Рішення № 72992184, 15.03.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/389/16

Провадження № 2/307/329/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого – судді Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області, Рахівської міської ради Закарпатської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області, Рахівської міської ради Закарпатської області та ОСОБА_2 та уточнюючі позовні вимоги про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності обґрунтовує тим, що, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 листопада 1997 року, у зв’язку із прийняттям спадщини за заповітом після смерті її батька ОСОБА_3, вона є власником 1/2 житлового будинку № 29 (новий номер 31) по вул. Буркут у м. Рахові з прилеглими до нього надвірними спорудами "Б" - сарай, "В"- вбиральня, "Г" - гараж, "Д" - сарай, №1 - ворота, № 2- огорожа.

Крім цього, вона є одноосібним власником земельної ділянки по вул. Буркут, 29 (31), у м. Рахів площею 0,077 га., право власності на яку підтверджується державним актом про право власності на землю серії І-ЗК 034839, виданим 11 грудня 1998 року Рахівською міською радою.

Дана земельна ділянка приватизована нею за волею та за життя її матері ОСОБА_4, яка на день приватизації земельної ділянки була власником 1/2 частини цього ж будинковолодіння та користувачем земельної ділянки в межах діючого на той час земельного законодавства.

Відповідач ОСОБА_5 став власником 1/2 будинковолодіння у зв’язку із даруванням йому її матір'ю 29 жовтня 2004 року виключно своєї частки будинковолодіння.

Жодної цивільно-правової угоди, щодо належної їй в цілому земельної ділянки, на якій знаходиться будинковолодіння ніколи і ніким не укладалося.

У цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди визнаної ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 20 вересня 2010 року, 15 лютого 2016 року за клопотанням представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 до матеріалів справи були долучені письмові докази, із змісту яких їй стало відомо, що на підставі рішення виконкому Рахівської міської Ради від 24 червня 2011 року № 70 ОСОБА_2 27 січня 2012 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (САС № 995047) - частину житлового будинку, що становить квартиру № 1 загальною площею 100,83 м.кв., житлова площа 45,46 м.кв..

31 січня 2012 року КП "Рахівське міське бюро технічної інвентаризації" Рахівської міської ради зареєстровано право власності на вказаний об’єкт нерухомості, номер витягу 33022659, реєстраційний номер 35888514.

Вважає, що дане рішення виконкому є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з тим, що воно прийнято з порушенням розділу VШ Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, оскільки відповідно до п.п. "а" п.8.1. розділу VШ даного Положення, на підставі якого нібито і ухвалено рішення виконкому Рахівської міської ради № 70 оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачою свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Однак, вона є єдиним власником земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, щодо якого видано свідоцтво про право власності.

Крім цього, на час ухвалення спірного рішення виконкому, у відповідача ОСОБА_2 не було необхідних документів для реєстрації права власності, які б посвідчували відповідність початку та закінчення будівельних робіт проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Вважає, що акт Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації є нікчемним, оскільки в ньому зазначена дата його складання; державна технічна комісія не призначалася розпорядження голови Рахівської РДА; дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт не видавався.

Крім цього зазначає, що рішення виконкому Рахівської міської ради № 70 від 24 червня 2011 року є незаконним і тому, що порушує її право власності на земельну ділянку та права співвласника 1/2 частини будинковолодіння № 31 по вул. Буркут у м. Рахів.

Також, до неї з клопотанням про погодження будь-якої дозвільної, будівельної та іншої документації з приводу вказаного нерухомого майна ні ОСОБА_2, ні будь-яка уповноважена ним, зацікавлена особа не зверталася.

Тому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради від 24.06.11 р. № 70 про оформлення права власності на квартиру, щодо реєстрації частини житлового будинку, що становить квартиру № 1 розташована за адресою: АДРЕСА_1, на праві приватної власності ОСОБА_2 в цілій частині та видачі свідоцтва про право власності та визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Рахівською міською радою 27 січня 2012 року на частину житлового будинку, що становить квартиру № 1, розташовану за адресою: м. Рахів, вул. Буркут (вул. ОСОБА_7 армії), 31, кв.1, на ім'я ОСОБА_2, на підставі рішення виконкому Рахівської міської ради № 70 від 24 червня 2011 року.

Позивач та її представник в судове засідання не з’явилися, однак надіслали суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а тому на підставі ст. 223 ЦПК України суд розглянув справу у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, поважних причин неявки суду не повідомили, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності.

Представники відповідачів – виконавчого комітету Рахівської міської ради та Рахівської міської ради в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, поважних причин неявки суду не повідомили, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності.

Ухвалою Тячівського районного суду від 15 березня 2018 р. в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_8 про зупинення провадження в даній справі –відмовлено.

У зв’язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим № 1770 від 18 .11.1997 року ОСОБА_1 успадкувала за своїм батьком ОСОБА_3, який помер 27.12.1994, майно, що складалося із 1/2 частини жилого будинку по вул. Радянської Армії (вул. Буркут), № 31, загальною площею в цілому – 78,32 кв. м, жилою площею в цілому – 43,89 кв. м, із прилеглими до нього надвірними спорудами: літ. Б, Д – сараї, літ. В – вбиральня, літ. Г – гараж, №№ 1, 2 – ворота і огорожа (Т-1, а.с. 191 )

Згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності, по ? частині кожна, є власниками житлового будинку № 31 по вул. Буркут в м. Рахів (а.с.190).

Із державного акту на право приватної власності на землю І-ЗК № 034839, виданого 11 грудня 1998 року Рахівською міською радою, вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,077 га, для обслуговування жилого будинку, господарських споруд і будівель, яка розташована в м. Рахів, вул. Буркут, 29 (а.с.130).

Із договору дарування від 29 жовтня 2004 року вбачається, що ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 ? частку жилого будинку № 31 по вул. Буркут в м. Рахів (а.с.188).

Згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, ОСОБА_2, на підставі договору дарування, на праві приватної спільної часткової власності, належить ? частин житлового будинку № 31 по вул. Буркут в м. Рахів (а.с.187).

З наведеного судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником ? частини житлового будинку № 31 по вул. Буркут в м. Рахів та одноосібним власником земельної ділянки на якій розміщений цей будинок, за правилами ст. ст.486,524,534,548,549,560 ЦК України РСР(1963) , ст.ст. 2,8,11-14 ЗУ «Про власність», ст.ст. 3,6,17,22,23 ЗК України (1990).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

А відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодекссом.

Суду не надано доказів набуття ОСОБА_2 у власність конкретно визначеної, відведеної в натурі земельної ділянки, на якій розташований будинок № 31 по вул. Буркут в м. Рахові, частка в якому йому належить, та оформлення права щодо такої ділянки, сформованої з урахуванням набуття цим відповідачем права власності на частину будинку.

Таким чином до відповідача, у відповідності до ст.377 ЦК України ( 2003), у зв’язку з набуттям права власності на частину будинку перейшло, у даному випадку, право користування на ту частину земельної ділянки, яка зайнята цим будинком, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування.

Згідно ст. ст. 14 ч. 2, ст. 41 ч. 4 Конституції України, ст. 6 ЦК Української РСР (1963 р.), ст.ст. 48-51, 55 Закону України «Про власність», ст.ст. 27-29, 43, 44 ЗК України (1990 р.), ст. 3 ч. 1 п. 2, ст. 319 ч. 7, ст. 321 ч.ч. 1, 2, ст.ст. 328, 373, 386 ЦК України (2003 р.), ст. 1 ч. 2, ст. 78 ч.ч. 1, 2, ст.ст. 79, 81, 152, ст. 153 ч. 1 ЗК України (2001 р.) Право приватної власності, у т.ч., на землю, є непорушним, це право набувається і реалізується громадянами відповідно до закону, підлягає захисту, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, випадки позбавлення, обмеження права власності, припинення права власності та діяльності власника встановлюються Конституцією та законами України.

