи зовнішнього освітлення автомобіля НОМЕР_4, у вигляді виявлених пошкоджень та зміщення передньої правої фари головного світла, характерні для виникнення під час дорожньо-транспортної події.

Виявлене переобладнання фар головного світла автомобіля НОМЕР_4 виникло до дорожньо-транспортної пригоди.

3. Несправності системи зовнішнього освітлення автомобіля НОМЕР_4 у вигляді оснащенні фар головного світла газорозрядними лампами та блоками розпалу цих ламп, не мають скритного характеру і могли бути виявлені водієм при перевірці технічного стану транспортного засобу перед виїздом.

З висновку експерта № 19/119/9-1/305е від 26.10.2017 року (а.с. 169-171) вбачається, що місце наїзду автомобіля на пішохода, в поздовжній площині знаходиться перед початком осипу скла (відносно напрямку руху автомобіля), який знаходиться на відстані 1,6 м від умовної лінії орієнтиру (електроопори), та в поперечній площині, в районі траєкторії правого сліду, який на схемі позначений умовною позначкою «L1».

З висновку експерта № 77 від 27.10.2017 року (а.с. 172-175) вбачається наступне.

На підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, беручи до уваги обставини випадку, дані додаткових методів дослідження, відповідаючи на поставлені питання, експерт прийшов до висновків:

1. Смерть гр. ОСОБА_6, настала в результаті несумісної з життям черепно-мозкової травми - перелому основи черепу. Смерть гр. ОСОБА_6, судячи з вираженості трупних явищ, досліджуваних в секційної моргу, могла настати в період часу вказаний в постанові.

2. При судово-медичній експертизі трупа виявлено тілесні ушкодження: а) : 1. в області лоба зліва два садна лінійної форми, розміром 2,5x0,4 см, та садно кутоподібної форми (кут відкритий вниз та вправо), розмір променів 3x1 см та 0,4x1,8 см. 2. два садна невизначеної форми в проекції лівої виличної дуги, розміром 0,6x0,8 см та 0,4x0,8 см. 3. множинні садна невизначеної форми, розташовані на фоні синця по зовнішній поверхні правої вушної раковини, розміром до 0,3x0,3 см. 4. по передній поверхні грудної клітки в нижній та середній третині по центру та зліва на площі 12x12 см маються множинні лінійні паралельно розташовані в косовертикальному напрямку подряпини, довжиною до 2,5 см. 5. по боковій поверхні живота зліва, починаючи від крила клубової кістки мається два садна: лінійної форми, розміром 6,5x1,8 см, розташоване на відстані 104,5 см від підошовної поверхні стопи; дугоподібної форми, розміром 1,5x4,5 см, розташоване на відстані 102 см від підошовної поверхні стопи. 6. садно невизначеної форми по лівій боковій поверхні грудної клітки, розміром 2,2x1,2 см, розташоване на відстані 120 см від підошовної поверхні стопи. 7. садно невизначеної форми по зовнішній поверхні лівого передпліччя, розміром 1x0,6 см, біля якого мається синець по формі наближений до округлої, розміром 1,8x1,5 см. 8. в області лівого колінного суглобу по зовнішній, передній, внутрішній поверхні лівого стегна в нижній третині маються множинні садна, розташовані на площі 12x15 см, по формі від невизначеної до лінійної, розміром від 0,2x0,2 см до 1x4 см (в області стегна) ОСОБА_5 садна у лівого краю мають відшарування епідермісу по направленню справа наліво. Саме нижнє тілесне ушкодження розташоване на відстані 43 см від підошовної поверхні стопи. Саме верхнє ушкодження розташоване на відстані 57 см від підошовної поверхні стопи. 9. дифузний синець по зовнішній поверхні лівої кисті, з переходом на зовнішню поверхню 2-3 пальця. 10. по внутрішній поверхні лівої гомілки в верхній та середній третині мається лінійне переривчасте садно, розміром 18,5x1,5 см, розташоване на відстані 23 см от підошовної поверхні стопи. 11. множинні садна по зовнішній поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу, розміром до 2x2 см, по лівому краю яких мається відшарування епідермісу в напрямку спереду назад. 12. по зовнішній поверхні лівої ступні та у основи першого пальця множинні садна невизначеної форми, розміром до 1x1,2 см з відшаруванням епідермісу спереду назад. 13. по зовнішній поверхні правої кисті на фоні синців маються множинні садна по формі наближені до округлої, розміром до 0,3x0,3 см. 14. по зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині маються два дугоподібних садна, які за формою та розмірами при співпоставленні з одежею відповідають заклепкам на карманах брюк. 15. по зовнішній поверхні правого стегна в середній третині садно по формі наближене до прямокутної, розміром 4,5x3,2 см з відшаруванням епідермісу в напрямку зверху вниз. Садно розташоване на відстані 68 см від підошовної поверхні стопи. 16. по зовнішній поверхні (ближче до задньої) правої гомілки на площі 11x3,5 см розташовані множинні садна по формі від невизначеної до лінійної, розміром від 2x0,4 см до 3x1,8 см з відшаруванням епідермісу в напрямку спереду назад і зверху вниз. Нижній край самого нижнього ушкодження знаходиться на відстані 36,5 см від підошовної поверхні стопи. Нижній край самого верхнього ушкодження знаходиться на відстані 43 см від підошовної поверхні стопи. 17. в проекції правої лопатки садно невизначеної форми, розміром 8x14 см, розташоване на відстані 138 см від підошовної поверхні стопи. 18. по задній поверхні грудної клітки справа в середній та нижній третині по навколохребтовій лінії на площі 22x5,5 см маються множинні садна по формі від лінійних до невизначеної, розміром від 1x4 см до 2,5x3,5 см, серед яких маються множинні лінійні косогоризонтально розташовані подряпини. Саме нижнє ушкодження розташоване на відстані 115 см від підошовної поверхні стопи. Саме верхнє ушкодження розташоване на відстані 135 см від підошовної поверхні стопи. 19. в поперековій ділянці справа два садна невизначеної форми, розміром 1x2,8 см та 2,5x5,5 см. 20. в області лівої лопатки з переходом на середню третину грудної клітки множинні садна невизначеної форми, серед яких маються множинні лінійні подряпини, косогоризонтально розташовані. Всі ушкодження знаходяться на площі 21x14 см н відстані 124 см від підошовної поверхні стопи. 21. по задній поверхні правого стегна у верхній третині садно невизначеної форми, розмірами 2x4 см, розташоване на відстані 68 см від підошовної поверхні стопи. Маються відшарування епідермісу по направленню зверху вниз справа наліво. 22. множинні садна по задній поверхні правого колінного суглобу, у верхній третині задньої поверхні правої гомілки. Саме більше садно розташоване на відстані 44 см від підошовної поверхні стопи. 23. по зовнішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу садно невизначеної форми, розміром 2,5x1,5 см. Дані тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Б) в потиличній ділянці голови справа на відстані 4 см від зовнішнього потиличного виступу непроникаюча рана по формі наближена до трикутної, розмірами 1,2x0,5 см, з нерівними краями, розташована на відстані 160 см від підошовної поверхні стопи, голови з боку внутрішньої поверхні білясті, звичайного кровонаповнення. Крововилив в м'які покриви голови темно-червоного кольору, з чіткими контурами, розміром 5x4 см в проекції рани. Дифузний крововилив темно-червоного кольору у лівий скроневий м’яз. Поперечний перелом середньої черепної ямки з обох боків якій проходить через клиноподібну кістку, з ушкодженням пірамід скроневих кісток, який огинає великий потиличний отвір справа і закінчується ідучи впродовж внутрішнього потиличного гребеня. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням смерті.

Всі тілесні ушкодження утворились внаслідок дії тупих твердих предметів, про що свідчить їх характер. Всі тілесні ушкодження утворилися за відносно короткий проміжок часу до настання смерті, про що свідчить стан поверхні саден та колір синців, конкретизувати тривалість останнього не є можливим.

3. Дані тілесні ушкодження характерні для дорожньо-транспортної пригоди, а саме для зіткнення пішохода з легковим автомобілем.

4. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 2,17 %о, що за даними спеціалізованої медичної літератури, стосовно до живих осіб, трактується як алкогольне сп’яніння середнього ступеню.

З протоколу та схеми (а.с. 229-233) вбачається, що 03.10.2017 року було проведено слідчий експеримент з участю ОСОБА_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29.09.2017 року по вул. Г.Майдану, м. Лебедин, Сумської області. Під час слідчого експерименту ОСОБА_2 розповів та показав як сталася дана ДТП. В ході слідчого експерименту було складено схему ДТП.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 в тій частині, що постанову слідчого про призначення судово медичної експертизи від 29.09.2017 року та висновок експерта № 77 від 27.10.2017 року про встановлення причин смерті ОСОБА_6 слід визнати недопустимими доказами і не приймати їх при винесенні вироку, а внаслідок цього слід вести мову про недоведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 КК України, у зв’язку з тим, що відомості про факт ДТП були внесені до ЄРДР 30.09.2017 року, суд вважає необ’єктивними, так як в судовому засіданні встановлено, що смерть ОСОБА_6 (крім висновку судово-медичної експертизи) була констатована на місці дорожньо-транспортної пригоди лікарем Лебединської ЦРЛ, який виїжджав на місце даної пригоди, що ствердила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4, пояснивши, що лікар їй повідомив, що син загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Також суд не може погодитися з доводами сторони захисту щодо невизначеності в обвинувальному акті порушень правил дорожнього руху в діях обвинуваченого, так як з висновку судової автотехнічної експертизи № 19/119/9-1/328е від 27.10.2017 року (а.с. 102-109) вбачається, що водій автомобіля НОМЕР_3, повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.4, 18.1, 31.3. «а», 31.4.3 «г» Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в діях водія автомобіля вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.4, 18.1, 31.3. «а», 31.4.3 «г» Правил дорожнього руху України, що не заперечував в судовому засіданні і сам ОСОБА_2 В причинному зв’язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди є саме невідповідність дій водія технічним вимогам пункту 18.1. ПДР України, що і було вказано як у даному висновку експертизи, так і в обвинувальному акті. Таким чином суд приходить до висновку, що порушень прав ОСОБА_2 на захист в цій частині не було.

Крім цього, суд не може погодитися з доводами захисту, що на його думку експертом не було враховано всіх вихідних даних, а саме гальмування автомобіля всіма чотирма колесами чи застосування ручного гальма і в зв’язку з цим не встановлення дійсної швидкості руху автомобіля ОСОБА_2, оскільки в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 пояснив, що при визначенні швидкості руху автомобіля він брав до уваги і розрив у слідах гальмування, і враховував те, що гальмування автомобіля відбувалося як ножним, так і ручним гальмом і тому по формулах була отримана мінімальна швидкість руху автомобіля - 92,4 км/год. Якби всі ці вихідні дані ним не враховувалися, то розрахунки були б інші. Також він зазначив, що в основу розрахунків брались не тільки дані з протоколу огляду місця події, а й додана до протоколу схема та слідчі експерименти. При цьому суд також бере до уваги пояснення самого ОСОБА_2 про те, що він спочатку застосував ножні гальма, а після зіткнення з пішоходом – ручне гальмо.

Визначаючи доведеним той факт, що обвинуваченим порушено вимоги п. 12.4 ПДР, а саме допущено перевищення дозволеної швидкості руху в населених пунктах, яка повинна становити не більше 60 км/год (станом на дату вчинення ДТП), суд враховує те, що сам обвинувачений в судовому засіданні визнав, що він рухався із перевищенням допустимої швидкості в межах населеного пункту, пояснивши, що швидкість його автомобіля була до 80 км/год., так як в цей час він виконував обгін іншого автомобіля.

