Постанова № 72994606, 27.03.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/196/18

Провадження № 3/487/237/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря: Уманського І.В.,захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 краю Російської Федерації, громадянина України, працюючого начальником відділу ПАТ «Комерційний Індустріальний банк», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1

за ст.130 КпроАП Укравїни, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2018 року о 23-10 год. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «MAZDA CX-7» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, по вул. Генерала Карпенко, біля будинку №32 у м. Миколаєві з явними ознаками наркотичного сп’яніння а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці ока, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, підвищена жвавість. Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєні вказаного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що був зупинений працівниками поліції по вул. Г.Карпенко у м.Миколаєві, перед заїздом на автомобільну стоянку. Під час подання працівником поліції сигналу про зупинку, автомобіль не рухався. Він був згоден пройти огляд на стан сп’яніння за умови, що працівники поліції проїдуть з ним до місця його мешкання та разом з ним на огляд поїде його дружина, яку він не хотів хвилювати оскільки вона хворіє та стресові ситуацію можуть негативно вплинути на стан її здоров’я. Однак в даному прохані, працівниками поліції йому було відмовлено, внаслідок чого він був змушений відмовитися від проходження медогляду на стан сп’яніння. Також зазначив, що йому працівниками поліції не було роз’яснено його права та наслідки відмови від проходження даного огляду. Наполягав на тому, що зовнішні ознаки відповідно до яких у працівників поліції виникла підозра щодо перебування його у стані наркотичного сп’яніння, є результатом перенесених раніше захворювань.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, працівника патрульної поліції лейтенанта ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Положеннями ст. 280 КпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб’єктом правопорушення, всіх обов’язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта,

речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 2.5 ПДР України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, зі змінами внесеними Постановою КМУ №883 від 10.11.2017 року, передбачає обов’язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Стаття 130 КпроАП України встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст.266 ч.ч.2,3 КпроАП України - особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають, зокрема у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Огляд водія проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 року №1452/735.

Згідно розділуІІ п.12, зазначеної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.

З урахуванням встановленого суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_5 п.2.5 ПДР України.Та кваліфікує його дії за ст..130 ч.1 КпроАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, з явними ознаками наркотичного сп’яніння від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп’яніння

Заперечення ОСОБА_2 факту порушення п.2.5 ПДР України та як наслідок скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КпроАП України, суд сприймає критично та оцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки вони повністю спростовані сукупністю досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів по справі.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 240736 від 28.12.2017 року.

Показами наданими в судовому засіданні працівником поліції ОСОБА_3, який підтвердив факт зупинки, в зазначений в протоколі час, транспортного засобу «MAZDA CX-7» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по вул. Г.Карпенко у м. Миколаєві у темну пору доби з вимкненими світловими приладами. Під час спілкування з водієм, у ОСОБА_2 було виявлено ознаки наркотичного сп’яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці ока, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, підвищена жвавість, на підставі чого, ОСОБА_2 було запропоновано пройти в установленому законом порядку медичний огляд на стан наркотичного сп’яніння. Разом з цим водієві було роз’яснено його права та наслідки відмови від проходження даного огляду. Від проходження огляду ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків.

Викладені обставини також знайшли своє підтвердження з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, згідно якого під час зупинки за кермом транспортного засобу «MAZDA CX-7» перебував ОСОБА_2, який у присутності двох свідків, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння. Наслідки відмови від проходження медичного огляду водієві були роз’ясненні,

Окрім того вина ОСОБА_2 у вчинені вказаного правопорушення підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 28.12.2018 року.

Свідок ОСОБА_6 до судового засідання не з’явилася, однак в телефонному режимі підтвердила, що в її присутності 28.12.2017 року водій ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння.

Покази, допитаного в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що в його присутності ОСОБА_5 не було запропоновано проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння та відповідно порушник від його проходження не відмовився, про даний факт йому було повідомлено працівником поліції, суд сприймає критично,оскільки вони протирічать, його особистим письмовим поясненням наданим під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, факт відмови ОСОБА_5 від проходження медичного огляду в присутності двох свідків, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зафіксовано відеозаписом, що міститься на файлі №20171229083135002394.

Також при розгляді справи було спростовано твердження ОСОБА_5, про те, що працівником поліції йому не було роз’яснено його права Як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення, складеного у відповідності до розділу ІІ, розділу ІХ п.6 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, ОСОБА_2 були роз’ясненні його права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпроАП України, що він беззастережно підтвердив власним підписом.

Посилання ОСОБА_5 на той факт, що його відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння не була категоричною, та він був згоден пройти даний огляд, за умови, що працівники поліції проїдуть до нього додому, щоб дружина змогла поїхати з ним чи він мав можливість пояснити їй ситуацію, є безпідставними, оскільки положеннями п.2.5 ПДР України встановлено безумовний обов’язок водіїв, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд, для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

.При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та вважає що виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними на строк один рік та штрафу в межах санкції статті 130 ч.1 КпроАП УКраїни, яке є необхідним і достатнім, та згідно ст. 23 КпроАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КпроАП України у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що визначено ст. 4 Закону України « Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.40-1, 278, 280, 283, 284 КпроАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КпроАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. (код платежу 21081100, р/р 31415542700003, ЄДРПОУ 37992781, МФО 826013, одержувач місцевий бюджет Заводського району, банк одержувача: ГУДКСУ в Миколаївській області), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави в розмірі 352,40 (триста п’ятдесят дві гривні сорок копійок) грн. (одержувач коштів: Державний бюджет - 22030101, р/р 31212206700003, банк одержувача: ГУ ДКУ в Миколаївській області, код платежу: 22030101, МФО 826013, ЄДРПОУ 37992781).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред’явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя І.О.Притуляк