Рішення № 72995058, 23.03.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1256/2018 Справа № 489/4892/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2018 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі – Сасік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Інгульського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю. Свої вимоги мотивували тим, що в період з 20.05.2017 р. по 14.08.2017 р. ОСОБА_1 мав статус безробітного та отримував допомогу по безробіттю. У липні 2017 року Інгульським РЦЗ встановлено, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості, відповідач перебував у трудових відносинах з Миколаївською зразковою автомобільною школою Товариства сприяння обороні України та отримав дохід у сумі 1800,00 грн. При цьому, за весь період незаконного перебування на обліку як безробітного ОСОБА_1 безпідставно отримав допомогу по безробіттю в сумі 3816,55 грн.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Інгульського районного центру зайнятості суму в розмірі 3816,55 грн.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, наав заяву про розгля справи у його відсутності та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. ст.223, 280-281 ЦПК України суд ухвалив судове засідання провести у відсутності сторін, в порядку заочного розгляду, на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до заяви від 01.02.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Інгульського РЦЗ з проханням надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

07.02.2017 року відповідачу надано статус безробітного та з 08.02.2017 року по 08.02.2018 року призначено виплату допомоги по безробіттю згідно п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття».

14.02.2017 року на підставі абзацу 17 п.п. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №198, реєстрацію ОСОБА_1 припинено у зв’язку з заявою з одночасним припиненням виплат.

21.03.2017 року відповідач звернувся до Інгульського РЦЗ із заявою про поновлення статусу безробітного. На підставі ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» ОСОБА_1 продовжено виплату допомоги по безробіттю.

Як вбачається з Заяви безробітного, він зобов’язувався своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг. В заяві відповідач вказував, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Також, він був попереджений про відповідальність за несвоєчасне або недостовірне подання ним відомостей про обставини, що впливають на умови виплати йому матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, в тому числі про те, що якщо він під час перебування на обліку Інгульського ЦЗ приховає факти належності до зайнятого населення або своєчасно не подасть відомості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, то з нього буде стягнута вся виплачена йому сума допомоги по безробіттю або матеріальна допомога в період професійного навчання з моменту виникнення цих обставин.

Проте, при перевірці Інгульським РЦЗ було встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості і отримання матеріальної допомоги по безробіттю перебував у трудових відносинах з Миколаївською зразковою автомобільною школою Товариства сприяння обороні України (договір про надання послуг від 20.05.2017 року) та отримав дохід у сумі 1800,00 грн. (акти приймання-передачі наданих послуг від 29.05.2017 та 02.06.2017 року).

Вказаний факт підтверджується Актом № 93 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 14.08.2017 р., про що ОСОБА_1 повідомлений під підпис.

Відповідно до бухгалтерської довідки, сума заборгованості перед Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період з 20.05.2017 по 14.08.2017 року склала 3816,55 грн.

29.08.2017 р. за вих. № 06-06-2157 ОСОБА_1 було направлено Повідомлення-претензію, відповідно до якого відповідачу було запропоновано сплатити матеріальне забезпечення в розмірі 3816,55 грн. протягом 15 календарних днів, однак він ніяким чином не відреагував.

Згідно ч.2 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженогоНаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Інгульського РЦЗ є обґрунтованими і законними, та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст. 526, 530, 536, 543, 611 ЦК України, ст. ст.10-12, 76-81, 263-265, 354-355 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Інгульського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 20917640, МФО 826013, р/р 37173001000438 в банку ГУДКСУ у Миколаївській області) кошти у розмірі 3816,55 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Н.П. Черенкова