Рішення № 72994584, 22.03.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4413/17

РІШЕННЯ

іменем України

"22" березня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання – Багрін І.А.,

за участю: прокурора - Андріїшина І.В.,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

В грудні 2017 року Вознесенська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернулася до суду з обумовленим позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.05.2009 року між Вознесенською райдержадміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 143,33 га пасовищ, що розташована в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, строком на 10 років, для сінокосіння та випасу худоби.

Між тим, в порушення умов договору, відповідач використовував вказану земельну ділянку не за цільовим призначенням, що є істотним порушенням умов вищевказаного договору оренди земельної ділянки, отже, в силу положень ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 651 ЦК України, є підставою для його розірвання достроково та повернення земельної ділянки в розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Вуїва О.В. від 10.01.2018 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до ухвали суду від 06.02.2018 року в підготовчому судовому засіданні по вказаній справі задоволено заяву про самовідвід судді Вуїва О.В.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року обумовлена справа була прийнята до провадження судді Лузан Л.В.

Ухвалою суду від 27.02.2018 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено Прибужанівську сільську раду Вознесенського району Миколаївської області

05.03.2018 року по справі проведено підготовче судове засідання та ухвалою суду від 05.03.2018 року призначено її до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. При цьому зазначав, що порушення відповідачем умов договору щодо цільового використання наданої йому в оренду земельної ділянки є істотним, оскільки, сплачуючи орендну плату як за користування пасовищем при фактичному здійснені товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_2 позбавив сільську раду можливості отримати прибуток в більш значному розмірі.

Представники позивачів - Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з'явились. Надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнала, вважаючи їх необґрунтованими. При цьому вказувала на недоведеність настання негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем земельного законодавства, яке носило разовий характер та було усунуто відповідачем добровільно, останнім було сплачено штрафні санкції. На даний час спірна земельна ділянка використовується відповідно до її цільового призначенням. Також звертала увагу, що без зміни цільового призначення земельної ділянки посилання прокурора щодо недоотримання прибутку у вигляді орендної плати, розрахованої як за користування землями сільськогосподарського призначення, є безпідставним.

Представник третьої особи без самостійних вимог – Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив. Разом з тим, надіслав письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги вважав такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема судом встановлено, що розпорядженням Вознесенської райдержадміністрації Миколаївської області від 25.12.2008 року за № 582-р, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у оренду та надано, зокрема, ОСОБА_2 в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 143,33 га пасовищ для сінокосіння та випасання худоби із земель державної власності (землі запасу) в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

В подальшому між Вознесенською райдержадміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_2 було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який зареєстрований у Вознесенському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДЗК 08.05.2009 року за № 040901100007.

Отже, між сторонами склалися договірні правовідносини, які витікають з договору оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_2 прийняв в оренду земельну ділянку, загальною площею 143,33 га пасовищ в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області строком на 10 років зі сплатою річної орендної плати в розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки з урахуванням діючого коефіцієнту, що становить на момент укладання договору 6 300 грн. 82 коп. Використання об’єкту оренди можливо, виключно, за цільовим призначенням, визначеним договором (п.п.1, 2, 8, 9, 25 договору).

Також сторони узгодили інші його умови.

Зокрема, п.37 обумовленого договору вказує на те, що дія останнього припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін. Можливо також судове вирішення зазначеного питання на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Так, аналізуючи вимоги та заперечення сторін, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Як зазначалося вище між ОСОБА_2 та Вознесенською райдержадміністрацією Миколаївської області в письмовій формі був укладений договір оренди спірної земельної ділянки. На момент його укладення істотними умовами договору визначено, зокрема, й умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об’єкта оренди.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. При цьому порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, встановлений ст.144 ЗК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2017 року державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському та м. Вознесенськ управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області було складено акт обстеження земельної ділянки за № 281-ДК/236/АО/10/01/17. В результаті обумовленого обстеження було встановлено, що частка земельної ділянки, що перебуває в оренді ОСОБА_2, площею 56 га засіяна сільськогосподарськими культурами.

За даним фактом відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності. Так, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.07.2017 року останнього було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 53 КпАП України та на нього було накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 170 грн. 00 коп.

Крім того був розрахований розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в розмірі 22 890 грн. 03 коп.

Обумовлена шкода, а також штраф були повністю сплачені відповідачем ОСОБА_2

Станом на 06.10.2017 року порушення земельного законодавства відповідачем було усунуто, вимоги припису № 281-ДК/0200Пр/03/01/-17 від 27.07.2017 року виконано, що вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 515-ДК/1266/АП/09/01/-17, складеного 06.10.2017 року державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському та м. Вознесенськ управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управляння Держгеокадастру у Миколаївської області.

Протилежного в судовому засіданні встановлено не було.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, істотним порушенням є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом згідно з критеріями, які встановлені вказаною нормою.

Отже, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване під час укладення договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (правовий висновок ВСУ у справі № 6-75цс13).

Відповідно до передбаченого ст. 12 ЦПК України принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, підтвердивши їх доказами (фактичними даними) з дотриманням вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України.

Так, як встановлено з наданих сторонами доказів, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 143,33 га, що перебуває в оренді відповідача ОСОБА_2, визначений умовами спірного договору оренди земельної ділянки. Заборгованість по сплаті орендної плати відсутня. Разом з тим, прокурором не доведено можливості отримання орендної плати в більшому розмірі, визначеному як за користування землями сільськогосподарського призначення, без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Тобто вказані обставини виключають можливість дійти висновку про те, що позивач був позбавлений значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що порушення відповідачем земельного законодавства не було тривалим, носило одноразовий характер та було усунуто в строки, відповідно до припису № 281-ДК/0200Пр/03/01/-17 від 27.07.2017 року. При цьому докази настання негативних наслідків внаслідок таких дій відповідача відсутні.

За такого, відсутнє істотне порушення договору оренди земельної ділянки як підстава для його розірвання в односторонньому порядку.

Таким чином позовні вимоги Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 141, 259, 263 – 265, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27.03.2018 року.

Суддя Л.В. Лузан