Тому суд вважає, що обвинувачений 29.09.2017 року близько 22 год. 40 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Г.Майдану в напрямку пл. Соборна, м. Лебедин, Сумської області зі швидкістю, яка перевищує дозволену швидкість руху в населених пунктах, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху.

Крім цього, суд вважає необґрунтованими доводи захисту і щодо невідповідності розташування дорожніх знаків, відсутності чіткої розмітки пішохідного переходу, так як в судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив про те, що він є мешканцем м. Лебедина, орієнтується як в дорожній розмітці, так і в дорожніх знаках, бо є водієм, а також знає про те, що в цьому місці є в наявності пішохідний перехід.

Доводи захисту про те що автомобіль, як речовий доказ, не був відкритий стороні при виконанні вимог ст. 290 КПК України, а звідси і висновок експерта № 19/119/9-1/306е від 25.10.2017 року слід вважати не допустимим доказом по справі також на думку суду не заслуговують на увагу, оскільки ніхто з учасників процесу не вказав на те, що даний автомобіль має якийсь інший технічний стан, а ніж той, що вказав експерт. Крім цього, сторона захисту не заявляла відповідного клопотання про його огляд під час розгляду справи в суді.

Крім цього, суд не може погодитися зі стороною захисту про те, що слідчі експерименти, які були проведені з свідками пригоди слід визнати неналежними та недопустимими доказами у зв’язку з тим, що в протоколах відсутні дані про ознайомлення з правами та обов’язками та їх підписи про це. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що під час проведення слідчого експерименту слідчий особисто знайомив його з правами та обов’язками, а свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні не вказав на те, що його з правами чи обов’язками ознайомлено не було, що такі його права якимось чином були порушені чи обмежені.

Доводи захисту про те, що не були досліджені дії пішохода і їм не надана правова оцінка є необ’єктивними, так як в судовому засіданні було встановлено з показів свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_7 те, що вони всі разом підійшли до пішохідного переходу, пропустили транспортний засіб та, переконалися у відсутності будь-яких перешкод, стали рухатися по пішохідному переході. Спочатку йшов ОСОБА_6, а потім вони. Уже тоді коли виявили автомобіль ОСОБА_2, свідки зупинилися, а ОСОБА_6 прискорив свій рух, перебуваючи при цьому уже на іншій половині проїжджої частини. Експерт в судовому засіданні пояснив, що вирішення питання відповідальності пішохода не належить до компетенції авто-технічної експертизи.

Обставини щодо перебування пішохода ОСОБА_6 в стані сп’яніння суд вважає такими, що не тягнуть за собою правових наслідків, оскільки причинного зв’язку з даним порушенням та настанням дорожньо-транспортної пригоди встановлено не було.

Суд також не може погодитися зі стороною захисту про те, що відсутність заяви ОСОБА_4 тягне за собою відсутність її прав і обов’язків у даному кримінальному провадженні, як потерпілої сторони, виходячи з того, що відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження (а.с. 4-5) вона визнана потерпілою з відповідними правами і обов’язками. Як в ході досудового розслідування, так і під час слухання справи в суді її процесуальний статус потерпілої сторони ніким з учасників процесу під сумнів не ставився.

Враховуючи усе вище викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого.

Дії ОСОБА_2 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що обвинувачений вину визнав частково, у скоєному розкаявся, сприяв розкриттю злочину, виявив добровільні наміри відшкодувати завдані ним збитки, що він є особою, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, та його характеристику і вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки його не можливо виправити без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди в сумі 36224 грн., моральної шкоди в сумі 500000 грн. та витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7000 грн. суд вважає необхідним задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди кошти в сумі 21219 грн., на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 200000 грн., в іншій частині позовних вимог – відмовити.

При цьому суд враховує те, що згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Встановлено, що у зв’язку з похованням свого сина ОСОБА_4 понесла витрати на загальну суму 36224 грн. (а.с. 31, 32), з яких: 21219 грн. витрати на поховання; 15005 грн. - витрати на проведення поминального обіду.

