Ухвала суду № 72996214, 13.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/349/18

Номер справи місцевого суду: 491/728/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Джулай О. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя Джулай О.Б.

судді Копіца О.В., Котелевський Р.І.

секретар судового

засідання ОСОБА_2

за участю прокурора Кучерявого І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 на ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області, від 18 грудня 2017 року, про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні №22017000000000255, внесеному до ЄРДР 23.06.2017 року, стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,

встановив:

Оскарженою ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні кримінальному провадженні №22017000000000255, внесеному до ЄРДР 23.06.2017 року, стосовно ОСОБА_4, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, був повернутий прокурору для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Підставами для повернення обвинувального акту суд першої інстанції зазначив те, що, виклад фактичних обставин справи та формулювання обвинувачення містять посилання на вчинення ОСОБА_4 інкримінованих їй злочинів у співучасті з особою 1 та особою 2 відносно яких обставини вчинення кримінального правопорушення досліджуються у іншому кримінальному провадженні за №22016000000000278, що суперечить правовій позиції Верховного суду України, викладеній в Постанові ВСУ від 03.03.2016 року у справі №5-347кс15, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та загальних засад кримінального провадження, зокрема верховенство права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, оскільки зазначення цих обставин у обвинувальному акті, порушує права та свободи інших осіб.

Разом з цим, чинний КПК України, зокрема ст. 17, 20, 21, 22 КПК України та міжнародні стандарти у галузі судочинства, вказують на неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий розгляд.

Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що в обвинувальному акті у зазначеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення зазначено про те, що обвинувачена ОСОБА_4: «.. вчинила за попередньою змовою групою осіб, повторно, складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей,- службове підроблення, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України», що є неприпустимим, оскільки винуватість обвинуваченої не доведена та не встановлена обвинувальним вироком, що порушує принцип презумпції невинуватості.

На зазначену ухвалу суду прокурором була подана апеляційна скарга, в якій, він вважає ухвалу суду першої інстанції необґрунтованою, в зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Прокурор в апеляційній скарзі вказує на те, що висновки суду про невідповідність обвинувального акту є безпідставними.

Враховуючи наведене, прокурор просить скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перелік вимог, щодо змісту обвинувального акту, який повинен містити формулювання обвинувачення, відомості щодо обвинувачених та інші, визначений положеннями ст. 291 КПК України.

Так, судом першої інстанції, в ухвалі зазначено, що в обвинувальному акті орган досудового розслідування виклав фактичні обставини справи та формулює обвинувачення не тільки стосовно ОСОБА_4, а й щодо інших – особи 1 та особи 2.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Згідно зі ст. 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Дії, щодо закриття кримінального провадження , звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності , звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру здійснюються лише після повідомлення особі про підозру.

Проте, судом не взято до уваги, що іншим особам, ПІБ, які взагалі не визначено в обвинувальному акті, не повідомлено паро підозру щодо вчинення цими особам діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Таким чином, інші особи, ПІБ які взагалі не визначено в обвинувальному акті не підпадають під статус підозрюваного, обвинуваченого, в рамках кримінального провадження №22017000000000255, стосовно ОСОБА_4.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для визначення процесуального статусу таких осіб у вказаному обвинувальному акті, наявність або відсутність даних щодо притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження, тощо не впливає на розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4.

Крім того, вказаний обвинувальний акт не містить твердження про вчинення іншою особою діяння за яке настає кримінальна відповідальність, відсутність посилань щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення щодо цієї особи.

Зазначене свідчить про відсутність підстав вважати, що такій особі висунуть обвинувачення та порушено її права, а також порушені вимоги ст. ст. 2,7,9,17,21,22,291 КПК України.

Таким чином, на думку апеляційного суду, обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення, в якому вказано на обов’язкові ознаки об’єктивної сторони інкримінованого злочину, а за своїм змістом сформульоване обвинувачення є достатньо конкретизованим, що не порушує право підозрюваного на захист, зокрема його право знати в чому він обвинувачується.

За таких обставин, апеляційний суд вважає твердження суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту відносно ОСОБА_4 вимогам КПК України, яка виразилась у порушенні прав та свобод інших осіб - є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, в зв’язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 370-372, 376, 404, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області, від 18.12.2017 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 22017000000000255, внесеному до ЄРДР 23.06.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, - скасувати.

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні №22017000000000255, внесеному до ЄРДР 23.06.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, повернути до Ананьївського районного суду Одеської області для розгляду в іншому складі суду, зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області

О.Б. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Котелевський

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_7