Постанова № 72995091, 23.03.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/1729/18 від23.03.2018

н\п 3/490/1681/2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/1729/18

3/490/1681/2018

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 березня 2018 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Скрипченко С.М., при секретарі Черновій Н.А., за участю прокурора Нагорного Д.П., адвоката ОСОБА_1, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого на посаді заступника командира військової частини А2062 з тилу - начальник тилу, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

14.03.2018 року з Управління захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України до Центрального районного суду м.Миколаєва надійшли адміністративні матеріали щодо вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_2

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 41 від 13.03.2018 року, наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 48 від 21.02.2014 р. із підполковником ОСОБА_2 укладено контракт про проходження військової служби на п’ять років, у зв’язку з чим останній зайняв посаду заступника начальника центру з тилу - начальника тилу Навчального центру спеціального зв’язку Збройних Сил України. 17.12.2015 р. за наказом командувача військово-морських сил Збройних Сил України № 181, підполковника ОСОБА_2 призначено на посаду заступника командира бригади з тилу — начальником тилу 406 окремої артилерійської бригади.

Підполковник ОСОБА_2, згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», під час проходження служби на посаді заступника командира бригади з тилу - начальником тилу 406 окремої артилерійської бригади, є суб’єктом на якого поширюється дія вказаного Закону, як військова посадова особа Збройних Сил України.

Згідно ст. 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством.

Відповідно до посадових обов’язків, ОСОБА_2 наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Крім цього, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2, як військова посадова особа, є суб’єктом декларування у зв’язку з тим, що відноситься до старшого офіцерського складу відповідно до Додатку 3 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України».

Як зазначено в протоколі, ОСОБА_2 25.04.2017 р. уклав договір купівлі - продажу ЕА/КП-010/2017 з генеральним директором ТОВ «Експресс-Авто». За змістом договору встановлено, що ОСОБА_2 придбав 25.04.2017 р. автомобіль «Skoda Octavia А7 Ambition» за 583 690,00 гривень і в цей же день було укладено між ОСОБА_2 та представником ТОВ «Експресс-Авто» акт прийому - передачі серії ТОВ №523011 від 25.04.2017 року, за яким ОСОБА_2 набув право власності на авто. 26.04.2017 року ОСОБА_2 зареєстрував в Регіональному сервісному центрі МВС в Миколаївській області право власності на вказаний транспортний засіб.

Таким чином, у ОСОБА_2 після придбання вказаного майна виник обов’язок, передбачений частиною 2 статті 52 Закону, а саме у десятиденний строк з моменту придбання, письмово повідомити про суттєві зміни у майновому стані Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК).

Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, із плином якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Він може визначатися рокам, місяцями, тижнями, днями або годинами. Його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Тобто, у ОСОБА_2 виник обов’язок повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані упродовж періоду часу з 00:00 год. 27.04.2017 р. по 23:59 год. 06.05.2017 р. шляхом заповнення відповідної форми в персональному кабінеті користувача на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua, проте станом на 13.03.2018 р. оглядом Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_2 не подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Тобто, 07.05.2017 р. о 00:00 год. ОСОБА_2 порушив зобов’язання, передбачене частиною 2 статті 52 Закону, а саме у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово не повідомив про суттєві зміни у майновому стані НАЗК.

В судовому засіданні ОСОБА_2 факт неподання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у десятиденний строк з моменту придбання автомобіля «Skoda Octavia А7 Ambition» підтвердив, проте пояснив, що на підставі договору купівлі-продажу ним було придбано у ТОВ «Экспресс-Авто» транспортний засіб «Skoda Octavia А7 Ambition». 26 квітня 2017 року він уклав з ПАТ "Кредобанк" кредитний договір для здійснення оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу. У зв'язку з тим, що даний автомобіль знаходиться під заставою у банку, вважає, що право власності на вказане майно він не набув, а тому не повинен був подавати декларацію про суттєві зміни у майновому стані.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки в протоколі не наведено жодних доказів, того що ОСОБА_2 мав умисел на приховування придбаного автомобіля. Також зазначив, що Конституцією України встановлено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, однак, згідно договору застави ОСОБА_2 не має права розпорядження автомобілем до погашення кредиту, тож права власності на вказаний транспортний засіб він не набув в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, є доведеною, у зв'язку з чим просив визнати його винним у вчиненні вказаного правопорушення та призначити стягнення згідно санкції вказаної статті.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріли справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційним правопорушенням є діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частиною 2 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено 1600 грн. Таким чином, 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, з 1 січня 2017 року становить 80 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2017 року між ТОВ "Экспресс-Авто" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля ЕА/КП-010/2017, відповідно до якого ТОВ "Экспресс-Авто" зобов'язується передати у власність ОСОБА_2, а останній в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити автомобіль марки «Skoda» вартістю 583 690,00 грн.; перший платіж - 60% загальної ціни товару, що складає 350 214,00 грн., на дату укладення договору, яку Покупець сплачує протягом одного банківських днів від дати підписання цього договору, на підставі рахунку пред'явленого до сплати (п.п. 2.3.1 Договору); другий платіж - 233 476,00 грн. сплачується протягом трьох робочих днів з моменту надання Покупцеві повідомлення про готовність товару до передання Покупцеві (п.п. 2.3.2 Договору).

26 квітня 2017 року між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 8088/2017 про видачу кредиту в сумі 275 082,73 грн. на строк до 25 квітня 2019 року, для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки «Skoda», модель «Octavia А7», дата випуску 2017, № кузова ТМВАС2NE4JB006336, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Експрес-Авто» (п. 2.1., 2.2. Договору).

В цей же день, між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_2 було укладено договір застави, відповідно до якого предмет застави - автомобіль марки «Skoda Octavia А7» знаходиться у власності заставодавця, а саме - ОСОБА_2

Станом на 26.04.2017 року ОСОБА_2 сплатив ТОВ "Экспресс-Авто" повну вартість автомобіля в сумі 583 690,00 гривень.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право, власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 210 Цивільного кодексу України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів проводиться у відповідності до Постанови КМУ від 07.09.1998 року № 1388. Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Як вбачається з реєстраційної картки транспортного засобу, 26.04.2017 року було зареєстровано транспортний засіб марки «Skoda», модель «Octavia А7», дата випуску 2017, № кузова ТМВАС2NE4JB006336, реєстраційний номер НОМЕР_2, та в графі "власник" зазначено - "Шульга Олександр Васильович".

Таким чином, ОСОБА_2 у період часу з 00:00 год. 27.04.2017 року по 23:59 год. 06.05.2017 року був зобов'язаний повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.

Однак, ОСОБА_2 порушив порядок, передбачений частиною 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», а саме у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.

Згідно відомостей Реєстру НАЗК на веб-сайті «nazk.gov.ua», ОСОБА_2 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, після придбання автомобіля «Skoda Octavia А7 Ambition», не подавав. Будь-яких доказів про наявність поважних причин пропуску строків подачі електронної декларації, ні в матеріалах справи, ні в судовому засіданні встановлено не було.

Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:

- копією акту приймання-передачі транспортного засобу серії ТОВ № 523011 від 25.04.2017 року (а.с. 12);

- копією договору купівлі-продажу автомобіля ЕА/КП-010/2017 від 25 квітня 2017 року з додатками до договору (а.с. 13-18);

- копією обов'язків заступника командира військової частини з тилу - начальника тилу ОСОБА_2 (а.с. 21-24);

- копією реєстраційної картки транспортного засобу (а.с. 60);

- скріншотом з веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с. 63);

- та іншими матеріалами справи у сукупності.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_2 щодо невизнання провини та відсутності умислу на вчинення правопорушення, оскільки відповідальність за вказане правопорушення настає при наявності прямого умислу чи непрямого. Недостатнє знання законодавства в даному випадку, на думку суду, свідчить про наявність непрямого умислу.

Таким чином, своїми неправомірними діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

З урахуванням наведеного вище вважаю, що штраф у розмірі 1700 грн. є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_2 зазначеного вище правопорушення.

Відповідно до положень п. 13 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" ОСОБА_2 звільняється від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету Центрального району на розрахунковий рахунок №31115106700006, одержувач УК у м. Миколаєві/Центральний район/21081100, код одержувача 37992781, банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013.

Постанову протягом десяти днів з її дня винесення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, чи її захисником.

Суддя С.М. Скрипченко