Рішення № 72993028, 16.03.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.03.2018

Справа № 320/2589/16-ц.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАИНИ

"16" березня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Урупи І.В.

за участю:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.

представника відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач уточнюючи позовні вимоги просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок № 135, загальною площею 126,9 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Молодіжна, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 6-К/08 від 30.01.2008, яка станом на 05.04.2016 року складає 86 205,31 грн., а саме: за кредитом - 36 656,00 грн.; по відсотках - 34 752,88 грн.; пеня за останній рік - 14 796,43 грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною не нижче 749264,00 грн., посилаючись на те, що 30.01.2008 АБ «АвтоЗАЗбанк», який є правонаступником ПАТ «НЕОС БАНК», та ОСОБА_2, уклали Кредитний договір № 6-К/08, з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати боржнику кредит у сумі 50 000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі, передбаченій умовами Кредитного договору. Відповідач, неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 05.04.2016 року має прострочену заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом - 36 656,00 грн. та заборгованості по відсотках - 34 752,88 грн. У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому була нарахована неустойка - пеня в розмірі 21 750,74 грн., розмір якої за останні 12 місяців становить 14 796,43 грн. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором, 30.01.2008 АБ «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є ПАТ «НЕОС БАНК», та відповідач, уклали Іпотечний договір № 5, відповідно до якого останній передав Банку в іпотеку майно, а саме житловий будинок №135, загальною площею 126,9 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область. Мелітополь, вулиця Молодіжна. Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 161 600,00 грн. 21.07.2014 між Публічним акціонерним товариством «НЕОС БАНК», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «БАНК КІПРУ», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу. Відповідно до п.п.2.1, 2.2. договору клієнт, ПАТ «НЕОС БАНК», відступає фактору, ТОВ «Кредитні ініціативи», свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими йому. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов’язані з ними права, зокрема, право грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. Також, 21.07.2014 між Публічним акціонерним товариством «НЕОС БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір про передачу прав за іпотечними договорами, відповідно до якого разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 21.07.2014 одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені договором. Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 30.01.2008 № 6-К/08 позичальником згідно якого є ОСОБА_2 На виконання умов Кредитного договору та Іпотечного договору, відповідачу було направлено Вимогу, а саме: повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, але станом на дату подання позовної заяви вимога не виконана. Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобов’язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по кредиту, за відсотками, за пенею з останнього, за рахунок предмету іпотеки, а тому звернувся до останнього з вимогою про звернення стягнення предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

Представник позивача в судові засідання, призначені на 20.12.2017, 21.02.2018 не з’явився, надав заяву про відкладення розгляду справи, при цьому в заяві про відкладення розгляду справи, призначеної на 21.02.2018 посилався на неможливість прибуття представника позивача ОСОБА_3 в судове засідання.(т. 1 а.с.163) Клопотання представника позивача було задоволено, але його неявка була визнана судом з неповажної причини.

В судове засідання, призначене на 15.03.2018 представник позивача не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки. 14.03.2018 від представника позивача знову надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій посилається на неможливість явки у зв’язку з перебуванням представника позивача ОСОБА_4 у службовому відрядженні.

Суд визнав явку представника позивача з неповажної причини. Судову повістку про виклик в судове засідання призначене на 15.03.2018 ТОВ «Кредитні ініціативи» отримано 02 березня 2018, тому у позивача малося достатньо часу для вирішення питання про забезпечення явки свого представника в судове засідання, а відтак, суд не вбачає поважних причин для відкладення розгляду справи.

