Рішення № 72992344, 20.03.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/2544/17

2/311/30/2018

20.03.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.,

при секретареві: Кудіновій В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (ОСОБА_2 «ЗЗРК»), про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, суд,

В С Т А Н О В И В :

До Василівського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 «Запорізький залізорудний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, який було уточнено. Позивач, просить суд стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» на свою користь відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання у розмірі 250000 грн. та судові витрати.

У позовній заяві зазначено, що з 29 листопада 2002 року по 01 квітня 2008 року та з 18 травня 2010 року по дату звільнення ОСОБА_1 працював електрозварюварником шахти Експлуатаційна ОСОБА_2 «Запорізький залізорудний комбінат». 24 жовтня 2016 року він був звільнений з роботи в зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, на підставі п.2 ст.40 КЗпП України (наказ №з7б-к від 24.10.2016р.) До таких наслідків призвело те, що у січні 2016 року під час виконання трудових обов'язків позивач відчув сильне недомагання. Підозрюючи те, що він міг отримати отруєння в шахті, ОСОБА_1 звернувся того ж дня до місцевої лікарні зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, втомлюваність, оніміння рук і ніг, а також біль у плечевих, ліктьових та колінних суглобах, кашель, задишку при фізичному навантаженні. Однак, діагноз того дня не було встановлено. Пізніше з'ясувалось, що його недомагання викликане все ж таки отруєнням в шахті. Для вирішення питання про працездатність в професії підземного електрозварювальника ОСОБА_1 був направлений в ТВ клініки УкрНДІПМ, де знаходився з 24 травня 2016 року по 03 червня 2016 року, яким встановлено протипоказання роботи в умовах шуму, важкої фізичної праці, впливу гепатотропної отрути. З 05 липня 2016 року по 18 липня 2016 року позивач був змушений проходити курс лікування на стаціонарному лікуванні у відділенні професійної патології та реабілітації потерпілих внаслідок ЧАЕС. Крім того, з 26 грудня 2016 року по 06 січня 2017 року знаходився на лікуванні у відділенні професійної патології та реабілітації потерпілих внаслідок ЧАЕС. В період часу з 19 січня 2017 року по 01 лютого 2017 року знаходився на обстеженні та лікуванні в Українському НДІ промислової медицини в м. Кривий Ріг. Висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного захворювання від 31 січня 2017 року за №108 встановлено діагноз Хронічна марганцева інтоксикація, енцефалопатія другої стадії з акінетико-тремтливим, вираженим астено-іпохондрічним синдромами та пірамідною недостатністю, полінейропатія верхніх та нижніх кінцівок помірно виражена з вегето-трофічними порушеннями та стійким больовим компонентом. Даним висновком і було встановлено, що захворювання підпадає під характер професійного захворювання. Після проходження курсу лікування ОСОБА_1 встановлено інвалідність 3 групи, причина інвалідності професійне захворювання. Заподіяна позивачеві шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці, тобто ОСОБА_2 «Запорізький залізорудний комбінат». Моральна шкода, яка заподіяна ОСОБА_1, полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо як під час травмування, так і в період лікування, і ті, які переносить і по теперішній час.

Перебуваючи на лікуванні, ОСОБА_1 не міг вести повноцінний спосіб життя, відчував фізичні страждання, фізичний біль, обґрунтовану важкістю травми та особливостями її лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається на душевному стані. ОСОБА_1 був звільнений з роботи у зв'язку з неможливістю за станом здоров'я продовжувати дану роботу, яка була єдиним джерелом існування для позивача та його сім'ї. Його систематично турбує біль у суглобах, через що він періодично звертається за допомогою до лікарів і проходить відповідне лікування.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 «Запорізький залізорудний комбінат» ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Згідно раніше поданих заперечень проти позову заперечує частково в частині розміру моральної шкоди, вважає її завищеною.

Вивчивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що з 29 листопада 2002 року по 01 квітня 2008 року та з 18 травня 2010 року по дату звільнення ОСОБА_1 працював електрозварюварником шахти Експлуатаційна ОСОБА_2 «Запорізький залізорудний комбінат».

24 жовтня 2016 року він був звільнений з роботи в зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, на підставі п.2 ст.40 КЗпП України (наказ №з7б-к від 24.10.2016р.)

У січні 2016 року під час виконання трудових обов'язків позивач відчув сильне недомагання. Підозрюючи те, що він міг отримати отруєння в шахті, ОСОБА_1 звернувся того ж дня до Дніпрорудненської міської лікарні зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, втомлюваність, оніміння рук і ніг, а також біль у плечевих, ліктьових та колінних суглобах, кашель, задишку при фізичному навантаженні. Однак, діагноз того дня не було встановлено.

ОСОБА_5 управління Держпраці у Запорізькій області від 15 квітня 2016 року №08/02.9-05/1734 було створено комісію щодо розгляду звернення ОСОБА_1, стосовно можливого отруєння його газом на підприємстві за місцем роботи, та з метою проведення перевірки якості надання йому медичної допомоги (наказ Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації від 26.04.2016 року № 394).

За результатами комісійної перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 було складено Довідку, в якій комісія дійшла висновку, що фактів впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які могли б привести до погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 при виконання ним трудових обов'язків у другу зміну 11 січня 2016 року не встановлено.

У травні 2016 року ЛКК КУ «Дніпрорудненська міська лікарня» визнала ОСОБА_1 за станом здоров'я не придатним до роботи в підземних умовах і рекомендувала дообстеження.

Для вирішення питання про працездатність в професії підземного електрозварювальника ОСОБА_1 був направлений в ТВ клініки УкрНДІПМ, де знаходився з 24 травня 2016 року по 03 червня 2016 року, яким встановлено протипоказання роботи в умовах шуму, важкої фізичної праці, впливу гепатотропної отрути. З 05 липня 2016 року по 18 липня 2016 року позивач був змушений проходити курс лікування на стаціонарному лікуванні у відділенні професійної патології та реабілітації потерпілих внаслідок ЧАЕС.

Крім того, з 26 грудня 2016 року по 06 січня 2017 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у відділенні професійної патології та реабілітації потерпілих внаслідок ЧАЕС.

В період часу з 19 січня 2017 року по 01 лютого 2017 року знаходився на обстеженні та лікуванні в Українському НДІ промислової медицини в м. Кривий Ріг.

Згідно медичних висновків Українського НДІ промислової медицини м. Кривого рогу від 02.06.2016 року, протокол №807, виписки із медичної карти стаціонарного хворого №12193 КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» від 18.07.2016 року, виписки №3682/1108 з медичної картки стаціонарного хворого, виданої 07.10.2016 року Українським НДІ промислової медицини м. Кривого рогу, на підставі яких проводилися обстеження ОСОБА_1 - встановлений діагноз не був пов'язаний з професійним захворюванням.

Лише висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу ДУ «Українського НДІ промислової медицини» про наявність професійного захворювання від 31 січня 2017 року за №108 встановлено діагноз Хронічна марганцева інтоксикація, енцефалопатія другої стадії з акінетико-тремтливим, вираженим астено-іпохондрічним синдромами та пірамідною недостатністю, полінейропатія верхніх та нижніх кінцівок помірно виражена з вегето-трофічними порушеннями та стійким больовим компонентом. Даним висновком і було встановлено, що захворювання підпадає під характер професійного захворювання.

Після проходження курсу лікування ОСОБА_1 встановлено інвалідність 3 групи, причина інвалідності професійне захворювання, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0823164 від 03 квітня 2017 року.

03 квітня 2017 року МСЕК вперше встановила позивачу 3 групу інвалідності без встановленого % втрати працездатності. Висновком про умови праці терміном до 01 травня 2019 року стало протипоказання важкої фізичної праці і стато-динамічних навантажень. Для відновлення працездатності рекомендоване медичне стеження, стаціонарне лікування, санаторно-курортне лікування.

Як вбачається з п.16 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 23 лютого 2017 року, професійне захворювання ОСОБА_1 виникло за таких обставин: ОСОБА_1 виконував ручне дугове зварювання середньої складності і складних деталей, вузлів, конструкцій і вібронавантажувальних установок з вуглецевих сталей у всіх просторових положеннях зварного шва. Виконував ручне прямолінійне і фігурне електрорізання, в різних положеннях з різних сталей за розміткою. Зачищав шви після зварювання і різання. Готував електрозварювальне обладнання до роботи. Прибирав робоче місце від огарків зварювальних електродів та інших відходів, виконував нагляд за робочим місцем після виконання робіт. Періодично залучався до гірничої маси вібронавантажувальними установками ПШВ - 6 у вагони та до підготовки камер.

