Постанова № 72995015, 30.01.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/616/18 від30.01.2018

н\п 3/490/331/2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/616/18

3/490/331/2018

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 січня 2018 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Скрипченко С.М., при секретарі Черновій Н.А., за участю прокурора Кременцова А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали, які надійшли з Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення:

ОСОБА_1, який народився 31 серпня 1985 року в с. Березнегувате, Березнегуватського району, Миколаївської області, є громадянином України, тимчасово не працює, є учасником бойових дій, неодружений, має на утриманні малолітню дитину - доньку Дар'ю, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

24.01.2018 року з Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшли адміністративні матеріали щодо вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 5 від 24.01.2018 року, у зв’язку з відсутністю територіальних органів НАЗК, 05.12.2017 року за вх. №1155/42-01/03-17 до Миколаївського управління ДВБ НП України, з НАЗК для проведення перевірки, надійшло повідомлення Управління з питань запобігання корупції та проведення люстрації НП України про встановлення факту несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме перед звільненням 11.09.2017р., поліцейським взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Миколаївській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1.

Рота поліції особливого призначення входить до складу Головного управління Національної поліції (ГУНП) в Миколаївській області.

Відповідно до наказу ГУНП № 230 о/с від 22.08.2016р., старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було призначено поліцейським взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Миколаївській області.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи поліцейським взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Миколаївській області, займав посаду поліцейського та згідно п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» відносився до суб’єкту, на якого поширюється дія вказаного закону.

Крім цього, відповідно до роз’яснень термінів статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 є суб’єктом декларування, тобто особою, зазначеною у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону, який зобов'язаний подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Наказом № 227 о/с від 11.09.2017р. ГУНП в Миколаївській області поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення старшого сержанта поліції ОСОБА_2, згідно п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію України», звільнено зі служби в поліції.

При цьому, за результатами проведення збору доказів встановлено, що ОСОБА_2, як суб’єкт декларування, подав декларацію перед звільненням лише 14.12.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію у порядку затвердженому рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року № 3 «Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016р. за № 959/29089, про порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 повинен був подати електрону декларацію суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, не пізніше дня такого припинення, а якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 19 від 06.09.2016р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.2016р. за № 1479/29609, про «Порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування є день видачі трудової книжки суб’єкту декларування, із зазначенням підстав такого припинення.

Згідно відомостей ГУНП в Миколаївській області, ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції 11.09.2017р. та того ж дня він отримав трудову книжку.

Проте, ОСОБА_1 у порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016р., несвоєчасно подав електронну декларацію перед звільненням, а саме 14.12.2017р.

Зазначений факт свідчить про те, що припиняючи діяльність в Національній поліції України на посаді поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Миколаївській області, відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області № 227 о/с від 11.09.2017р., маючи спеціальне звання старший сержант поліції, ОСОБА_2 несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування перед звільненням, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно отриманих з управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області завірених копій документів з особової справи ОСОБА_2, він був попереджений про встановлений Законом України «Про запобігання корупції» обов’язок щодо подання декларації перед звільнення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 погодився із обставинами, викладеними у протоколі, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є доведеною, у зв'язку з чим просив визнати його винним у вчиненні вказаного правопорушення та призначити стягнення згідно санкції вказаної статті.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріли справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та іншими документами.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційним правопорушенням є діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Суть корупційного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, полягає в порушенні вимог фінансового контролю, тобто у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати: 1) об’єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об’єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обіймаючи посаду поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Миколаївській області, був обізнаний про передбачений ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" обов'язок подавати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з тим, ОСОБА_1, будучи суб'єктом декларування, тобто особою, зазначеною у пункті 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", не подав електронну декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями. Підпунктом 2 пункту 5 розділу II "Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 року за №959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.

Тобто, ОСОБА_1 при звільненні із займаної посади поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Миколаївській області 11.09.2017 року, зобов'язаний був подати декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування не пізніше 11.09.2017 року.

Натомість така декларація була подана лише 14.12.2017 року, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, будь-яких доказів про наявність поважних причин пропуску ОСОБА_1 строків подачі електронної декларації, ні в матеріалах справи, ні в судовому засіданні встановлено не було.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.01.2018 року, відповідно до яких останній звільнився із займаної посади 11.09.2017 року, жодних поважних причин пропуску строку на подання електронної декларації особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування в нього не було (а.с. 8);

- скріншотами з веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій, відповідно до яких ОСОБА_1 подав свою електронну декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тип: "перед звільненням", із запізненням, а саме 14.12.2017 року о 19:15 год. (а.с. 9-10);

- копією зобов'язання ОСОБА_1 від 11.09.2017 року про термінове заповнення першої електронної декларації терміном з 01 січня поточного року до дня звільнення зі служби, з відміткою про ознайомлення ОСОБА_1 11.09.2017 року (а.с. 23);

- копією наказу начальника ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 від 11.09.2017 року за № 227 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію України» (а.с. 25);

- та іншими матеріалами справи у сукупності.

Таким чином, своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є учасником бойових дій, має на утриманні малолітню дитину, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність - визнання вини та щире каяття у вчиненому, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

З урахуванням наведеного вище вважаю, що призначення покарання у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті, а саме у розмірі 850 грн., є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ст. 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету Центрального району на розрахунковий рахунок №31115106700006, одержувач УК у м. Миколаєві/Центральний район/21081100, код одержувача 37992781, банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013.

На підставі ст. 40 - 1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 в рахунок сплати судового збору у провадженні по цій справі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп., що підлягає перерахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31219206700006, ОКПО 37992781, банк ГУДКСУ в Миколаївській області МФО 826013, код 22030001.

Постанову протягом десяти днів з її дня винесення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, чи її захисником.

Суддя С.М. Скрипченко