Відповідно зо ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно зо ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Так представник позивача повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин, від нього надходила заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору. Підстав для залишення позовної заяви без розгляду суд не вбачає, а тому розглядає справу за відсутності представника позивача. 15.03.2018 суд розпочав з’ясування обставин справи та дослідження доказів, оголосивши перерву на 16.03.2018.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з декількох підстав. У відзиві, який був направлений на адресу позивача, та своїх запереченнях посилався на те, що відповідач не погоджується з вимогами, викладеними у позовній заяві нового кредитора, оскільки первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є необхідною для їх здійснення. В порушення вищевказаних вимог закону ні ПАТ «НЕОС БАНК», ні ТОВ «Кредитні ініціативи» не повідомили позивача належним чином про відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором та не надали належних доказів. Новим кредитором не надано Додаток №1 - реєстр заборгованості, а саме: його копію, завірену згідно з вимогами чинного законодавства або оригінал, які б містили підписи уповноважених осіб і печатки обох сторін договору факторингу, до договору факторингу із зазначенням кредитного договору від 30.01.2008 № 6-К/08, яким було б передбачено перехід права вимоги від ПАТ «НЕОС БАНК» до нібито нового кредитора за кредитним договором. Витяги з додатку №1 - реєстр заборгованості, до договорів факторингу між ПАТ «НЕОС БАНК» та ТОВ «Кредитні ініціативи» не містять печатки та підпису уповноваженої особи нібито первісного кредитора, тому факт уступки права вимоги від нібито первісного кредитора до нібито нового кредитора є недоведеним, що є підставою для висновку про те, що договір факторингу в частині переходу права вимоги за кредитним договором з позивачем взагалі не укладено. Також нібито новим кредитором не надано акти приймання-передачі документів за кредитним договором з Позивачем, відповідно до положень Договору факторингу. Крім цього, нібито новим кредитором не надано первинних бухгалтерських документів (виписки по рахункам, які містять дані, що 21.07.2014 на рахунок первісного кредитора було зараховано відповідну суму), які підтверджують отримання грошових коштів ПАТ «НЕОС БАНК» за уступку права вимоги за кредитним договором з позивачем. Таким чином, у нібито нового кредитора відсутні додаток № 1 (реєстр заборгованості) до договору факторингу, укладених між ПАТ «НЕОС БАНК» та ТОВ «Кредитні ініціативи» з підписами і печатками сторін, в якому зазначено кредитний договір з позичальником; акти приймання-передачі документів за кредитним договором з позичальником відповідно до положень Договору факторингу; первинні бухгалтерські документи (виписки по рахункам, які містять дані, що 21.07.2014 на рахунок первісного кредитора було зараховано відповідну суму), які підтверджують отримання грошових коштів ПАТ «НЕОС БАНК» від нового кредитора за уступку права вимоги за кредитним договором з позивачем. Крім того, на його думку, до апеляційного суду Запорізької області при поданні апеляційної скарги на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 квітня 2015 року у справі № 815/1567/2012, нібито новим кредитором надана копія договору факторингу між ПАТ «НЕОС БАНК» та ТОВ «Кредитні ініціативи», а на звернення Позивача від 02.11.2015 надана копія договору факторингу між ПАТ «НЕОС БАНК» та ПАТ «Альфа-банк». ПАТ «НЕОС БАНК» жодним чином не підтвердив своє правонаступництво від ПАТ «Банк Кіпру» та не повідомив позивача належним чином про відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором та не надав належних доказів. Крім того, наявний виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 23.11.2015, зареєстрований в реєстрі за № 16295, згідно з яким, за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, пропонується задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла в наслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов Кредитного договору за період з 21 січня 2014 року по 21 вересня 2015 року, а саме: заборгованість за кредитом - 36 656,00; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 29 506,44 грн. та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 3 150,00 гривень 00 копійок, що разом становить суму загальної заборгованості у розмірі 69 312,44 грн. В позові від 18.04.2016 позивач посилається на те, що в порушення умов Договору, відповідач, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 11.01.2016 має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом - 36 656,00 грн., за відсотками - 32 483,56 грн. Тобто просив стягнути ту саму суму заборгованості за кредитним договором, що й за виконавчим написом нотаріуса від 23.11.2015, зареєстрованим в реєстрі за № 16295. Оскільки позивач звернувся за захистом цивільного права до нотаріуса, який 23.11.2015 виконавчим написом, зареєстрованим в реєстрі за № 16295, задовольнив його вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами з позичальником, то станом на даний час у позивача не існує незахищеного права, яке може бути захищене судом у той же спосіб - примусове виконання обов'язку в натурі, в який було здійснене захист цього права нотаріусом. Таким чином, право позивача на стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.01.2008 № 6-К\08, вже було захищено нотаріусом. Отже, вимоги позивача безпідставні та не підлягають задоволенню. Крім цього, згідно з п. 2.3.3 кредитного договору, банк мас право: розірвати договір та достроково стягнути раніше наданий кредит, проценти за ними та можливі штрафні санкції, в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення в разі погіршена фінансового стану позичальника, затримок погашення кредиту та сплати процентів, ухилення від контролю з боку банку, погіршення стану заставленого майна, а також у раз: якщо наданий кредит буде з різних обставин незабезпеченим. У зв'язку з невиконанням вказаної вимоги, строк виконання зобов'язань за кредитним договором настав 16.07.2011 на 30 день після отримання позичальником вимоги та її невиконання. Згідно з вимогою про усунення порушень вих. № Д-155 від 16.06.2011 у зв’язку з порушенням умов Кредитного договору, станом на 15.06.2011 позичальник має прострочену заборгованість: по кредиту - в сумі 3336,00 гривень; по процентах - в сумі 408,29 гривень; пеня за період з 14.06.2010 по 14.06.2011 в сумі 2,77 гривень, та вимагають протягом тридцятиденного строку забезпечити оплату суми простроченої заборгованості за Кредитним договором та попереджено відповідача, що у разі невиконання заявлених у цьому листі вимог у повному обсязі, Банк має право, відповідно до п. 2.3.3 Кредитного договору та ст. 1050 Цивільного кодексу України, достроково стягнути раніше наданий кредит, проценти за ним та штрафні санкції, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому Іпотечним договором та законодавством України або ж іншим способом захищати свої права. Дана вимога є одночасно вимогою про дострокове стягнення всієї суми заборгованості (включаючи пеню) станом на 15.06.2011 за Кредитним договором, в сумі 37 303,56 гривень. Ані вимогою, ані чинним законодавством, ані положеннями кредитного договору, не передбачено, що вимога про дострокове повернення кредиту втрачає свою чинність у зв'язку з частковим погашенням простроченої заборгованості. У випадку повного погашення заборгованості вона б могла втратити свою силу, але такого погашення не було. До отримання вимоги про дострокове повернення кредиту від 16.06.2011, позичальник вже перестав сплачувати обов'язкові платежі, а після вказаної вимоги взагалі втратив таку можливість. Право вимоги дострокового повернення кредиту виникло 16.07.2011, тобто через 30 днів після отримання позичальником вимоги від 16.06.2011, та не переривалося і не поновлювалося, а тому могло бути реалізовано шляхом звернення з позовом до суду лише в трирічний строк до 16.07.2014, а позивач звернувся з даним позовом лише 28.01.2016. Позичальник після 16.07.2011 погашення кредитної заборгованості не здійснював, а тому просить суд застосувати строк позовної давності.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 жовтня 2016 року провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки було зупинено до набрання законної сили рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «НЕОС БАНК» та ТОВ «Кредитні ініціативи» про захист прав споживача, визнання договору факторингу та договору про відступлення прав за іпотечним договором частково недійсними.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 жовтня 2017 року провадження у даній справі відновлено, оскільки були усунуті обставини, що викликали зупинення провадження у справа, а саме рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.02.2017 , яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21.06.2017, в позові ОСОБА_2 до ПАТ «НЕОС БАНК» та ТОВ «Кредитні ініціативи» про захист прав споживача, визнання договору факторингу та договору про відступлення прав за іпотечним договором недійсними було відмовлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