У п.17 даного Акту причиною виникнення професійного захворювання є наявність у повітрі робочої зони на робочому місці електрогазозварника концентрації марганцю до 20%- 0,18-0,61 мг/м.куб при ГДК 0,2 мгм.куб., концентрації пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного (1,86- 3,32%) - 3,51-8,12 мг./м.куб. при ГДК 4,0 мг/м.куб., концентрації пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного (0,86%) - 3,18-10,05 мг/м.куб. при ГДК 1,0 мг/м.куб., концентрації озону - 0,097-,0113 мг/м.куб. при ГДК 0,1 мг/м.куб., концентрації заліза оксиду - 3,35-9,15 мгм.куб при ГДК 6,0 мг/м.куб.

Крім того, відсутні будь-які факти, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України життя і здоров’я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях згідно з положеннями ст.153 КЗпП України повинні створюватися безпечні і нешкідливі умови праці. При цьому забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається виключно на власника або уповноважений ним орган. Ця норма закону кореспондується з нормою, викладеною у ст.13 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому ч.2 ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується, зокрема, незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), зазначено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя та здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважені ним органи незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно пункту 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року у справі №1-9/2004, визначено, що ушкодження здоров’я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов’язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні і фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці, тобто ОСОБА_2 «ЗЗРК».

Суд вважає, що позивачеві дійсно заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок професійного захворювання він зазнавав фізичного болю та страждань безпосередньо під час захворювання, так і в період лікування. Перебуваючи на лікуванні, позивач не міг вести повноцінний образ життя, відчував фізичні страждання, фізичну біль, обґрунтовану важкістю професійного захворювання та особливостями його лікування, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося та позначається на душевному стані позивача. ОСОБА_1 був звільнений з роботи у зв’язку із неможливістю за станом здоров`я продовжувати роботу. Так як на утриманні позивача знаходиться сім`я, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

За роз’ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року (зі змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, ступінь вини підприємства, що завдало моральну шкоду, та самого позивача, істотність вимушених змін у способі життя позивача та інші обставини, які мають вагоме значення, в тому числі, наслідки втрати професійної працездатності та набуття інвалідності позивачем, стан його здоров'я на теперішній час та медичні рекомендації, додержання яких тягне за собою внесення коректив у звичайний спосіб життя позивача.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що позивач пропрацював по професії електрозварювальника ручної зварки, а також електрогазозварювальника, з якими пов’язано встановлення професійного захворювання, які є шкідливими всього - 18 років та 3 місяці, з яких в ОСОБА_2 «ЗЗРК» - 11 років та 3 місяці, а 7 років працював на інших підприємствах. ОСОБА_2 «ЗЗРК» постійно робило та робить все можливе для того, щоб нівелювати вплив шкідливих факторів на працюючих в підземних умовах. Про це вказується в пункті 14 санітарно-гігієнічної характеристики від 11.08.2016 року ОСОБА_5 управління держпраці в Запорізькій області. Позивач щорічно проходив періодичних медичний огляд. Скарг, зауважень на результати медоглядів від ОСОБА_1 не надходило. Приймаючи до уваги медичні висновки та рекомендації, а також фактичний стан виконання трудових обов’язків, ОСОБА_1 неодноразово пропонувався перехід на іншу роботу. Від всіх запропонованих вакантних місць він відмовився, про що свідчать документи складені у відділі кадрів (а.с.64-65).

Таким чином, з урахуванням характеру і ступеню моральних страждань, виконання відповідачем вимог законодавства з охорони праці, суд, керуючись засадами розумності, виваженості і справедливості, вважає можливим стягнути на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 50 000 гривень.

В іншій частині позову суд у задоволенні відмовляє.

Суд стягує з ОСОБА_2 «ЗЗРК» судовий збір в дохід держави у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (71674, Запорізька область Василівський район с. Мала Білозерка-4 Веселівське шосе, 7 км.; код ЄДРПОУ 00191218) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; 71630, АДРЕСА_1) відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання у розмірі 50000 (п’ятдесят тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (71674, Запорізька область Василівський район с. Мала Білозерка-4 Веселівське шосе, 7 км.; код ЄДРПОУ 00191218) судовий збір в дохід держави у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик