Рішення № 72993184, 22.03.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/155/2018

Справа № 325/275/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря судового засідання Орманджи Ф.К., розглянувши в смт.Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ “ПриватБанк"звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 лютого 2014 року у розмірі 18926,15 грн., з підстав, передбачених ст.ст. 526, 610, 1054 ЦК України та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування вимог в позові зазначено, що 24 лютого 2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 2000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами 2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, згідно з якими відповідач при укладенні договору надав згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і надав право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позивальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих в період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. ПАТ КБ “ПриватБанк” свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач ОСОБА_1 не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 31 грудня 2017 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 18926,15 гривень, яка складається із: 1298,37 грн. - заборгованість за кредитом; 13450,34 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2800,00 грн. - заборгованість за пенею; а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) і 877,44 грн. - штраф (процентна складова). Позивач зазначив, що на теперішній час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ “ПриватБанк” .

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, при подачі позову подала до суду клопотанням про розгляд справи за відсутності представника банку, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного вирішення справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1, який про час та місце розгляду справи був повідомлений 09 березня 2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендованим листом, в судове засідання 22 березня 2018 року не з’явився без повідомлення причин неявки, заяву про розгляд справи без його участі та відзиву не подав.

При наявності зазначених умов на підставі статей 280, 281 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із досліджених документів судом встановлено, що 24 лютого 2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, шляхом підписання сторонами заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, укладений договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, обумовивши пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент.

Зазначені обставини підтверджуються анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, названими Умовами та Правилами, витягом з тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна”.

Згідно п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У разі невиконання зобов’язань за договором позичальник зобов’язався на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати Винагороди Банку. ( п.2.1.1.5.6 договору)

Розмір обов'язкових щомісячних платежів, згідно витягу з тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна”, повинен складати 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів — до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, ОСОБА_1 скористався коштами в межах встановленого кредитного ліміту, але зобов’язання по сплаті кредиту належним чином не виконував, оскільки в період з 30 червня 2015 року по 31 грудня 2017 року не здійснив жодного платежу за кредитом.

Позивачем відповідно до умов договору та у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань нараховувалася пеня з 30 вересня 2015 року по 31 грудня 2017 року - в розмірі по 100,00 гривень щомісячно. За вказаний період сума пені склала 2800,00 гривень.

Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” (Універсальна, 30 днів пільгового періоду), штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань складає - 500 гривень +5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Пункт 2.1.1.7.6. Умов надання банківських послуг, передбачає, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлюється тарифами договору.

Доказів належного виконання зобов’язань по сплаті кредиту, заперечень чи інших заяв щодо позовних вимог відповідачем суду не надано.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525-527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону або договору, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

В силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України), позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Наслідки порушення договору позики, які відповідно до ст.1054 ЦК України, застосовуються до відносин за кредитним договором, передбачені ст.1050 ЦК України, згідно якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України) та, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ст.624 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами укладений кредитний договір.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань з погашення кредиту за договором № б/н від 24 лютого 2014 року станом на 31 грудня 2017 року, відповідно до розрахунку позивача, утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 1298,37 гривень і заборгованість по процентам за користування кредитом - 13450,34 грн., які підлягають стягненню із наведених підстав.

Заборгованість з пені згідно розрахунку станом на 31 грудня 2017 року складає 2800,00 гривень, яка заявлена в позовних вимогах, не заперечена відповідачем, і підлягає стягненню в повному розмірі, згідно ст.624 ЦК України.

Позивачем нарахований штраф в розмірі 500 грн. та 877,44 грн (5% від суми заборгованості з тіла кредиту, не сплачених процентів та пені).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

У зв’язку зі стягненням на користь позивача суми пені, то стягнення суми штрафів, які нараховані також за прострочення виконання грошового зобов’язання, суперечить ст.61 Конституції України, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 1298,37 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 13450,34 грн., заборгованості за пенею — 2800,00 гривень, а всього в сумі 17548, 71 гривень.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім і документально підтверджені (платіжним дорученням №PROM2BDLCO від 02 лютого 2018 року) судові витрати, а саме судовий збір в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить: 1762,00 грн.(судовий збір сплачений при подачі позову) х 17548,71 гривень (сума задоволених вимог позову) : 18926,15 грн.(сума пред'явлених вимог) = 1633,76 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО № 305299) юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д, суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 24 лютого 2014 року станом на 31 грудня 2017 року в розмірі 17548 (сімнадцять тисяч п’ятсот сорок вісім) гривень 71 копійку, яка складається із: 1298,37 гривень - заборгованості за кредитом; 13450,34 гривень - заборгованості по процентам за користування кредитом; 2800,00 грн. - заборгованості з пені.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 1633 (одну тисячу шістсот тридцять три) гривні 76 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме в частині стягнення штрафу в розмірі 500 грн. та 877,44 грн., відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне судове рішення складене 27 березня 2018 року.

Суддя О.П. Пантилус