30.01.2008 АБ «АвтоЗАЗбанк» (правонаступник - ПАТ «НЕОС БАНК») та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 6-К/08, з подальшим внесення змін та доповнень, відповідно до умов якого кредитор зобов'язався відкрити відповідачеві кредитну лінію на поточні потреби у сумі 50 000,00 гривень строком з 30 січня 2008 року по 26 січня 2018 року зі сплатою 19% річних з погашенням згідно графіка. Відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені Договором, повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Графіком погашення кредиту. (а.с. 5-6).

В якості забезпечення повернення кредиту за кредитним договором № 6-К/08 від 30.01.2008 між АБ «АвтоЗАЗбанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір №5 від 30.01.2008, згідно з яким в іпотеку АБ «АвтоЗАЗбанк» ОСОБА_2 був переданий житловий будинок №135 по вулиці Молодіжна, в м. Мелітополь, Запорізької області, загальною площею 126,9 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м. Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 161 600,00 грн. (т.1 а.с. 10-11)

Пізніше, 26.01.2009, між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 6-К/08 від 30.01.2008, відповідно до умов якої встановлена процентна ставка з 26.01.2009 в розмірі 21%. (т.1 а.с. 7)

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, відкривши відповідачеві кредитну лінію у сумі 50 000,00 гривень. Використання відповідачем кредитної лінії підтверджується виписками по особовому рахунку. (т. 1 а.с. 78-86)

В подальшому, 21.07.2014 між Публічним акціонерним товариством «НЕОС БАНК», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «БАНК КІПРУ», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу. Відповідно до п.п.2.1, 2.2. Договору клієнт ПАТ «НЕОС БАНК» відступає фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей стають дійсними для фактора та вважаються наданими йому. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов’язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. (т. 1 а.с. 22-27)

Отже, внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувана за договором № 6-К/08 від 30.01.2008 позичальником згідно якого є ОСОБА_2

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 1050,1054 ЦК України позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти в розмірі та на умовах встановлених договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договірні зобов’язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, у зв’язку з чим утворилася заборгованість по сплаті кредиту, яка згідно наданого розрахунку станом на 05.04.2016 складає 86 205,31 грн., та складається з заборгованості за кредитом - 36 656,00 грн., заборгованості по відсотках - 34 752,88 грн. та пені за останній рік - 14 796,43 грн. (т. 1 а.с. 19)

Згідно з п. 2.3.3 кредитного договору, банк мас право: розірвати договір та достроково стягнути раніше наданий кредит, проценти за ними та можливі штрафні санкції, в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення в разі погіршення фінансового стану позичальника, затримок погашення кредиту та сплати процентів, ухилення від контролю з боку банку, погіршення стану заставленого майна, а також: у разі, якщо наданий кредит буде з різних обставин незабезпеченим.

Позивачем було обрано спосіб захисту цивільних прав нотаріусом, так 23.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 був вчинений виконавчий напис (реєстровий №16295) про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок №135, загальною площею 126,9 кв.м, житловою площею 62,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна, власником якого є відповідач. Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору №5, посвідченого 30.01.2008 приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, було передане в іпотеку в забезпечення зобов’язань по кредитному договору №6-К/08 від 30.01.2008, ПАТ «Банк Кіпру», правонаступником якого є ПАТ «Неос Банк», яке 21.07.2014, на підставі договору про передачу прав за іпотечними договорами, посвідченого 21.07.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №3308, відступило право вимоги за іпотечним договором ТОВ «Кредитні ініціативи». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником по кредитному договору є відповідач. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки повинні бути задоволені вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання / неналежного виконання позивачем умов кредитного договору за період з 21.01.2014 по 21.09.2015, а саме: заборгованість за кредитним договором 36656,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 29506,44 грн. та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису 3150,00 грн., що разом становить 69312,44 грн. (т. 2 а.с. 15).

Відповідач звертався до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса від 23.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №16295. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 02.03.2017, яке ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2017 залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ТОВ « Кредитні ініціативи», третя особа відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий надпис нотаріуса від 23.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №16295, залишено без задоволення./ т.2 а.с. 47-50/

Отже, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 23.11.2015 (зареєстрованого в реєстрі за № 16295) на даний час перебуває на виконанні в Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, виконавче провадження ВП № 50103985 з примусового виконання вказаного виконавчого напису постановою державного виконавця від 11.09.2017 поновлено. /т.2 а.с.24-25/

Постановою державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 13.03.2017 в рамках виконавчого провадження ВП № 50103985 описано та накладено арешт на майно, а саме житловий будинок №135 по вулиці Молодіжна, в м. Мелітополь, Запорізької області, загальною площею 126,9 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., призначено суб’єкта оцінюючої діяльності у виконавчому провадженні для визначення вартості житлового будинку – предмета іпотеки. /т.2 а.с.39-42/

29.08.2017 суб'єктом оціночної діяльності-суб'єкта господарювання ОСОБА_8 на замовлення Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області проведена оцінка житлового будинку № 135 по вул. Молодіжна у м. Мелітополь Запорізької області. /т.2 а.с. 43/

Так, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Ці підстави, зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, не передбачають підставою припинення зобов'язання вчинення виконавчого напису.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Таким чином, порушене цивільне право позивача було захищено в спосіб обраний ним. Саме по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитом і пеню за несвоєчасну сплату кредиту.

Аналізуючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку, що порушене цивільне право позивача було захищено в спосіб обраний ним, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 23.11.2015 (зареєстрованого в реєстрі за № 16295) на даний час виконується Мелітопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, виконавче провадження ВП № 50103985, а тому відсутні підстави звернення стягнення на майно, на яке вже звернуто стягнення в позасудовому порядку.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача вказує на те, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності.

Однак, перевіривши вказані обставини, суд дійшов наступних висновків.

Так, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки право позивача в даному випадку не порушено, а суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості, тому підстав для застосування строків позовної давності немає.

Посилання представника відповідача на те, що не доведено факт уступки права вимоги до нового кредитора, а тому договір факторингу в частині переходу права вимоги за кредитним договором з позивачем взагалі не укладено, та його не було повідомлено про відступлення права вимоги безпідставні.

Відповідачем в судовому порядку оспорювався договір факторингу та договір про передачу прав за іпотечними договорами від 21.07.2014, укладеними між ПАТ «НЕОС БАНК» та ТОВ «Кредитні ініціативи» в частині що стосується передачі права вимоги за кредитним договором від 30.01.2008 № 6-К/08, укладеним між АБ «Автозазбанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Кіпру», та ОСОБА_2 Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 27.02.2017, яке ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21.06.2017 залишено без змін, у задоволенні позову було відмовлено. Судом встановлено, що саме ТОВ «Кредитні ініціативи» відступлено право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки з ОСОБА_2, при укладанні договору факторингу та договору про передачу прав за іпотечними договорами було додержано вимоги чинного законодавства України, права і інтереси відповідача у зв’язку з укладанням цих договорів не порушено. Крім того, на адресу ОСОБА_2, 25.07.2014 направлялося повідомлення про укладання договору факторингу та відступлення права вимоги з зазначенням наявної заборгованості за кредитним договором станом на 21.06.2014. /т. 1 а.с. 34,142-145/.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,264,265 ЦПК України, ст.ст. 11,18,261,509,514,526,598,599,612,1050,1054,1048 ЦК України, ст.ст. 1,3 Закону України «Про виконавче провадження», суд

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 26.03.2018.

Суддя: