Рішення № 72994495, 22.03.2018, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/74/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2018 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

В позові зазначила, що 29 вересня 2004 року в смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на дві земельні ділянки загальним розміром 6,87 га, що розташовані в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, з кадастровими номерами: 4821783800:04:000:0343 та 4821783800:03:000:1073.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках, який 13 травня 2004 року було посвідчено секретарем Покровської сільської ради та зареєстровано за № 27.

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 прийняв спадщину у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України як такий, що постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви державному нотаріусу Веселинівської державної нотаріальної контори та 04 березня 2009 року ОСОБА_2 отримала у державного нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частину спадкових земельних ділянок та в подальшому на підставі цього свідоцтва про права на спадщину за заповітом отримала державні акти на право власності на земельні ділянки.

ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за життя отримати не встиг оскільки 23 вересня 2010 року помер.

ОСОБА_4 заповіту не залишив. Позивач, як дружина, у першу чергу набула право на спадкування за законом та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, про що подала відповідну заяву державному нотаріусу Веселинівської державної нотаріальної контори.

14 грудня 2017 року нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки у зв’язку з відсутністю у витягах з Державного земельного кадастру інформації про належність спадкодавцю земельних ділянок.

У зв’язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі інформації про належність спадкодавцю земельних ділянок позивачка не може нотаріально оформити своє право на спадщину після смерті чоловіка, а тому звернулась до суду та просить визнати за нею право власності у порядку спадкування на 1/2 частку земельних ділянок успадкованих після смерті ОСОБА_4 померлого 23 вересня 2010 року, які він успадкував, але не оформив спадкових прав після смерті ОСОБА_3, яка померла 29 вересня 2004 року.

На підтвердження зазначених в позовній заяві обставин разом з позовом ОСОБА_1 надала до суду клопотання про витребування доказів, а саме, копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Ухвалою суду від 12.02.2018 року з Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області витребувано копії спадкових справ № 34/2005, заведеної після смерті ОСОБА_3 та № 48/2011, заведеної після смерті ОСОБА_4

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник позивача ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов визнає повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в підготовче судове засідання не з’явився. Від виконуючого обов’язки начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника управління.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи, заяви сторін, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що 29 вересня 2004 року в смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-ФП № 191872.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на дві земельні ділянки загальним розміром 6,87 га, що розташовані в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, з кадастровими номерами: 4821783800:04:000:0343 та 4821783800:03:000:1073, та які належали ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 066209, виданого Веселинівською районною державною адміністрацією Миколаївської області 21 лютого 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010501000070.

Копіями матеріалів спадкової справи № 34/2005 встановлено, що за життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках. Зазначений заповіт був посвідчений 13 травня 2004 року секретарем Покровської сільської ради та зареєстрований за № 27.

Тими ж матеріалами спадкової справи встановлено, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_2, відповідач по справі, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом подання відповідної заяви державному нотаріусу Веселинівської державної нотаріальної контори, яка була зареєстрована в книзі обліку спадкових справ 24 лютого 2005 року за № 58.

Крім того, спадщину після смерті ОСОБА_3, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняв інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_4, який на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується копією довідки Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 36 від 22.01.2009 року, що міститься в матеріалах спадкової справи.

Інших спадкоємців за законом, які б прийняли спадщину судом не встановлено.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

04 березня 2009 року відповідачу ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину спадкових земельних ділянок, яке було зареєстровано в реєстрі за № 158.

Згідно копії листа відділу у Веселинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за вих. № 4/138-18 від 24 січня 2018 року, на підставі зазначеного свідоцтва про права на спадщину за заповітом на ім’я відповідача ОСОБА_2 були видані державні акти на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 141673, яким було посвідчено її право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,6300 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та серія ЯИ № 141672, яким було посвідчено її право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,8300 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину не отримав та 23 вересня 2010 року помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-ФП № 124457.

Згідно копії матеріалів спадкової справи № 48/2011, ОСОБА_4 за життя заповіту не залишив. Позивачка, як дружина спадкодавця, у першу чергу набула право на спадкування за законом та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, про що 22 березня 2011 року подала відповідну заяву до Веселинівської державної нотаріальної контори, яка була зареєстрована в книзі обліку спадкових справ за № 116.

Шлюбні відносини між позивачкою та спадкодавцем підтверджуються копією свідоцтва про одруження серії І-ФП № 010263, виданого 18 грудня 1996 року Ольшанською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину судом не встановлено.

Відповідно до копії постанови державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори від 14 грудня 2017 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,22 га, кадастровий номер 4821783800:04:000:0343; площею 1,65 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1073, розташованих на території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, належних ОСОБА_3, яка померла 29.09.2004 р., спадкоємцем якої був ОСОБА_4, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав та помер 23.09.2010 року. Свою відмову нотаріус обґрунтувала тим, що витяг з Державного земельного кадастру не містить інформації про належність спадкодавцю земельної ділянки.

У зв’язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі інформації про належність спадкодавцю вищевказаних земельних ділянок позивачка не може отримати свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому звернулась до суду.

Відповідно до 4.20. гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя була власником земельних ділянок площею 5,22 га, кадастровий номер 4821783800:04:000:0343, та площею 1,65 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1073, що розташовані на території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2, як спадкоємці за заповітом, прийняли спадщину.

Після отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину успадкованих земельних ділянок, до Державного земельного кадастру були внесені відомості про нового власника - ОСОБА_2

Інформація про право власності спадкодавця ОСОБА_4 на земельну ділянку у витязі з ДЗК відсутня.

У відповідності до статей 1225 ЦК України і 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя набула право власності на зазначені земельні ділянки, які після її смерті успадкували ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках. Позивачка ОСОБА_1 в свою чергу у встановленому законом порядку прийняла спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті чоловіка ОСОБА_4, в тому числі і право на 1/2 частину земельних ділянок, які були успадковані ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3, однак нотаріально не оформлені. Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та враховуючи неможливість оформлення позивачкою своїх спадкових прав у нотаріуса, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16, 1218, 1223, 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 76, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку спадкування право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 5,22 га, кадастровий номер 4821783800:04:000:343, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану нею після смерті ОСОБА_4, який помер 23 вересня 2010 року, яку він успадкував, але не оформив спадкових прав після смерті ОСОБА_3, померлої 29 вересня 2004 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку спадкування право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 1,65 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1073, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану нею після смерті ОСОБА_4, який помер 23 вересня 2010 року, яку він успадкував, але не оформив спадкових прав після смерті ОСОБА_3, померлої 29 вересня 2004 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_7