Цивільні права особа здійснює, а цивільні обов’язки – виконує у межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства, при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання правом не допускається; власник не може використовувати право власності на шкоду правам інших осіб (ст. 13 ч.ч. 1-3, ст. 14 ч. 1, ст. 319 ч. 5 ЦК України (2003 р.)

Суду не надано, також, належних та допустимих доказів які б стверджували зловживання позивачем своїм правом на земельну ділянку, тобто не надано доказів, що позивач перешкоджала відповідачу котуватися частиною земельної, яка зайнята її частиною будинку та яка є необхідною для його обслуговування.

Ухвалою Рахівського районного суду від 20.09.2010 визнано мирову угоду щодо поділу в натурі житлового будинку № 29 по вул. Буркут в м. Рахові, укладену ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені якого діяла ОСОБА_9, за умовами якої, зокрема:

ОСОБА_1 визначено в натурі 1/2 частку із спільного часткового майна – житлового будинку із виділенням у користування, володіння та розпорядження квартири № 2, що складається із житлової кімнати площею 16,96 кв. м, кухні-столової площею 9,88 кв. м, тамбуру площею 1,54 кв. м, кладової площею 2,97 кв. м на першому поверсі, приміщення площею 9,97 кв. м на мансардному поверсі, разом – 41,32 кв. м;

у володінні та користуванні ОСОБА_2 залишено в житловому будинку житлову кімнату площею 15,40 кв. м, кухню площею 8,77 кв. м, коридор площею 5,14 кв. м, коридор площею 4,34 кв. м на першому поверсі, підвал площею 3,64 кв. м, разом – 37,29 кв. м, а також у володінні та користуванні залишено реконструйовані приміщення площами 13,3 кв. м і 4,42 кв.м мансардного поверху;

ОСОБА_1 зобов’язалася добудувати суміщений санвузол площею 4,2 кв. м і веранду площею 11,23 кв. м, а також сплатити ОСОБА_2Р грошову компенсацію в розмірі 5935,70 грн і надавати йому право вільного доступу (підходу, під’їзду) до належної йому частини будинку;

ОСОБА_2 зобов’язався добудувати інший суміщений санвузол площею 4,2 кв. м і тамбур площею 2,62 кв. м (а.с. 116-118 т. 1).

Відповідно до мирової угоди загальна площа усіх приміщень належної ОСОБА_1 частини будинку (з урахуванням добудови) була визначена у 56,75 кв. м, загальна площа усіх приміщень, призначених, як зафіксовано в угоді, для володіння та користування ОСОБА_2 (з урахуванням добудови) була визначена у 61,83 кв. м.

Разом з цим судом встановлено, що рішенням виконкому Рахівської міської ради № 70 від 24 червня 2011 року "Про оформлення права власності на квартиру" зареєстровано частину житлового будинку, що становить квартиру № 1 розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 в цілому та вирішено видати йому належне свідоцтво про право власності (а.с.5).

Згідно свідоцтва на нерухоме майно, ОСОБА_2, на підставі рішенням виконкому Рахівської міської ради № 70 від 24 червня 2011 року, є власником частини житлового будинку – квартири АДРЕСА_2 (а.с.6).