При цьому суд враховує положення ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року № 1102-IV та вимоги ч. 1 ст. 1201 ЦК України, якою визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

З огляду на викладене, суд вважає, що витрати на проведення поминального обіду в сумі 15005 грн. не відносяться до витрат на поховання та приходить до висновку, що цивільний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд також враховує те, що незаконними діями ОСОБА_2 потерпілій дійсно була завдана моральна шкода, що полягає у значних душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку зі смертю свого сина, істотних та невідворотних змінах звичного устрою її життя. Разом з цим, враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань та переживань потерпілої, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявлений позивачкою, зменшити, визначивши його в сумі 200000 грн.

Щодо відшкодування ОСОБА_4 витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7000 грн., то в цій частині заявлених вимог суд вважає необхідним відмовити у повному обсязі, оскільки потерпілою стороною документально не підтверджено те, що вона здійснила дані процесуальні витрати, що є обов’язковою умовою при ухваленні рішення про стягнення з обвинуваченого даних витрат відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України.

Ухвалюючи рішення, суд також вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 кошти на відшкодування витрат за проведення експертиз: № 19/119/9-1/305е від 26.10.2017 року в сумі 790,96 грн.; № 19/119/9-1/306е від 25.10.2017 року в сумі 1237 грн. та № 19/119/9-1/328е від 27.10.2017 року в сумі 1731,80 грн.

Речові докази:

- легковий автомобіль НОМЕР_5, належний ОСОБА_2, переданий на зберігання до спец. майданчику Лебединського ВП – повернути власнику;

- змив та контрольний змив, вилучений з рульового керма автомобіль НОМЕР_5, змив та контрольний змив, вилучений з важеля перемикання коробки передач автомобіля НОМЕР_5, змив та контрольний змив, вилучений з важеля ручного гальма автомобіля НОМЕР_5, які передані на зберігання до камери речових доказів Лебединського ВП - знищити;

- речі загиблого ОСОБА_6, а саме: ботинки; светр, темно-сірого кольору; брюки джинсові, темно-синього кольору; куртку, темного кольору, які передані на зберігання до камери речових доказів Лебединського ВП – повернути потерпілій ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання по цьому закону у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Строк основного покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання після вступу вироку суду в законну силу.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк основного покарання за даним вироком строк його попереднього ув’язнення з 30.09.2017 року по 02.10.2017 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а також процесуальних витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на користь ОСОБА_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 21219 грн. та на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 200000 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на користь держави отримувач Лебединське УК/м.Лебедин/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, ГУДКСУ у Сумській області, код банку (МФО ГУДКСУ) 837013, номер рахунку 31114115700010, код класифікації доходів 24060300, найменування ККД «Інші надходження» кошти на відшкодування витрат за проведення експертиз: № 19/119/9-1/305е від 26.10.2017 року в сумі 790,96 грн.; № 19/119/9-1/306е від 25.10.2017 року в сумі 1237 грн.; № 19/119/9-1/328е від 27.10.2017 року в сумі 1731,80 грн.

Речові докази:

- легковий автомобіль НОМЕР_5, належний ОСОБА_2, переданий на зберігання до спец. майданчику Лебединського ВП – повернути власнику;

- змив та контрольний змив, вилучений з рульового керма автомобіль НОМЕР_5, змив та контрольний змив, вилучений з важеля перемикання коробки передач автомобіля НОМЕР_5, змив та контрольний змив, вилучений з важеля ручного гальма автомобіля НОМЕР_5, які передані на зберігання до камери речових доказів Лебединського ВП - знищити;

- речі загиблого ОСОБА_6, а саме: ботинки; светр, темно-сірого кольору; брюки джинсові, темно-синього кольору; куртку, темного кольору, які передані на зберігання до камери речових доказів Лебединського ВП – повернути потерпілій ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: О. В. Чхайло