Ухвала суду № 72993950, 23.03.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1224/18

пр.№ 1-кс/464/591/18

У Х В А Л А

20 березня 2018 року м.Львів

Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., секретар судового засідання Захарчук О.Ю., з участю прокурора Цьвока Р.В., слідчого Улича В.В., адвоката ОСОБА_1, розглянувши клопотання про арешт майна,

у с т а н о в и в :

слідчий з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2 у зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження № 32016140000000044 звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні – прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області ОСОБА_3, про накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: пластиковою коробкою, яка можливо служить для активації пластикових карток (скетч-карток) електронних колонок дизельного палива; ноутбуком маркою «НP» s/n: СNV 8010034 p/n GR 710EA#ACB та зарядкою до нього; ноутбуком маркою «LENOVO» S/N: СBG0927932 MO:СB09101677, з зарядним до нього; пристроєм для зчитування інформації з картками на пальне з підставкою S/N: 16249010507584; ноутбуком марки «DELL» S|N: 9MZ12F2 MFGYR: 2017, з метою збереження речових доказів.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали. Ствердили, що до інформації, наявної у ноутбуках марки «НP» та «DELL», наявний доступ, однак вхід до таких можливий з електронної пошти, що дозволить вилучення інформації при включенні такого; вхід до системи ноутбука марки «LENOVO»(ніхто не заявляв про власність на нього) можливий тільки за допомогою паролю. Вказане унеможливлює дослідити докази без спеціальних знань – проведення відповідних експертиз комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. При обшуку товариству залишено ще два комп’ютери з наявною комп’ютерної програмою «ІС: Бухгалтерія», що дозволить товариству здійснювати свою господарську діяльність.

Адвокат, який діє в інтересах власника майна ТОВ «А.І. ОСОБА_4», проти клопотання заперечив з підстав, що вилучення офісної комп’ютерної техніки призведене до неможливості здійснення підприємницької діяльності. Ствердив, що вилучене належить згаданому товариству, однак жодним чином таке не підтвердив. Від надання паролів для безпечного вилучення інформації з вилученого майна його довіритель відмовився.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 17 березня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016140000000044 за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.204, ч.1 ст.205, ч.3 ст.191 КК України, до яких причетні службові особи ТОВ «А.І. ОСОБА_4» та інші особи, щодо прикриття реальних обсягів придбання і реалізації дизельного пального з відображенням його частини та реалізації залишківза готівкові кошти на нелегальних міні АЗС.

Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 7 березня 2018 року надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за адресою: м.Львів, проспект В.Чорновола, 63 (каб.420 та каб.422), де здійснює діяльність ТОВ «А.І. ОСОБА_4» (ЄДРПОУ 37444103), з метою виявлення та вилучення чорнових записів, не облікованих (незадекларованих) готівкових коштів, скетч-карток, документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «А.І. ОСОБА_4» в письмовій та електронній формах, не належним чином облікованих та отриманих талонів на пальне.

У ході проведення обшуку згідно з протоколом від 14 березня 2018 року виявлено та вилучено наступне майно: пластикову коробку, яка можливо служить для активації пластикових карток (скетч-карток) електронних колонок дизельного палива; ноутбук маркою «НP» s/n: СNV 8010034 p/n GR 710EA#ACB та зарядкою до нього; ноутбук марки «LENOVO» S/N: СBG0927932 MO:СB09101677, з зарядним до нього; пристрій для зчитування інформації з картками на пальне з підставкою S/N: 16249010507584; ноутбук марки «DELL» S|N: 9MZ12F2 MFGYR: 2017.

Постановою слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2 від 15 березня 2018 року, вилучене у результаті проведення обшуку, визнано речовими доказами по справі, оскільки є предметами, в яких наявні відомості щодо купівлі та реалізації пального ТОВ «А.І. ОСОБА_4», які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, для дослідження якого необхідні відповідні спеціальні знання (проведення експертиз комп’ютерної техніки та програмного забезпечення). Враховується

Отже встановлено, що підчас час проведення обшуку, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді, вилучено майно, що може містити інформацію, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні – щодо купівлі та реалізації пального ТОВ «А.І. ОСОБА_4».

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арешт є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. У даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу (ч.2, ч.3 ст.170 КПК України).

Виходячи з приписів ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок кримінального правопорушення.

Таким чином внесене слідчим клопотання є достатньо обґрунтованим та відповідає вимогам ст.171 КПК України. З доводів, викладених у клопотанні та у суді, вбачається, що арешт майна – комп’ютерної техніки та магнітних носіїв з відомостями, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, що відповідають критеріям ст.98 КПК України, у даному кримінальному провадженні за ч.1 ст.204, ч.1 ст.205, ч.3 ст.191 КК України, оскільки наявні ризики їх пошкодження та знищення. Підстави для відмови у задоволені клопотання, передбачені ч.1 ст.173 КПК України, відсутні.

Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, слідчий суддя переконаний, що для ефективного проведення слідства орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна, що є доказом злочину, до встановлення фактичних обставин вчинення злочину. Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна будь-якої особи є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. При цьому слідчий суддя враховує, що представником власника майна не надано жодних доказів у підтвердження права власності, враховуючи, що таким є юридична особа, на яку покладено обов’язок ведення відповідного обліку такого майна.

Тому з урахуванням вимог ч.2 ст.173 КПК України клопотання про арешт майна з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування пластиковою коробкою та трьома ноутбуками підлягає до задоволення. Матеріали та обставини справи свідчать, що вказаний спосіб арешту, незважаючи на доводи адвоката, які жодним чином не підтверджені, не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах третіх осіб (ч.4 ст.173 КПК України), а незастосування заборони користування та розпорядження майном призведе до його пошкодження та знищення (ч.11 ст.170 КПК України).

Розглядаючи доводи адвоката щодо неправомірного вилучення комп’ютерної техніки та магнітних носіїв, неповернення таких протягом 72 год. після вилучення, то слідчий суддя враховує наступне.

За умовами ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має було негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (ч.5 ст.171 КПК України).

Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено (ч.6 ст.173 КПК України).

Оскільки в ухвалі на проведення обшуку від 7 березня 2018 року не було надано дозвіл на вилучення комп’ютерної техніки та магнітних носіїв, що вилучені згідно із протоколом обшуку від 14 березня 2018 року, то таке майно в силу наведених вище положень закону та ст.ст.167, 168 КПК України є тимчасово вилученим майном. Оскільки слідчим клопотання про арешт такого подано 16 березня 2018 року, то строк подання такого не є пропущеним.

У матеріалах клопотання були відсутні необхідні дані для обов’язкового повідомлення власника майна чи його представника у дводенний термін, а клопотання самого адвоката ОСОБА_1 подано 16 березня 2018 року о 17.05 год., тобто в п’ятницю після закінчення робочого дня, а тому розгляд клопотання, з урахуванням двох вихідних днів, призначено на 20 березня 2018 року (вівторок). Отже порушень при вилученні та неповерненні тимчасово вилученого майна не встановлено.

Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 369-372, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2 про арешт майна задоволити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме:

-пластиковою коробкою, яка можливо служить для активації пластикових карток (скетч-карток) електронних колонок дизельного палива;

-ноутбуком маркою «НP» s/n: СNV 8010034 p/n GR 710EA#ACB та зарядкою до нього;

-ноутбуком маркою «LENOVO» S/N: СBG0927932 MO:СB09101677, з зарядним до нього;

-пристроєм для зчитування інформації з картками на пальне з підставкою S/N: 16249010507584;

-ноутбуком марки «DELL» S|N: 9MZ12F2 MFGYR: 2017.

У порядку ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В.Тімченко