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається право власності набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 нездійснено державної реєстрації права власності на відповідну частину будинку № 31 по вул. Буркут в м. Рахові за параметрами, визначеними визнаною 20.09.2010 судом мировою угодою. А без оформлення у передбачений законом спосіб права власності на частину будинку в натурі, ОСОБА_2 у 2011 році замовив технічну документацію, якою обґрунтував реконструкцію і добудову будинку, довівши загальну площу частини будинку (квартири № 1) до 100,83 кв. м, житлову – до 45,46 кв. м і змінивши істотно технічні параметри цієї частини будинку порівняно з тими, що були визначені мировою угодою, та змінивши периметр і конфігурацію будинку, збільшивши площу забудови щонайменше на 10,5 кв. м, збільшивши загальний будівельний об’єм житлового будинку за рахунок збільшення площі мансардного поверху, інших приміщень, збільшення будівельного об’єму мансардного поверху щонайменше на 54,93 куб. м, додатково влаштованої конструкції, необхідної для надбудови другого поверху будинку тощо.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, в т.ч., технічною документацією, висновком експертного дослідження № 233/19-16 від 12.09.2016, виконаним судовим експертом ОСОБА_10 за зверненням ОСОБА_1 (а.с. 85-102, 107-115, 244-252, 255 т. 1, а.с. 14-25 т. 2 та ін.).

Суду не надано даказів, що ці дії відповідачем були вчинені із згоди позивача ОСОБА_1

Відповідно до ст.386 Цивільного Кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.п."а" п.8.1 Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (в редакції, що діяла на час прийняття оспорюваних рішень), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Як вбачається сам по собі акт держаної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації ( Т-1а.с. 257-258) без акта про право власність на земельну ділянку не підтверджує правомірність оскаржуваного рішення.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що оскаржуваними рішенням виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області № 70 від 24 червня 2011 року "Про оформлення права власності на квартиру" та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно – частину житлового будинку в м. Рахів по вул. Буркут (вул. ОСОБА_7), 31АДРЕСА_3, що видане 27 січня 2012 року на ім'я власника – ОСОБА_2 порушено права позивача як співвласника будинку та власника земельної ділянки, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити

Тячівським районним судом Закарпатської області від 27 червня 2016 року по даній справі винесено ухвалу про забезпечення позову, яку відповідності до ст.158 ч.9 ЦПК України слід скасувати.

Що ж стосується питання розподілу судових витрат по справі (551 грн. 20 коп. + 275 грн. 60 коп. + 275 грн. 60 коп. + 551 грн. 20 коп. = 1653 грн. 60 коп.), то це питання суд вирішує відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України.

Керуючись статтями ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 223, 247, ст. 263-265 ЦПК України ст. ст. 14 ч. 2, ст. 41 ч. 4 Конституції України, ст. 6 ЦК Української РСР (1963 р.), ст.ст. 48-51, 55 Закону України «Про власність», ст.ст. 27-29, 43, 44 ЗК України (1990 р.), ст. 3 ч. 1 п. 2, ст. 319 ч. 7, ст. 321 ч.ч. 1, 2, ст.ст. 328, 373, 386 ЦК України (2003 р.), ст. 1 ч. 2, ст. 78 ч.ч. 1, 2, ст.ст. 79, 81, 152, ст. 153 ч. 1 ЗК України (2001 р.), ст.ст.328, 369, 382, 386 ЦК України, п.8.1 Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 №7/5 (в редакції, що діяла на час прийняття оспорюваних рішень), суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області № 70 від 24 червня 2011 року "Про оформлення права власності на квартиру".

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно –частину житлового будинку в м. Рахів по вул. Буркут (вул. ОСОБА_7), 31АДРЕСА_3, що видане 27 січня 2012 року на ім'я власника – ОСОБА_2, на підставі рішення виконкому Рахівської міської ради № 70 від 24 червня 2011 року.

.Стягнути з Рахівської міської ради Закарпатської області в користь ОСОБА_1 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 80 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 80 копійок сплаченого судового збору.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 червня 2016 року про забезпечення позову по даній справі – скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: м Ужгород, вул.. Я. Гуса, 40, Закарпатської області.

Відповідачі: виконавчий комітет Рахівської міської ради Закарпатської області та Рахівська міська рада Закарпатської області, юридична адреса м.Рахів, вул.. Миру 34, Закарпатської області.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1(31).

Повний текст рішення складено 25.03.2018 року.

Суддя В.В. Чопик