Вирок № 72996356, 26.03.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/338/18

Номер провадження 1-кп/573/58/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

прокурора Федоренко Ю.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця міста Білопілля Сумської області, з повною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 07 липня 2017 року Білопільським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідають 510 грн., ухвалою Білопільського районного суду від 23 жовтня 2017 року від покарання звільнений на підставі закону України «Про амністію у 2016 році», судимість не погашена і не знята

- за ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2018 року близько опівдня у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення металевих частин з лавок, що знаходяться на території міського парку, розташованого за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Сумська, та належать КП «Благоустрій Білопілля».

Реалізуючи свій злочинний умисел, 22 січня 2018 року близько 23 години ОСОБА_1, взявши із собою металеві санчата, пилку по металу, сокиру, пішов у парк, розташований за вказаною вище адресою.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 пилкою відпиляв від основи 12 металевих кутників у формі літери «П», розмірами 41 см висотою, 35 см шириною та вагою 3 кг кожна по черзі з 4 лавок.

Відпиляні металеві частини у кількості 12 штук поклав на санчата та поїхав за межі парку, таким чином розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Вага 12 штук викрадених металевих кутників з лавок складає 36 кг, вартість 1 кг складає 6 грн., а всього ОСОБА_1 спричинив майнової шкоди КП «Благоустрій Білопілля» на загальну суму 216 грн.

Виконуючи вказані дії, ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні зазначеного злочину визнав повністю, щиро розкаявся і надав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Зокрема пояснив, що 22 січня 2018 року близько 23 години прийшов до міського парку в м. Білопілля, звідки вирішив викрасти металеві частини з лавок. За допомогою пилки по металу відпиляв 12 металевих кутників з лавок. Поклав їх на санчата та відвіз до себе додому. Але наступного дня вирішив піти в поліцію та зізнатись у скоєному. Увечері 23 січня 2018 року в Білопільському відділенні поліції добровільно написав заяву про вчинений ним злочин та видав викрадений метал.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

При цьому встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Також судом їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Суд вважає, що зазначеними умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд виходить з наступного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності цей захід примусу за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не знаходиться, не інвалід, має незняту і непогашену судимість за умисний злочин середньої тяжкості.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки; активне сприяння розкриттю злочину, оскільки він правдиво повідомив про обставини вчинення злочину; з'явлення із зізнанням, оскільки він добровільно з'явився до Білопільського відділення поліції з правдивою заявою про вчинення злочину з усвідомленим наміром понести за вчинене відповідне покарання; відсутність тяжких наслідків; на утриманні має двох неповнолітніх дітей; добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_1 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді громадських робіт.

Потерпілим КП «Благоустрій Білопілля» на стадії досудового розслідування заявлявся до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування 286 грн. завданої майнової шкоди.

До судового розгляду обвинуваченим кошти в сумі 286 грн. були сплачені потерпілому добровільно.

Запобіжний захід обвинуваченому не застосовувався.

Підлягають стягненню з обвинуваченого кошти в сумі 2288 грн. за залучення експерта, проти чого останній не заперечував.

Речові докази:

- СD диск з проведенням огляду, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, що перебуває у Білопільському відділі Конотопської місцевої прокуратури, залишити там же;

- 12 металевих кутників, які зберігаються в камері схову Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області, повернути КП «Благоустрій Білопілля» як власнику;

- металеві санчата, які зберігаються у ОСОБА_2, залишити останній як власнику;

- пилку по металу, яка зберігається в камері схову Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області, повернути ОСОБА_3 як власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за цим злочином у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2288 грн. Судових витрат.

Речові докази: СD диск з проведенням огляду, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, що перебуває у Білопільському відділі Конотопської місцевої прокуратури, залишити там же; 12 металевих кутників, які зберігаються в камері схову Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області, повернути Комунальному підприємству «Благоустрій Білопілля»; металеві санчата, які зберігаються у ОСОБА_2, залишити останній; пилку по металу, яка зберігається в камері схову Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області, повернути ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя